загрузка...

1.  На основі уривка із твору середньовічного автора Сугерія про штурм 1107 р. королем Людовиком VI Товстим фортеці, дайте відповідь на питання: «Якузброю й військову техніку використовували європейці в середні віки під час облоги фортеці?»

«Щоб зруйнувати фортецю, виготовляють без зволікання військові пристрої. Споруджується висока машина, яка піднімається своїми трьома поверхами над оборонцями; нависаючи над фортецею, вона має перешкоджати лучникам і арбалетникам першої лінії пересуватися всередині фортеці й підніматися

на стіни. Внаслідок цього обложені, яких безперервно, вдень і вночі, сковують ці пристрої, не могли більше залишатися на стінах. Вони розсудливо намагалися знайти в повітрі захист, тому прибудували дерев’яний міст, який достатньо протягувався вгору й опускався полого до стіни, забезпечуючи бійцям легкий прохід у башту…»

2.  Прочитайте уважно уривок із «Саги про Тідрека» та дайте відповідь на запитання.

«Король промовив: «Гарний меч», — і захотів забрати його собі. Коваль же відповів: «Він ще недостатньо гарний, треба, щоб він став ще кращим, і я не заспокоюся, доки не досягну цього». Коваль повернувся до своєї кузні, взяв напилок, зточив меч у дрібну стружку і змішав її з мукою. Потім він нагодував

цією сумішшю приручених птахів, яких тримав голодними упродовж трьох днів. Він розтопив пташиний послід у горні, отримав залізо, очистив його від окалини і знову викував меч розміром менший за перший. Меч цей добре прилягав до руки… Король, розшукавши коваля, похвалив меч і запевнив, що

це найгостріший і найкращий з усіх мечів, які він будь‑коли бачив. Вони спустилися до річки. Коваль узяв пасмо шерсті товщиною в три п’яді й такої ж довжини і кинув його у воду. Він спокійно занурив у річку меч і лезо розсікло його так само легко, як воно розсікало саму течію…»

1)  Чи можна на основі цього історичного джерела відтворити процес виготовлення зброї в епоху Середньовіччя?

2)  Якщо ні, то про що може повідомити нам цей уривок?

3.  Які винаходи у військовій справі призвели до втрати рицарями свого панівного становища у середньовічному суспільстві?

4.  Поміркуйте, про що свідчила поява наведеної нижче ухвали міських властей Нюрнберга про жебрацтво. Як ця ухвала характеризує особливості міського життя?

«Після того як шановна міська рада довідалася, що є жебраки й жебрачки, які поводяться нечестиво, неналежно і непристойно і що окремі особи жебрачать у Нюрнберзі, хоч не мають у цьому потреби… наші пани із ради ухвалюють, що

жоден бюргер чи бюргерша, гість чи гостя не мають права просити милостиню в Нюрнберзі ні вдень, ні вночі, якщо вони не матимуть на це дозволу від шановної ради. Ті ж, що отримають цей дозвіл, можуть просити милостиню лише в тому випадку, якщо вони відкрито носять (на одязі) знак, який їм дадуть.

Хто жебракуватиме без дозволу чи без знака, того виженуть із Нюрнберга на цілий рік, і він не матиме права наблизитися до нього на відстань однієї милі».

5.  Важкий колісний плуг був відомий римлянам ще в I ст. н. е., але як знаряддя праці почав використовуватися в господарстві франків не раніше IX ст. Як пояснити цей історичний факт?

В епоху раннього Середньовіччя більшість селян були бідними і не могли дозволити собі придбати удосконалений плуг. Самі ж виготовити його не могли, оскільки не мали відповідних знань і не володіли навичками ремесла.

6.  Наскільки відповідають істині уявлення про ворожнечу між сеньйорами і середньовічними селянами?

Взаємини між сеньйорами і  середньовічними селянами були складними. Сільські мешканці неодноразово ставали на боротьбу проти своїх панів. Вони убивали сеньйорів, грабували і підпалювали їхні замки, захоплювали землю. Проте такі загрозливі спалахи селянських бунтів траплялись нечасто. Відбувалися вони здебільшого тоді, коли життя в селах ставало нестерпним через безчинства солдатів, королівських чиновників або захоплення сеньйорами селянських наділів. Здебільшого жителі сіл уміли уживатися зі своїми панами: ті й інші жили за давніми звичаями, які виявлялись більш дієвими під час розв’язання суперечок і незгод.

7.  Чому тривалий час землевласник забирав у селян стільки продуктів, скільки треба було для його сім’ї і дворової челяді?

Землевласник не вимагав більшого, ніж це потрібно було для життя його сім’ї, оскільки в ті часи люди не вміли зберігати тривалий час харчові продукти.

8.  Розгляньте середньовічні мініатюри, на яких зображено сільськогосподарські роботи. Які зміни сталися в сільськогосподарському виробництві в епоху Середньовіччя?

9.  Які джерела енергії використовувала середньовічна людина?

Чому?

10.  Як ви вважаєте, чому в епоху Середньовіччя найбільші свята — від Різдвяного посту до Трійці — припадали на час між польовими роботами?

11.  Чому у Середньовіччі під час стихії тривожно били у церковні дзвони?

У цьому обряді поєднувалися язичницькі та християнські вірування. Із язичницьких часів збереглося повір’я, що поліпшити погоду можна, зчинивши сильний галас.

12.  Чому для середньовічного селянина час минав поволі, ніби рухався по колу?

13.  Чому християнська церква використовувала деякі язичницькі вірування, що збереглися на селі?

14.  Чому балади про Робін Гуда є популярними в Англії до цього часу?

15.  Історики, які досліджують епоху Середньовіччя, досить часто знаходять документи, в яких йдеться про судові процеси над домашніми тваринами, в основному свинями. Відбувалися судові слухання, виносилася ухвала суду й з міського бюджету виділялися кошти на виконання судового рішення. Як ви вважаєте, у чому звинувачували свиней? Свиней звинувачували в убивстві маленьких дітей. Ця задача досить яскраво характеризує побутові умови в багатьох містах епохи Середньовіччя, коли домашні тварини вільно блукали вулицями міста. Досить часто вони потрапляли до житлових приміщень й поїдали залишених там без нагляду

малюків.