загрузка...

Ця тема перша в циклі, соціально-економічний аналіз якої визначає основи аналітичної діяльності в політичному просторі.

Учитель. Протягом XIX ст. в ук­раїнських землях у складі Російської імперії відбувалися процеси со­ціально-економічного реформуван­ня. Але на початку XX ст. Україна ще залишалась напівреформованою, що визначало її феодально-капі- талістичний статус у сфері соціаль- но-економічної культури.

Соціально-економічний придаток

Висновок: Ця ситуація означає, що навіть політично незалежна держа­ва може мати напівколоніальний статус.

На етапі визначення знань та ро­зумінь учнів запроваджується прак­тично-теоретичний синтез діяль­ності учнів, під час якої вони залу­чаються до процесу створення елементів міні-підручника, що сприяє концентрації їхньої уваги на ключових соціально-економічних аспектах. Цей принцип дає мож­ливість надійно закріпити знання та розумінь учнів.

Аналітичний етап уроку здійснюєть­ся за принципом відкритої сценар­ної форми, що дозволяє опанувати графічний матеріал у запитаннях— відповідях, які конкретно визнача­ють заплановані завдання.

На етапі закріплення тематичного матеріалу учні мають можливість без проблем використовувати ви­щезазначену дидактику, оскільки вона їм абсолютно зрозуміла і до­ступна.

У процесі синтезу навчального ма­теріалу учні також працюють у від* критій сценарній формі, але завдан­ня уроку ускладнюються у формі гри, що дозволяє практично закрі­пити отримані знання. Завершальний етап уроку є підсум- ! ком процесу, який у формі тестової ‘ гри акцентує увагу учнів на основ­них аспектах теми і дає їм мож­ливість повторити та закріпити ви­значені аспекти.

Мета уроку: розкрити основні ас­пекти економічного розвитку ук­раїнських земель у складі Російської імперії на початку XX століття, зро­бити висновки та узагальнення що­до визначених соціально-економіч- них проблем України в ситуації сві­тової економічної кризи. Обладнання: конспект, дошка, міні- конспект.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

І.          Організація: тема, мета, план, завдання, актуалізація

Актуалізація вищезазначеної теми полягає у пріоритетному статусі со­

Головною причиною гальмування процесу реформування була ім­перська бюрократична система, яка утримувала Україну в статусі еко­номічного придатку не лише Росії, а й іноземного капіталу.

ІІ. Визначення знань та розумінь учнів

Бесіда за питаннями

  1. I.   Як ви розумієте термін «еконо­мічний придаток»? {Це означає значну або повну соціально-еконо­мічну залежність однієї держави від іншої.)
  2. II.  Які фактори визначають еконо­мічну залежність? (Залежна дер­жава постачає дешеву сировину, що сприяє економічному розвитку провідної держави.)
  3. III.  Які фактори визначають со­ціальну залежність? (Залежна держава є джерелом дешевої ро­бочої сили.)
  4. IV. Які фактори визначають со­ціально-економічну залежність? (Залежна держава є ринком збу­ту імпортних товарів.)

Коментар учителя

Соціально-економічна сутність ви­щезазначених факторів означає сут­тєве гальмування розвитку залежної держави, що визначає її низький культурний рівень.

Учитель. Схематично зобразимо суть соціально-економічної залеж­ності (дошка).

  Порівняльний аналіз еконо­мічних кризових факторів

Дошка, міні-підручник, конспект.

Завдання. Визначити і зобразити графічно причини кризи переви­робництва 1900—1903 pp. у провід­них країнах світу, Російській імперії та Наддніпрянщині.

Запитання: Що, на вашу думку, означає криза перевиробництва? (Це ситуація, коли кількість про­мислових виробів перевищила купі­вельну спроможність (попит насе­лення).)

Причини кризи перевиробництва

Див. схему 1.

Співбесіда до порівняльного аналізу.

Учитель. В умовах перевироб­ництва провідні капіталістичні краї­ни зупинили основні промислові галузі, що спричинило світову со- ціально-економічну кризу.

Бесіда за запитаннями

  1. Якщо провідні країни зупинили виробничий процес у зв’язку з кризою перевиробництва, чи потрібна їм буде сировина та продукція першопереробних га­лузей залежних країн? (Ні)
  2. Як, на вашу думку, вплине цей факт на стан сировинної галузі залежної країни? (Сировинні та першопереробні галузі стануть перед проблемою перевиробниц­тва та їх зупинки.)
  3. Як вплине ця ситуація на ринок робочої сили в залежній країні? (Виникне проблема безробіття і соціального зубожіння.)

4) Як, на вашу думку, можна ви­значити соціально-економічний стан подвійно залежної Над­дніпрянщини, якщо врахувати, що вона здебільшого аграрна? (Очевидно, що промисловий сек­тор опинився у глибокій кризі, а аграрний сектор нещадно грабу­вався імперською владою, рятую­чи економіку Російської імперії.)

Коментар учителя

Навіть під час неврожаю 1901 року і голоду 1902 року експорт зерна не припинявся.

IV. Закріплення тематичного матеріалу

Учитель. Україна, в економіці якої переважав аграрний сектор, бу­ла пограбована, незважаючи на не­врожай та голод. Це призвело до по­невірянь і зубожіння селян. Біль­шість галузей промислового сектора припинили свою діяльність, що викликало безробіття і зубожіння робітників.

Криза 1900—1903 років викинула на вулицю 100 000 робітників, а надли­шок робочої сили становив 9,3 млн осіб (25 %).

V. Висновки та узагальнення щодо наслідків світової економічної кризи для України

«Круглий стіл» — обговорення проб­лемних питань.

Якщо врахувати, що демогра­фічний бум кінця XIX століття викликав в Україні перенасе­лення, тоді як цей факт, на вашу думку, вплинув на кризовий стан. (Криза в Україні поглиби­лась і затягнулась на багато років.)

 Селяни України, рятуючись, об’єднувались у кооперації. Якою була ефективність цього заходу? (А. Цей варіант захисту мав певну ефективність. Б. Будь- яка кооперація зубожілого насе­лення в умовах кризи була мало­ефективною.)

Серед промислових підпри­ємств були великі й малі. На ва­шу думку, які підприємства мали шанс на виживання в умовах кризи? (А. Ймовірно, що великі підприємства поглинали слабі. Б. На мою думку, навіть великі підприємства об’єднувались, пог­линаючи малі, задля виживання в умовах кризи. В. На мою думку, великі підприємства не лише ря­

тувались від кризи у такий спосіб, а й значно збагачувались за раху­нок розорених виробництв.)

Завдання. Упорядкувати таблицю проблем кризового періоду, визна­чивши найбільш конкретний ва­ріант щодо шляхів їх вирішення (див. табл. 1).

(Гра на дошці або домашнє завдан­ня в зошиті.)

V. Оцінювання роботи учнів за картковою системою

VI.  Завершальний етап уроку

Висновки. Якщо врахувати той факт, що більшість великих підприємств в Україні були іноземними, то ціл­ком зрозуміло, що саме вони збага­чувались, утворюючи монополії.

Але, оскільки Україна була еконо­мічним придатком як іноземного капіталу, так і Російської імперії, то її монополії узагальнювали лише систему закупівлі сировини та збуту товару.

Україна вийшла, з кризи лише у 1910 році, коли світ, готуючись до Першої світової війни, у процесі мілітаризації відновив свій еконо­мічний потенціал.

Таблиця

Проблеми кризи

Шляхи вирішення конкретна відповідь

Шляхи вирішення неконкретна відповідь

1. Криза перевиробництва

1. Скорочення виробництва

1. Створення кооперацій

2. Скорочення кількості малих і великих підприємств

2. Утворення монополій у процесі розо­ре ннямалихліід^

2. Наростання робітничо-селянського руху

3. Демографічний бум

3. Міграція населення

3. Скорочення виробництва

4. Безробіття і зубожіння населення

4. Створення кооперацій

4. Утворення монополій у процесі розо- рення малих підприємств

5. Погіршення соціально-економіч- ного стану населення

5. Наростання робітничо-селянського руху

5. Міграція населення

  Тестування. Оцінювання. Заключне слово

Тест-гра (самооцінювання, командна

та особиста першість.

Як називають країну, яка є рин­ком збуту, постачальницею си­ровини й дешевої робочої сили?

а)             Економічний придаток;

б)            сировинний придаток.

Яку назву має економічний стан, в якому товарна кількість значно переважає попит?

а)             Криза перевиробництва

б)            дисбаланс;

і в) економічний бум.

Стрімке зростання населення — це    :

а)             демографічний бум;

б)            демографічна криза;

в)            перенаселення.

Рятівним фактором селян від зубожіння була —            _:

а)             кооперація;

б)            монополія

в)            відокремлення.

Які підприємства мають шанс на виживання та збагачення у кризові періоди?

а)             Великі;

б)            середні;

в)            малі.

Основним рятівним фактором у подоланні демографічного буму є             :

а)             міграція;

б)            кооперація

в)            скорочення виробництва.

   Головним економічним наслід­ком кризи перевиробництва

є :

а)             скорочення виробництва;

б)            наростання народного руху;

в)            утворення монополій.

Міні-підручник на тему: «Еконо­мічний розвиток українських земель у складі Російської імперії на почат­ку XX століття».

Учитель. Протягом XIX століття nb українських землях у складі Росій­ської імперії йшли процеси соціаль­но-економічного реформування. Але на початок XX століття Україна залишалась напівреформованою, що визначало її феодально-капі­талістичний статус у сфері соціаль­но-економічної культури.

Головним гальмівним фактором у процесі реформування була бю­рократична система імперського тоталітаризму, яка утримувала Ук­раїну в статусі економічного при­датку не лише Росії, а й іноземного капіталу.

Причини кризи перевиробництва Див. схему 2.

Висновки. Подвійна залежність Ук­раїни визначала її низький соціаль­но-економічний рівень, що в ситуа­ції Світової кризи вело до суттєвого скорочення виробництва, загострю­

вало проблему безробіття та зу­божіння населення на фоні демо­графічного буму. Спроба кооперації зубожілого населення у вищезазна­ченій ситуації була марною, що ви­значало єдиний шлях порятунку — еміграцію.

Криза 1900-1903 років викинула на вулицю 100 000 робітників, а надли­шок робочої сили становив 9,3 млн осіб (25 %)

З іншого боку, сильні підприємства поглинали слабкі і, об’єднуючись, утворювали монополії, що поглиб­лювало соціально-економічну кри­зу і посилювало робітничо-селянсь­кі рухи, які активізувались на фоні неврожайного 1902-1903 року.

Українська економіка почала вихо­дити з кризи у 1910 році напередод­ні Першої світової війни, коли світ визначився у політиці мілітаризації.

Але соціально-економічний статус України не змінився, вона залиша­лась економічним придатком, що визначало її значну відсталість у сві­товому геополітичному просторі.

  Домашнє завдання

За міні-підручником зробити аналіз і висновки, упорядкувати таблицю проблем кризового періоду.

Загрузка...