загрузка...

Урок на тему «Зростання політичної активності суспільства j другій половині 80-х років»   визначається широким спектром навчального матеріалу, який подається у формі інтерактиву. Основна частина уроку упорядкована в систему, яка дозволяє виконати завдання в доступній формі та закріпити навчальний матеріал на основі опрацьованого аналітичного матеріалу.

Мета уроку: визначити причини та передумови активізації всіх напрямків національного руху, на основі якого відбулись політичні зміни в Україні; зробити аналіз і висновки щодо цього процесу.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: дошка, конспект, міні-підручник.

План уроку

I. Соціально-економічні фактори політичної активізації українського суспільства.

II. Процес активізації культурно-політичного руху в Україні.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент уроку

Оголошення теми, мети, плану, завдань.

За міні-підручником зробити аналіз і висновки щодо розвитку радянського суспільства 80-х pp. XX ст.

Учитель. Процес «перебудови» і «гласності» в СРСР визначив основну проблему тогочасного суспільства, яка полягала у неспроможності тоталітарно-бюрократичної системи держави до будь-яких позитивних зрушень на рівні реорганізації соціально-економічної і політичної сфери. Саме ця проблема визначає актуальність вищезазначеної теми.

II. Повторення та закріплення навчального матеріалу

image171[1]

Гра на дошці

(командно-особиста першість)

Завдання. Упорядкувати сутність со-ціально-економічних реформи, принципи яких записані на дошці
в непрямому порядку відповідно до тих періодів «перебудови», коли вони запроваджувалися.

Правильні відповіді

I. «Прискорення» (А. Аганбегян, 1985-1987 pp.).

• Удосконалення системи управління.

Удосконалення системи контролю.

Модернізація виробництва — НТР.

• Стимулювання виробництва. Початок кооперативного виробництва.

II. Ліберальні реформи (М. Риж-ков, Л. Абалкін, 1987—1989 pp.). Самоврядування. Самоокупність. Самофінансування.

• Адекватність результату праці і зарплати.

Розвиток кооперативів на основі приватної власності.

III. «500 днів» (С. Шаталін, Г. Яв-лінський, 1990—1991 pp.). Приватна власність.

Перехід до ринку.

IV. «Шокова терапія» (Є. Гайдар, 1992 p.).

Вільна цінова політика.

Аналіз економічної ситуації

Бесіда за запитаннями

1) Чи була досконалою система реформ А. Аганбегяна? (Ці реформи були досконалими з точки зору централізованої економіки.)

2) Які принципи є позитивними в цій реформі? (Модернізація в руслі НТР визначала єдиний позитив реформи «прискорення».)

3) Як завершився перший етап «перебудови»? (Перший етап реформ завершився погіршенням
економічної ситуації і величезними збитками у фінансовій сфері.)

4) Що визначає лібералізм у реформах 1987—1989 pp.? (Всі принципи цієї реформи є ліберальними, що визначає їх раціональність.)

5) Чому ці реформи завершились економічною кризою? (Тому що кооперативний рух під тиском бюрократичної системи перетворився на злочинну рушійну силу, яка знищила єдиний економічний простір держави.)

6) Яка доля спіткала програму «500 днів»? (Ця програма була спотворена ще у процесі її обговорення у Верховній Раді СРСР.)

7) Чи доцільною була політика вільних цін Є. Гайдара? (В ситуації розвалу економічних зв’язків вільні ціни загострили проблему фінансової кризи, інфляції та пожвавлення кримінальної економіки.)

8) Як вплинула реформаторська політика М. Горбачова на со-ціально-економічну сферу України? (Україна опинилась перед проблемою відсутності замкненого економічного циклу і фінан-сово-банківської системи, що визначило глибоку соцісиїьно-еко-номічну кризу в державі.)

9) Як цей фактор міг вплинути на суспільно-політичне життя в Україні? (Він міг активізувати суспільний рух.)

Висновок. Провал реформ 1987— 1989 pp. визначив розвал економічного циклу СРСР. Неминуча со-ціально-економічна криза загострила національне питання регіонів, де сепаратистські тенденції призвели до заворушень.

III.Основна частина уроку

Завдання. Зробити аналіз напрямків суспільно-політичного руху.

16.11

Суспільно-політичні рухи

Національний рух. Соціальна структура: інтелігенція, дисиденти, народ. Інформаційний простір: «Український вісник» (В. Чорновіл, 1987). «Громада», 1988. «Український культурологічний клуб», 1987. «Товариство Лева», 1987. Радіомережа «Свобода», «Голос Америки». У 1988 р. J1. Лук’яненко поновив діяльність Української Гельсінської спілки. У 1989 р. розгорнули діяльність Товариство української мови ім. Т. Шевченка, товариство «Меморіал», Спілка незалежної української молоді. У 1989 р. вийшов «Закон про мови в Українській РСР». Головна проблема — сепаратизм.

Релігійний рух. Соціальна структура: Церковна інтелігенція, віруючі. Конфесійна структура: УГКЦ (кардинал Лобачівський, 1990), УАПЦ (патріарх Мстислав (Скрипник), 1990), УПЦ(м) (митрополит Філа-рет (Денисенков) УПЦ(к) (митрополит Володимир (Романюк), РГТЦ,
РКЦ (католики) — Іоанн Павло II. Секти: баптисти, євангелісти, адвентисти, РУН-віра (емігранти). Давні релігії — іудаїзм, іслам. Головна проблема — сепаратизм.

Народний рух. Соціальна структура: робітники, інтелігенція. Сутність діяльності — організація страйкового руху робітників, консолідація всіх суспільно-політичних сил, що визначило керівну роль НРУ у процесі активізації суспільного руху в Україні.

Партійний рух. Соціальна структура: номенклатура, різночиннаінтеліґен-ція. Напрямки руху — радикальний, ліберальний, соціалістичний. Засновниками багатопартійності стали радикальні партії, діяльність яких була спрямована на скасування керівної ролі Комуністичної партії (Конституція, ст. 6).

Бесіда за запитаннями

1) Яка політична сила очолила всю суспільно-політичну діяльність
в Україні? (Народний рух України.)

2) Які проблеми виникли у процесі лібералізації українського суспільства? (Соціальні, економічні, національні, релігійні, політичні.)

3) Визначте головну національну проблему. (Сепаратизм)

4) Визначте провідну силу всіх суспільних рухів. (Інтелігенція)

5) Визначте головну проблему релігійного руху. (Конфесійний сепаратизм)

6) Що заважало розвитку багатопартійності? (Узаконена керівна роль Комуністичної партії.)

7) Який напрямок був домінуючим у процесі формування багато-партійної системи? (Радикальний.)

8) Зробити висновки щодо загальних проблем, які мали поставили у процесі активізації суспільно-політичних рухів.

Висновок. Соціально-економічні проблеми викликали активізацію суспільно-політичних рухів, в руслі  якої визначились проблеми націо-нально-релігійного сепаратизму і політичного протистояння, що означало радикалізацію суспільно-політичного процесу. Провідна роль у цій ситуації належала радикальним партіям.

Синхроністичний аналіз багатопартійної системи

Див. табл.

Бесіда за запитаннями

1) Які висновки можна зробити з аналізу партійної структури? (Першими включились у політичну діяльність радикальні партії західних регіонів України. Але ліберальні партії переважали, що значною мірою стримувало розвиток радикалізму.)

2) А якщо цей фактор стримування радикалізму визначити в ситуації соціально-економічної кризи, то які висновки можна зробити? (В умовах соціально-економічної кризи фактор стримування радикалізму є абсолютно позитивним для нормального розвитку суспільства.)

Висновок. Отже, соціально-економічні та суспільно-політичні фактори визначили початок процесу боротьби за владу між політичними силами, які у руслі загальнодержавного сепаратизму закладали фундамент української незалежності.
IV. Закріплення та повторення тематичного матеріалу

Словникова гра

Структуру суспільно-політичного руху очолював Народний рух. Цей рух став основою багатопартійної системи України, яка формувалась у руслі радикальних та сепаратистських тенденцій, але у процесі становлення визначились у ліберальних напрямках політичної розбудови держави. Так розбудовувався фундамент української незалежності.

V. Оцінювання діяльності учнів

Учні підраховують накопичені картки, зазначають їх кількість біля своїх прізвищ, поряд записують номер своєї команди.

VI. Завершальний етап уроку

Тема: «Активізація суспільно-політичного руху в Україні».

Тема: «Проголошення незалежності України».

Тест-гра

1. Визначити період проведення реформ А. Аганбегяна.

а) 1985-1987 pp.;

б) 1984-1986 pp.;

в) 1987-1989 pp.

2. Які реформи запропонували М. Рижков та JI. Абалкін?
а) Ліберальні;

б) «прискорення»;

в) «шокової терапії».

3. Визначте час проведення реформ Шаталіна та Явлінського.

а) 1990-1991 pp.;

б) 1991-1992 pp.;

в) 1989-1990 pp.

4. Визначте автора реформ 1992 року.

а) Є. Гайдар;

б) М. Горбачов;

в) М. Рижков.

5. Яку назву отримали реформи 1992 року?

а) «Шокова терапія»;

б) «500днів»

в) «Прискорення».

6. Визначте провідну силу суспільно-політичного руху в Україні.

а) Народний рух;

б) національний рух;

в) партійний рух.

7. Партії якого напрямку очолили процес формування багатопартійності в Україні?

а) Радикальні;

б) ліберальні;

в) соціалістичні.

Результати тестування зазначаються на дошці за кількістю одержаних кожною командою балів.

image010[1]
Мітинг, присвячений створенню в Україні історико-просвітницького товариства «Меморіал». Київ, 1989 р
Загрузка...