загрузка...

Мета: збирання інформації щодо долі єврейського населення Європи за часів існування нацистської диктатури, її аналіз, узагальнення та представлення у вигляді комп’ютерної презентації (можливо з елементами відео); розвиток компетентностей історич-ності, цінностей, хронології та простору; виховання толерантності,  несприйняття і протест проти ідей расизму.

Кінцевим результатом може бути учнівський проект у вигляді комп’ютерної інформаційної презентації у рамках кінофестивалю.

Тип проекту: творчий.

Матеріали і ресурси: упроцесі роботи використовуються матеріа-ли з періодичної преси, мережі Internet, довідкової літератури: Алексеев Н. С. Злодеяния и возмездие :Преступления против человечества.- М.: Юрид. лит., 1986; Альтман И. А., Гербер А. Е., Полторак Д. И.  История Холокоста на территории СССР. — М., 2001; Брухфельд С., Левин П. Передайте об этом детям вашим… История Холокоста в Европе 1933-1945.- М.: Текст, 2000; Гефтер М. Я. Эхо Холокоста и русский еврейский вопрос.- М.:НПЦ «Холокост»; 1995; Гутман И.  Катастрофа и ее значение. — Тель-Авив : Библиотека Алия, 1990; Дневник Анны Франк. — М.: Рудомино, 1992; Документы о преступлениях

СС:СС в действии /Пер. с нем. — М.:Прогресс, 1998; Документы обвиняют: Холокост : свидетельства Красной Армии/ Сост. Ф. Д. Свердлов. — М.:НПЦ «Холокост» 1996; Чайка Т. О. Голокост в Україні:історія, психологія, етика :Матеріали до навчального курсу.- К., 2000; Шульмейстер Ю. А. Гитлеризм

в истории евреев. — К.: Политиздат Украины, 1990.

Створюється протягом місяця.

РОБОТА НАД ПРОЕКТОМ

Ідея даного міні-проекту має з’явитися в учнів після перегляду відео — це може бути фрагмент художнього фільму («Список Шинд-лера», «Життя чудове», «Піаніст» і ін.) або документального (на-приклад, «Назви своє ім’я» з його дидактичними фрагментами,адресованими вчителям, педагогам-організаторам, вихователям учнівської молоді, які будуть використовувати фільм і працювати

з його фрагментами з навчально-виховною метою у 9- 11 класах загальноосвітніх навчальних закладів. Пропоновані матеріали можуть бути використані у курсах «Історія України», «Всесвітня історія», «Людина і Світ», «Людина і суспільство», а також у поза-урочній роботі). Використовуючи на уроках історичний навчальний кінофільм, вчитель більш активно діє на пізнавальну діяльність учня. Важли-во навчити учнів читати історичні картини, використовуючи весь обсяг знань про дану епоху. Працюючи над розкриттям змісту філь-му учні розширюють свої історичні знання з даної теми, роблять

свої маленькі «відкриття», що підвищує інтерес до уроку.

На пошуковому етапі визначаємося з темою «Голокост — трагедія європейського єврейства».

Після того як сформульовано тему проекту, учитель з учнями розпочинають шукати шляхи реалізації проекту.Проблема для учнів полягатиме у встановленні причин та на-слідків політики нацистів проти європейського єврейства. Саме це й буде визначати формулювання мети проекту. Цей процес має бути колегіальним і відбувається із залученням активних методів

навчання або дискусійних методів, або сензитивного тренінгу (тренування міжособистої чутливості і сприйняття себе як психофізичної єдності).

Визначивши проблему й мету, учні можуть скористатися підказкою вчителя та обрати форму подання проекту — комп’ютерну презентацію у рамках кінофестивалю. Аргументація вибору можливість виявити в учнів не лише навчальні творчі здібності, а й літературні, музичні, образотворчі, ігрові і технічно-винахідницькі; наявність у класі учнів, що бажають виконувати творчі завдання у визначених галузях; наявність літератури, наочного матеріалу

і технічних засобів.

Учні класу створюють кілька творчих об’єднань «кінематогра-фістів». Вони, користуючись додатковою літературою, складають сценарії документальних фільмів, які б розкривали всі грані полі-тики нацистів щодо євреїв. Спільний перегляд наявної в школі літератури, ілюстративного матеріалу й технічних засобів допомагає підвищити мотивацію участі учнів у проекті. Разом з учнями вчи-тель визначає групи пошуку необхідної літератури. Він також по-стійно контролює діяльність кожної з груп. Учні пропонують мож-ливі варіанти складу груп творчих об’єднань. Визначаються термін підготовки та критерії. На наступному етапі учні з’ясовують, хто в яке творче об’єднання входить, хто його очолить, кого делегують до консультативної ради, а також, які саме джерела будуть ви-користані в роботі, яким за жанром створюватиметься фільм, які технічні засоби потрібні.

Кожна з груп отримує пізнавальне завдання:

1.  На основі аналізу визначених джерел і літератури написати сценарій на 8–10 хвилин фільму (_2–15 сторінок рукописного тексту звичайним почерком на аркушах формату А 4), в якому відтворити основні моменти теми.

2.  Звернути увагу на роль, яку відігравала особа А. Гітлера в про-цесах, що відбувалися на територіях, підвладних нацистам. Поміркувати над проблемою відповідальності особи за справи, які вона виконує.

3.  Проаналізувати інформацію.

«В антиєврейській політиці Третього рейху, уже до початку

1938 року серед усієї безлічі напрямків чітко виділилися три головних:  1) демонстративний, розрахований на зовнішнє сприйняття й такий, що здійснює психологічний вплив; 2) економічний, спрямований на розорення євреїв; 3) поліцейський тиск, метою якого був примус євреїв емігрувати за всяку ціну.

Протягом 1938 року по всій країні проводилися численні захо-ди, спрямовані на підкреслене протиставлення євреїв неєвреям.

Наприклад:

•16.07.1938 -працівникам системи безпеки заборонили ночу-вати в єврейських готелях і пансіонах;

•  23.07.1938  — євреїв зобов’язали завжди носити при собі посвід-чення особи;

•  27.07.1938 — була прийнята постанова перейменувати вулиці, названі на честь євреїв;

•17.08.1938 -виданий наказ, відповідно до якого, починаючи з 1січня 1939 року євреям заборонялося давати своїм дітям «споконвіку німецькі імена», причому до будь-якого імені єврейської дитини покладалося додавати друге ім’я- «Ісра-ель» для хлопчика й «Сара» — для дівчинки;

•  31.08.1938 — запроваджено обмеження на поштові відправлен-ня для євреїв, на звороті поштових відправлень, призначених для німців, з’явився напис «Не для євреїв»;

•  05.10.1938 -на закордонних паспортах євреїв була витиснута буква J;

•15.11.1938 — повністю припинено навчання єврейських дітей у загальних школах…»

«“Закон про громадянство Рейха”, складений лише за два дні, звучав для вуха виконавців надто «узагальнено». А через два місяці, 14 листопада 1935 р., було опубліковане перше виправлення, що уточнювало юридично незрозумілі положення нового закону. Особливе значення мали пп. 4 і 5, які стосувалися становища євреїв у рейху-

п. 4.1. Єврей не може бути громадянином Рейху. Він не має пра-ва голосувати з питань, що стосуються політики. Він не може обіймати громадські посади…

п. 5.1. Євреєм вважається той, у кого троє з батьків його батьків були чистокровними євреями.

5.2. Євреєм вважається також людина, що народилася у зміша-ному шлюбі, підданий держави, що походить від двох чистокров-них євреїв — батьків його батьків, якщо він:

а)  той, хто на момент видання закону належить до іудейської громади або буде прийнятий до її складу пізніше;

б)той, хто на момент видання закону був одружений на єврей-ці або одружиться на ній пізніше;

в)  той, хто походить зі змішаної родини, описаної в підпункті 1, зареєстрованої після того, як був прийнятий «Закон про захист німецької крові й німецької честі» від 15 вересня 1935 р.;

г)  той, хто є позашлюбною дитиною, одним з батьків якого був єврей, як описано в п. 1, після 31 липня 1936 р.

Як курйоз відзначимо, що, всупереч ідеологічним табу, трапля-лися й поодинокі випадки, коли деякі з «нечистих» за заслуги перед нацистською владою діставали звання почесних арійців, ви-ключалися владою з «чорних списків». Наприклад, у Голландії в 1940 р. такого звання був удостоєний Генеральний директор міністерства економіки Х. М. Гіршфельд — за значний внесок у зміцнення економічних зв’язків між двома країнами…»

Далі учитель підбиває попередній підсумок — перевіряє готові сценарії і вносить корективи. Після цього учні беруться за створення фільму. Під «фільмом» в даному разі розуміють ілюстративний матеріал, що змінюється на екрані, супроводжується дикторським текстом та музичним оформленням (кадри діафільму, слайди, ілюстрації з книжок, окремі малюнки).

На практичному етапі учні розподіляють між собою ролі в ме-жах групи і виконують завдання.

Кульмінацією проекту є фестиваль фільмів про Голокост, на якому творчі об’єднання презентують фільми, демонструють їх і відповідають на запитання щодо змісту фільму та авторських ін-формацій. По завершенні обговорення члени журі висловлюють свої думки з приводу переглянутих фільмів та нагороджують за кращу режисуру, кращий сценарій, краще музичне оформлення.

Саму презентацію, фестиваль можуть вести спеціально підго-товлені ведучі або вчитель. На контрольному етапі проекту здійс-нюється загальне обговорення фільмів. Праця над даним проектом допоможе учням розвивати навички

історичного дослідження, інтерпретації складних, контроверсій-них історичних подій, розуміти необхідність протистояння ксено-фобії та дискримінації у сучасному світі, розвитку толерантності та демократичного співіснування.

Одним із головних завдань навчання історії є формування в учня

здатності до критичного мислення та вміння аналізувати минуле з ме-тою винесення певних уроків і розвитку власного світогляду. Вивчен-ня історії Голокосту створює умови для активного виховання в учнів цих якостей.

Викладання Голокосту в рамках шкільного навчання є болю-чою і дражливою проблемою. Серед учнів можуть бути ті, хто ото-тожнюватиме себе з тією чи іншою категорією людей, яких пере-слідували нацисти, або ж з тими, від чиєї поведінки залежав певною мірою перебіг цих трагічних подій. Історія Голокосту, що подана лише як добірка фактів, так само, як і розповідь, що подається на надвисокому емоційному рівні, є двома крайнощами, які унемож-ливлюють адекватне розуміння явища. Масштаби Голокосту, жор-стокість, що виходить за будь-які межі, садизм на державному рівні все це може спричинити своєрідний шок.

Віддаленість явища Голокосту у часі може створити в учнів ілюзію давності, а значить, і нереальності того, що сталося. Усе це вимагає від вчителя не лише ретельної підготовки, а й уважного ставлення до учнів у процесі викладання, готовності змінювати напрямок дискусії, нейтралізувати дражливі моменти, вміння «виходити з ролі» й «виводити» з неї учнів, проводити рефлексію

занять тощо.

Загрузка...