загрузка...

Українське минуле — це головним чином історія народу; змушеного боротись за виживання і розвиток поза впливом тієї чи іншої цілком сформованої держави.

Мета уроку: використовуючи різні методи, перевірити засвоєння учнями курсу історії України за 9 клас, узагальнити й систематизувати ви-, вчений матеріал; продовжувати формування вмінь та навичок лаконічно та аргументовано висловлювати власну думку, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, використовуючи одержані знання в нестандартній ситуації; виховувати почуття колективізму, толерантне ставлення один до одного.

Тип уроку: узагальнення знань учнів.

Форма уроку: урок-гра.

Обладнання: аркуші із завданнями, прапорці, ручки, папір.

ХІД УРОКУ
I. Організаційна частина уроку

Вступне слово вчителя.

II. Основна частина уроку

Перший етап — «Асоціація»

Клас ділиться на дві групи. Учитель по черзі називає положення, а команда повинна, не роздумуючи, виразити словом або словосполученням те, з чим воно асоціюється. За кожну правильну відповідь — 1 бал.

Завдання для команди № 1
1. Наукове товариство Т. Г. Шевченка.
2. Яків Головацький.
3. Тарас Шевченко.
4. «Fata morgana»
5. Микола Костомаров.
6. Декабристи.
7. Андрій Шептицький.
8. Революція.
9. Панас Матюшенко.
10. Музично-драматична школа в Києві.
імені
11. Павло Нестеров.

12. «Федько-халамидник».

13. Микола Садовський.

14. Історична наука.

15. Товариства інородців.

16. Микола Аркас.

17. Кирило Трильовський.

18. «Понт Евксинський», «Любов до істини».

19. Лук’ян Кобилиця.

20. Місто Емс.

Завдання для команди № 2

1. Павло Пестель.

2. Альманах «Русалка Дністрова».

3. Марія-Терезія, Йосиф II.

4. Праця «Самостійна Україна».

5. Устим Кармелюк.

6. Петро Столипін.

7. «Просвіта».

8. Петро Валуєв.

9. «Кривава неділя».

10. Петро Шмідт.

11. Перевірка на собі препарату від холери.

12. Киріяк Костанді.

13. Доба реакції.

14. «Щаблі життя», «Дисгармонія».

15. УГКЦ.

16. Іван Франко.

17. Масонські ложі.

18. Дмитро Багалій, Олександра Єфименко, Микола Аркас.

19. Чорносотенці.

20. «Бджілка» як власна назва.

Другий етап — «Що зайве?»

Серед наведених понять назвати зайве і пояснити, чому саме. Відповідає та команда, яка першою підніме прапорець. За кожну правильну відповідь — 1 бал.

1. Кораблі: «Святий Пантелеймон».* броненосець «Потьом-кін», «Очаків».

2. Аргентина, США, Османська імперія. Бразилія

3. Віденський конгрес, російсько-японська війна, розподіли Польщі, російсько-турецькі війни кінця XVIII ст.

4. Рівність усіх перед законом, відкритість і публічність, присяжні засідателі, становість.
5. Революційна українська партія, Українська соціал-демократич-на партія, Українська радикально-демократична партія, Українська народна партія, Ук^ раїнська соніал-демокоатична
* Зайве підкреслено.
робітнича партія.

Третій етап — «Ми — команда»

(Команди отримують аркуші із завданнями і працюють письмово.)

1. Назвати всіх історичних осіб, чиє ім’я Михайло (команда отримує по 1 балу за кожне прізвище).

Орієнтовна відповідь:

М. Грушевський.

М. Драгоманов.

М. Куземський.

М. Максимович.

М. Остроградський.

М. Коцюбинський.

М. Базькевич.

М. Погодін.

М. Павлик.

М. Старицький.

М. Вербицький.

М. Микешин.

М. Курако.

2. Складіть хронологічний ланцюжок подій в історії України від початку XIX ст. до 1914 р. (Команди отримують по 1 балу за кожну правильно вказану подію — ланку ланцюжка.)

3. Складіть причинно-наслідко-вий ланцюжок подій. (Команди отримують по 1 балу за кожну правильно вказану ланку. Бажано, щоб один з учасників команди пояснив вибір команди.)

Криза феодально-кріпосницького господарювання -> буржуазно-де-мократична революція 1905—1907 pp.

Четвертий етап — «Єдність»

Учитель називає прізвища декількох історичних осіб, а учням необхідно назвати, що їх об’єднує. Відповідає та команда, яка першою підніме прапорець. Команди отримують по 1 балу за кожну правильну відповідь.

1. Маркіян Шашкевич, Яків Головацький, Іван Вагилевич. (Члени «Руської трійці»)

2. Ілля Шраг, Олександр Лотоць-кий, Петро Стебницький. {Ініціатори утворення Української думської громади)

3. Яків Стефанович, Лев Дейч, Іван Бохановський. («Чигиринська змова»)

4. Микола Костомаров, Василь Бі-лозерський, Микола Гулак. (Ки-рило-Мефодіївське братство)

5. Віталій Боровик, Іван Липа, Микола Байздренко, Михайло Базь-кевич. {«Братство тарасівців»)

6. Софія Перовська, Андрій Желябов, Микола Кибальчич. {Народники, причетні до замаху на Олександра II)

7. Юліан Романчук, Іван Франко, Михайло Грушевський. {Члени УНДП)

8. Михайло Драгоманов, Микола Зібер, Павло Чубинський. {Учасники громадівського руху)

П’ятий етап — «Пам’ять»

Команди отримують різні аркуші зі словами та словосполученями, пов’язаними з історією України. Протягом хвилини вони знайомляться зі змістом, а потім повторюють те, що запам’ятали. За кожну правильну відповідь команда отримує по 1 балу.

Аркуш № 1

1. Рекрут.

2. Аграрно-сировинний придаток.

3. Міграція.

4. Громади.

5. Губернія.

6. «Новоерівці».

7. «Холерні бунти».

8. «Сорочинська трагедія».

9. «Київська молода».
10. Судова реформа.

11. Зелений Клин.

12. «Громадівський соціалізм».

13. Відробіток.

14. Лихвар.

15. Чорносотенці.

16. Молочарня.

17. Жупани.

18. Інтеграція.

19. Офорти.

20. Радикали.

Аркуш № 2

1. Панщина.

2. Ощадно-позичкові каси.

3. Діаспора.

4. Народники.

5. «Вихвостівська трагедія».

6. Повіт.

7. Поліційний пристав

8. Магдебурзьке право

9. Сірий Клин

10. Земська реформа

11. «Справа Бейліса».

12. Чиновник.

13. Відруб.

14. Банк.

15. Поліція.

16. Фірма.

17. «Наполеоніди».

18. Інтеграція.

19. Орська фортеця.

20. Офорти.

Шостий етап — «У світі термінів»

Учитель по черзі називає терміни, а учні повинні пояснити їх. Відповідає та команда, яка першою підняла прапорець. За кожну правильну відповідь команди отримують по 1 балу.

1. Шпіцрутени.

2. Протекціонізм.

3. Броварництво.

4. Дідичі.
5. Асиміляція.

6. Хутір.

7. Демографічний вибух.

8. Хлопоманство.

9. Москвофіли

10. Морги.

11. Денаціоналізація.

12. Масони.

13. Українофоби.

14. Шовінізм.

15. Десятина.

16. Метрополія.

17. Еміграція.

18. Урбанізація.

19. Інтеграція.

20. Партія.

Сьомий етап — «Твердження»

Спростуйте або підтвердьте дане твердження.

1. «Соціально-економічний розвиток Східної України наприкінці XIX ст. характеризували три основні ознаки: економічний застій у більшості сільських районів, швидка індустріалізація в Кривому Розі та Донбасі, зростаюча присутність в країні не українців». {О. Субтельний)

2. «На Буковині, Закарпатті та в Галичині український народ, користуючись правами, які забезпечила йому конституційна монархія Габсбургів, міг відносно вільно розвивати своє політичне, економічне та культурне життя». (Т. Гунчак)

III. Підбиття підсумків гри. Нагородження переможців та учасників