загрузка...

Інтернет‑революція, поєднана з комп’ютерною та інформаційною, повністю змінила ціле покоління, більше навіть, ніж свого часу винайдення друкарського верстату, радіо, автомобіля
чи телебачення.

Найбільш яскравою ознакою цієї революції є створення віртуального світу та виникнення залежності від нього у величезної кількості дітей. Школярі годинами проводять час, знищуючи монстрів, прибульців, та в кращому випадку, будуючи цивілізації.

На сьогодні існує велика кількість комп’ютерних ігор з історичної тематики. Зв’язок з історією більшість із них має досить умовний, за винятком окремих зразків, створених спеціально з навчальними цілями. Із числа останніх заслуговує на увагу серія навчально‑ігрових програм «Дитяча колекція».

Наприклад, диск «Стародавній Рим» розрахований на дітей віком до 13 років, а також на всіх, хто цікавиться історією Давнього світу.

Окрім вичерпної історії Римської імперії, користувач може дізнатися про побут, звичаї, релігію, обряди, одяг давніх римлян тощо. Усі теоретичні тексти озвучені, програма за допомогою тестів проконтролює, чи уважно ви їх читаєте. Тематичні ребуси, кросворди, ігри, мультфільми — все це повинно зацікавити дітей цього віку в ігровій формі вивчати історію Давнього Риму. На жаль, більшість комп’ютерних ігор, популярних серед підлітків, створюється з іншою метою. Над цими комп’ютерними іграми працюють тисячі кваліфікованих спеціалістів, що намагаються зробити кожну гру більш привабливою та цікавою. Історичні образи, сформовані на уроці, суттєво програють мультимедійним, створеним за допомогою комп’ютера. «Помпеї», «Корсари», «Цивілізація» — ось тільки деякі назви ігор історичної тематики.

Незважаючи на побічну належність до історії, комп’ютерні ігри за певних умов можуть стати союзником вчителя. По‑перше, комп’ютерна гра надає можливість пережити «реальність» історичної події та часу. За цим відчуттям може виникнути інтерес до вивчення певного періоду чи особистості. Результатом може стати прагнення учня звернутися до спеціальної історичної літератури, а отже, й формування більш повних та історично правдивих образів про минуле. По‑друге, не всі елементи комп’ютерної гри є вигадкою та результатом фантастичної уяви її розробників. Певні персонажі та історичний інтер’єр (одяг, зброя, речі) відповідають часові.

Зрозуміло, наявний навчальний компонент не був головною метою авторів комп’ютерної гри, просто його не можна було уникнути.

По‑третє, інколи комп’ютерні ігри мають довідковий матеріал, до якого повинен звернутися учасник гри, щоб у ній перемогти. Цей довідковий матеріал, як правило, складають спеціалісти з історії того чи іншого періоду.

Як би ми не хотіли, наші учні продовжуватимуть грати в комп’ютерні ігри, тому нам залишається лише використовувати їх у просвітницьких та навчальних цілях. Учителю історії варто знати про захоплення своїх учнів не тільки із цікавості, але й для того, щоб інколи здійснити аргументовану критику комп’ютерних ігор невисокої якості й відверто антиісторичного змісту. Можливі декілька варіантів використання комп’ютерних ігор з історичної тематики:

  • самостійне завдання учням, метою якого є пошук історичних помилок у комп’ютерній грі. Результатом такої роботи може бути коротка рецензія на комп’ютерну гру;
  •  організація невеликої дискусії на уроці про популярну
    комп’ютерну гру, її переваги та недоліки;
  •  звернення до довідкової інформації, наявної в комп’ютерній
    грі, з подальшим її порівнянням в інших джерелах;
  • використання історично правдивого візуального матеріалу
    комп’ютерної гри в навчальних цілях;
  • популяризація серед учнів навчальних ігрових програм з історії
    та застосування їх елементів на уроці;
  • використання комп’ютерної гри як додаткового стимулу та мотивації під час поглибленого вивчення історії.

Щирий інтерес учителя до захоплень своїх учнів не тільки сприятиме встановленню дружніх відносин, взаємному збагаченню, але й розширенню кола інтересів як учнів, так і вчителя.

Загрузка...