загрузка...

Мета: з’ясувати суть основних суспільно-політичних течій другої половини XIX ст.; ознайомити учнів з причинами появи «подвійної лояльності» в середовищі української еліти; визначити основні засади українського лібералізму; сформувати поняття про принципи функціонування веб-каталогів та пошукових систем; охарактеризувати, дати оцінку діяльності провідних представників суспільно-політичного руху; сприяти розвиткові історичної свідомості учнів, критичному осмисленню історичних подій; розвивати вміння складати схеми на основі різноманітних матеріалів; встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Тип уроку: комбінований.

Форма уроку: бінарний (історія України + інформатика).

Обладнання: персональні комп’ютери, проектор, екран, дошка, програмне забезпечення Power Point, Test-W2, мультимедійна презентація, роздавальний матеріал, інструкційні картки, підручник, кольорові наліпки. ч

Основні поняття та терміни: «подвійна лояльність», «малоросійство», москвофільство, хлопомани, народовці, соціалізм, федерація.

Основні дати:

кінець 1850-х pp. — зародження хлопоманства;

початок 1860-х pp. — зародження руху народовців;

друга половина 1860-х pp. — оформлення суспільно-політичної течії москвофілів.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Перевірка домашнього завдання

Під час перевірки домашнього завдання клас ділиться на дві групи: одна розв’язує тестові завдання на паперових носіях з учителем історії, інша — на комп’ютерах під наглядом учителя інформатики (див. додаток 1). Важливо наголосити на тому, що час для виконання тестів обмежений (до 7 хв) і максимальний бал — 11, а не 12, оскільки тестові завдання не містять творчого питання.
Після завершення тестування для учнів, які працювали на комп’ютерах, програма «Test-W2» видасть результат на монітор і учитель зафіксує його у відомості. Учні, які працювали з паперовими носіями, обмінюються картками з відповідями, а на екран їм виводиться ключ, за яким вони перевіряють одне одного.

Учитель повідомляє, що протягом уроку найбільш активним учням за доповнення-відповідь на парту клеїтиме кольорові наліпки. Кожна наліпка додає 1 бал за підсумками уроку.

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Учителі повідомляють тему, план уроку, паралельно вся інформація демонструється на екрані (мультимедійна презентація учителів).

Генезис «подвійної лояльності» української еліти

Коротка розповідь учителя історії супроводжується відповідним слайдом презентації і опирається на попередні знання учнів:

• 1764 р. — остаточна ліквідація гетьманства;

• 1765 р. — скасування полкового устрою на Лівобережжі;

• 1775 р. — знищення Запорозької Січі;

• 1785 р. — Грамота про вольності дворянства;

• 1786 р. — секуляризація монастирських маєтків в Україні.

Заходи царського уряду проти української культури у другій половині XIX ст. — на початку XX ст.

• 1856 р. — поява теорії Михайла Погодіна, яка заперечувала окремішнє існування українського народу та мови;

• 1862 р. — закриття недільних і безплатних українських шкіл для дорослих;

• 1863 р. — Валуєвський циркуляр;

• 1876 р. — Емський указ (Олександр II);

• 1888 р. — заборона вживати українську мову в офіційних установах і давати українські імена під час хрещення (Олександр III);

• 1898 р. — розпорядження про заборону друкування українських книг для дітей;

• 1908 р. — Указом Сенату національну культуру і просвітницьку діяльність в Україні визнано шкідливою (Микола II).

bil-2_edited[1]Становлення малоросійства

Перед початком розповіді учитель проводить з учнями короткий екскурс в минуле, з’ясовуючи етимологію поняття «малорос» та акцентуючи увагу класу на характерних особливостях даної суспільно-політичної течії:

• притуплена чи повністю втрачена історична пам’ять;

• сприйняття імперських історичних міфів;

• зневажливе ставлення до культури й самобутності власного народу.

Зародження москвофільства

На початку учні самостійно пояснюють зміст поняття «москвофіл», після чого учитель розповідає про особливості виникнення течії, спорідненість з малоросійством її творців (І. Наумович, Д. Зубрицький, А. Добрянський). Основні ідеї москвофілів:

• твердження про етнічну однорідність росіян, українців і галицьких русинів;

• заперечення існування українців як нації;.

• заклик до об’єднання всіх слов’янських народів під владою російського самодержавства.

Хлопомани. Український соціалізм

За попередньою схемою учні пояснюють походження цих слів.

Учитель аналізує причини виникнення і суть суспільно-політичних течій другої половини XIX ст. на Наддніпрянщині.

Засоби пошуку інформації в Інтернеті

Перш ніж звертатися до основних персоналій українофільського руху XIX ст. (В. Антонович,

О. Барвінський, М. Драгоманов), учитель інформатики розглядає з учнями тему «Засоби пошуку інформації в Інтернеті».

Практична робота в групах

1-ша група учнів відшуковує в Інтернеті всі можливі зображення діячів українофільського руху XIX ст.:

• 1-ша підгрупа — В. Антоновича;

• 2-га підгрупа — О. Барвінського;

• 3-тя підгрупа — М. Драгоманова.

2-га група учнів і, відповідно, кожна з трьох її підгруп за такою самою схемою шукає біографічну інформацію про того або іншого діяча.
Знайдену біографічну інформацію, особливо маловідомі факти, учні зачитують всьому класу, супроводжуючи виступи учня відповідними зображеннями на екрані (за допомогою проектора).

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗДОБУТИХ ЗНАНЬ

По черзі учителі перевіряють, як учні засвоїли новий матеріал. Для того щоб урізноманітнити цей процес та зменшити емоційне навантаження на клас, доцільно застосовувати незначну кількість запитань, але при цьому використовувати водночас декілька форм перевірки: робота з джерелом, тестування (див. додатки 2, 3).

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Учителі відзначають за кількістю кольорових наліпок найактивніших учнів в класі, виставляючи відповідні бали до щоденників.

Метод «Мікрофон»

Загальний підсумок уроку підбивають самі учні у формі гри «Я — редактор журналу «Знання», де вони по черзі заповнюють колонку під умовною назвою «На сьогоднішньому уроці я дізнався(-лася)…»

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати текст підручника § 25 п. 2-4, § 26 п. 1-3.

2. Заповнити порівняльну таблицю (див. додаток 4).

Література

1. Бойко О. Д. Історія України: Посібник. — К. : Видавничий центр «Академія», 2002. — 656 с.

2. Гаєвський О. Ю. Інформатика: 7-11 кл. : Навч. по-сіб. — К. : А.С.К., 2005. — 512 с.

3. Інформатика. 9 кл. : Підруч. для загальноосвіт. навч. закл. / І. О. Завадський, І. В. Стеценко,

О. М. Шевченко. — К. : Видавнича група BHV, 2009. — 320 с.

4. Історія України : Посіб. для абітурієнтів / Авт.-упоряд. О. В. Гісем. — Кам’янець-Подільський : Абетка, 2002. — 332 с.

Загрузка...