загрузка...

Навчальні цілі на рівні розрізнення покликані привернути увагу до нової для учня навчальної інформації. Перевірити досягнення цих цілей можна за допомогою наступних запитань.

1.     Чи знайомі тобі ці… (називаємо конкретні дати, назви, терміни)?

2.     Чи говорили ми на цьому уроці про… (події, імена історичних осіб)!

3.     Чи стверджує автор підручника, що… (формулюємо конкретне судження)?

4.     Які з цих… (дат, осіб, подій) були названі сьогодні вперше?

На мій погляд, немає сенсу діагностувати, чи досяг учень рівня розрізнення, адже будь-яка розумово повноцінна дитина з раннього дитинства без особливих зусиль розрізняє предмети та знаки. Натомість у допоміжній школі здатність вирізняти з масиву нову для себе історичну інформацію вимагає регулярного контролю та оцінювання.

Вирізнені й збережені пам’яттю учня знаки, групи знаків (слова, висловлювання, схеми, цифри тощо), які є історичними відомостями — датами, іменами, прізвищами історичних осіб, географічними назвами, термінами, поясненнями авторів текстів, крилатими висловами тощо, слугують основою пізнавальної діяльності, а отже, є обов’язковим результатом навчання.

Цілі, орієнтовані на запам’ятовування та відтворення навчального матеріалу, становлять окрему категорію навчальних цілей — знання.

Збереження в пам’яті історичної інформації можна перевірити за допомогою таких типів завдань.

Навчальні досягнення учнів — це досягнуті ними цілі вивчення основних складових історії як шкільного предмета — розділів, тем, уроків. Таким чином, обов’язковим для діагностування і оцінювання навчальних досягнень є встановлення цілей навчання і розробка їх таксономії.

1.     Назвіть дати (терміни, імена, події), про які йшлося на цьому уроці.

2.     Які судження щойно прочитаного «ліхтарика» (пояснення) ти запам’ятав ?

3.     Якого висновку щодо…(називаємо конкретну подію, історичну постать, документ        тощо) дійшов автор підручника?

4.     Як пояснено в підручнику, словнику… (називаємо конкретний термін)?

Завдання цих типів пропонують, як правило, після вивчення нового матеріалу, для його закріплення. Щоб перевірити, чи засвоїв учень фактаж заданого додому параграфа, теми загалом, йому ставлять запитання такого типу.

1.     Коли відбулася… (називаємо конкретну подію)!

2.     Де (у якій країні, місцевості) відбулася… (подія)?

3.     Хто був учасником     (очолював)… (називаємо конкретну подію, назву закладу, організації, держави)?        с

4.     Який термін відповідає       наведеному визначенню?   (Даємо визначення.)   J

5.     Встановіть відповідність… (між датами і подіями; історичними особами й їх державною, громадською чи       науковою, мистецькою діяльністю; термінами і їх визначеннями тощо).

Наступною, відповідно до розглянутої вище ієрархії, категорією навчальних цілей є розуміння. Розуміння означає здатність сприймати явну (експліцитну) частину історичного пояснення, показником чого слугує просте переказування прочитаного або почутого історичного тексту, словесне відтворення змісту малюнка, «читання» схеми, карти тощо. Про розуміння історичної інформації свідчитиме також встановлення учнем хронологічної послідовності взаємопов’язаних подій, синхронності чи асинхронності фактів, пояснення історичних термінів та ін.

Перевіряють розуміння учнем історичної інформації за допомогою таких типів завдань.

5.     Встановіть хронологічну (логічну) послідовність подій (називаємо конкретні події).

6.     Виключіть з переліку логічно невмотивовані… (терміни, імена історичних осіб, назви тощо).

7.     Дайте визначення… (називаємо термін).

8.     Розмістіть речення в такій послідовності, щоб відновити розповідь про… (подію, особу та ін.).

9.     Розкажіть про… (подію, особу) (перекажіть зміст «ліхтарика»).

Завдання, що виявляють досягнення навчальних цілей на рівнях запам’ятовування і розуміння, практично складають одну групу, оскільки ми не можемо впевнено стверджувати, що названі учнем дати, імена, терміни є продуктом лише його пам’яті. Такий висновок можливий лише тоді, коли учень не виконає жодного із завдань, що перевіряють розуміння історичного факту.

Для осмислення прихованої (імпліцитної) частини історичного пояснення учням необхідно застосувати свої теоретичні знання та знання процедур пізнавальної діяльності. Здобуті таким шляхом знання слугують доказом наявності в учня операціональних і теоретичних вмінь. Цілі, що орієнтують учня на вироблення і розвиток умінь, становлять ще одну окрему категорію — вміння.

Учні мають уміти:

1)  виконати ті чи інші завдання на контурній карті;

2)  укласти хронологічні та синхроністичні таблиці;

3)  спланувати свою розповідь про ту чи іншу подію, особу;

4)  порівняти однотипні історичні явища, події;

5)  проаналізувати історичний документ, навчальний текст;

6)  обґрунтувати поданий у підручнику або сформульований учителем висновок;

7)          охарактеризувати історичну особу (її діяльність).

До стандартних, як уже було сказано, належатимуть і ті проблемні завдання, алгоритм виконання яких був розкритий вчителем (завдання, виконані на уроці з допомогою вчителя).

Останню категорію навчальних цілей можна умовно назвати творчістю, через те що цілі цієї категорії, тобто проблемні та евристичні завдання, спонукають учня до «конструювання» власного, суб’єктивно нового історичного пояснення. В ході реалізації цих цілей учень виявляє здатність до відбору джерел історичної інформації, встановлення нових зв’язків між фактами та інтерпретації історичних подій. Творчими можемо вважати наступні типи завдань:

a)  Встановити основні причини або наслідки події, мотиви вчинку особи.

b)  Визначити передумови, особливості, умови розвитку історичного явища, процесу.

c)  Визначити панівні тенденції у розвитку історичної ситуації.

d)  Виявити можливі альтернативи розвитку історичної ситуації.

e)  Дати обґрунтовану оцінку діяльності історичної особи; розкрити історичне значення події.

f)   Поміркувати над тим чи іншим явищем, процесом, подією.

g)      Написати есе, реферат на задану тему.

Загрузка...