Мета: охарактеризувати внутрішню і зовнішню політику аме­
риканських адміністрацій в 90-х рр. X X ст. — на початку XXI ст.,
описувати роль провідних американських політичних діячів цього
періоду, визначати особливості українсько-американських відно­
син, висловлювати судження про необхідність розвитку взаємовід­
носин між двома країнами на сучасному етапі; розвивати вміння
аналізувати, порівнювати, висловлювати власну думку, критично
мислити, працювати з різноманітними історичними джерелами;
виховувати в учнів зацікавленість історією.
Тип уроку: комбінований.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент уроку
Тема 2. США та Канада у 1945p .— на початкуXXI ст. 63
II. Актуалізація опорних знань
Історичний диктант
1. «Нових рубежів» прагнув досягнути __ .
2. «Уотергейтський скандал» пов’ язаний з президентом__ .
3. Подолати бідність намагався__ .
4. Карибська криза припадає на період президента .
5. Агресія США проти В’ єтнаму розпочалась за президента__ .
6. Назвіть ім’ я президента США, убитого 1963 року.
7. Коли американські астронавти висадилися на Місяці?
8. Назвіть ім’ я лідера руху афроамериканців США в 1950-
1960-ті pp.
9. Яку назву мала економічна програма президента Р. Ніксона?
10. Назвіть ім’ я президента США, який започаткував політику
«розрядки» у відносинах з Радянським Союзом.
11. Хто з американських президентів назвав СРСР «імперією зла»?

III. Мотивація навчальної діяльності
Учитель. Наприкінці X X — на початку XXI ст. роль США
у світі докорінно змінюється. Після розпаду СРСР вони залишились
єдиною наддержавою. Відповідно, вся їхня політика, як внутріш­
ня, так і зовнішня, продиктована і спрямована на підтвердження
цього статусу.

IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
►► «Нова економічна філософія» Б. Клінтона
Учитель. Позитивні зрушення в житті США були закріпле­
ні після приходу до влади республіканця Джорджа Буша (1988­
1992).

За правління Дж. Буша в міжнародних відносинах було до­
сягнуто нових домовленостей з Радянським Союзом (згодом з Ро­
сією, Україною, Казахстаном, Білорусією) про скорочення ядерних
озброєнь, було остаточно розв’ язане німецьке питання (у 1990 р.
Німеччина об’ єдналася). Дж. Буш санкціонував агресію амери­
канських військ у Панаму під приводом боротьби з наркоманією
(1989 p.). Найбільшим його досягненням стала перемога у війні
з Іраком 1991 року (операція «Буря в пустелі»).

Проте в американців п о ч е ш и з’ являтися сумніви щодо політи­
ки республіканців, особливо щодо їх нібито надмірного захоплення
зовнішньополітичними проблемами, і новим президентом у 1993 р.
став лідер демократичної партії Б. Клінтон, навколо якого було
64 Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 11 клас
створено імідж такої собі «людини з натовпу», яка живе інтересами
пересічного американця.

Перші кроки нової адміністрації в царині економіки свідчили
про відхід Клінтона від рейганоміки. До посилення державного
регулювання підштовхнули труднощі та спад в економіці, що на­
мітилися в момент приходу Клінтона до влади. Нова адміністрація
вдалася до збільшення податків на великий бізнес, боролася про­
ти монополізму. Водночас надавалися субсидії транспорту, впро­
ваджувалися наукомісткі технології. За допомогою економічних
важелів становище вдалося виправити. Американська економіка
почала розвиватися досить інтенсивно.

Зусилля дипломатії СІЛА були спрямовані на ядерне роззброєння
та інтеграцію в демократичний світ колишніх тоталітарних країн.
На наступних президентських виборах, що відбулися у листо­
паді 1996 р., знову переміг Б. Клінтон. Діяльність адміністрації
Клінтона виявилася настільки ефективною, що її не змогли затьма­
рити скандальні історії, пов’ язані з президентом, які в іншому ви­
падку призвели б до імпічменту.

Робота з таблицею

ПРЕЗИДЕНТСТВО ВІЛЛА КЛІНТОНА 1992-2000 рр.
Внутрішня політика Зовнішня політика
План «економічного відродження» США
та зростання добробуту американців:
створення нових робочих місць за
рахунок державних інвестицій у роз­
виток інфраструктури;
охорона навколишнього середовища;
будівництво житла;
реформа систем освіти та охорони
здоров’я;
безперервне зростання економіки
США. Профіцит бюджету.
Виникають проблеми, пов’язані з особис­
тим життям президента. Це спричинило
ініціацію процедури імпічменту
Головна увага приділялась
проблемам боротьби з теро­
ризмом, наркобізнесом.
Проводилися «миротворчі
операції» в «гарячих точках»
планети (Югославія, Сомалі,
Камбоджа, Близький Схід)
з метою забезпечення націо­
нальних інтересів США.
Процес налагодження від­
носин з новими незалежними
державами, які виникли на
теренах колишнього СРСР та
Югославії

Учитель. Вибори 2000 р. були особливими в історії США: во­
ни стали випробуванням для американської демократії, зокрема
системи виборів. За кандидата від демократів Ела Гора було подано
на півмільйона більше голосів, але, враховуючи специфіку перед­
баченої конституцією двоступеневої процедури обрання президен-
Тема 2. США та Канада у 1945р .— на початкуXXI ст. 65
та, переможцем було оголошено кандидата від Республіканської
партії Джорджа Буша (молодшого).

Відносне економічне благополуччя дало змогу адміністрації
Дж. Буша-молодшого основну увагу зосередити на зовнішній по­
літиці. Проте активне втручання США в усі осередки політичного
напруження, що виникали у світі, зумовило наростання антиаме-
риканських настроїв.

11 вересня 2001 р. стало переломним у житті США і світу: став­
ся терористичний акт, у результаті якого було зруйновано Світо­
вий торговий центр у Нью-Йорку і пошкоджено будівлю Пентагона
(Міністерства оборони США). США були поставлені перед необхід­
ністю розгорнути широкомасштабну боротьбу з тероризмом. Для
цього утворилась антитерористична коаліція держав світу на чолі
із США. Першою серйозною акцією США стало втручання у внут­
рішні справи Афганістану на боці сил, що вели боротьбу із рухом
Талібан (рух підтримував діяльність терористичної мережі Аль-
Каїда на чолі з Бен Ладеном, на яку було покладено відповідаль­
ність за теракт 11 вересня 2001 р. та цілу низку терористичних ак­
тів). Узимку 2002-2003 рр. США розгорнули масову антиіракську
кампанію з метою повалення президента Саддама Хусейна.

Війна в Іраку викликала невдоволення всередині США. Цим
скористалася Демократична партія, яка 2006 р. перемогла на вибо­
рах до конгресу США. Проте адміністрація Дж. Буша-молодшого
продовжувала проводити жорсткий курс.

Робота з історичними джерелами

«Ірак: війна та її наслідки». А. Гувер, керівник
Центра стратегічного розвитку Російської Федерації
«Одночасно з підготовкою антитерористичної операції проти
режиму талібів і структур Аль-Каїди в Афганістані було прийнято
рішення про поширення дій за напрямками і територіями, що яв­
ляють стратегічний інтерес для США. Іран та Ірак є особливо цін­
ними як джерела величезних запасів вуглеводородної сировини.
Вони мають вигідне геостратегічне положення, але їх не контролює
Вашингтон. Події 11 вересня надали Вашингтону історичний шанс
для того, щоб під приводом боротьби з тероризмом спробувати взя­
ти під свій контроль ці країни незалежно від того, чи стосуються
вони діяльності Аль-Каїди, чи н і».

Алісон Бейлс, директор Стокгольмського інституту вивчення
проблем світу (Міжнародні відносини. — 2004. — № 5.)
«Історія з Іраком показала світові, що сьогодні США має уні­
кальну військову і політичну міць. Американці змогли швидко, без
66 Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 11 клас
особливих втрат окупувати велику і далеку країну, використовую­
чи незначну допомогу союзників. Жодна із сусідніх з Іраком країн
не насмілилася висунути претензії чи протидіяти. Країни, що були
незадоволені такими діями США так і не спромоглися примусити
США змінити чи відкласти свій план дій.

Але існують докази і того, що міць США не безкінечна. Амери­
канські війська, що так швидко захопили Ірак, не змогли встано­
вити і зберегти мир. Методи управління післявоєнним Іраком ви­
явилися заплутаними і непослідовними. Не все добре і в політичній
сфері США: США і Великобританія так і не спромоглися отримати
дозвіл ООН перед нападом. їх військова операція була підтримана
невеликою коаліцією прибічників США. Її не підтримала жодна
організація, в тому числі і НАТО. У США почало наростати невдо­
волення курсом адміністрації».

Андрій Шитов, журналіст, Вашингтон
(Эхо планеты. — 2004. — № 13, квітень)
«Довіра до Америки значною мірою підірвана. Піддано сумніву
й ті мотиви, якими керується Вашингтон у боротьбі з тероризмом.
В Європі наростають настрої на користь посилення ролі СС у галузі
безпеки і зовнішньої політики для створення реального механізму
стримування США. Відкрита неприязнь до Америки і симпатії до її
супротивників зберігаються в мусульманському світі…»

Запитання
1. Якого характеру набула війна в Іраку для США?
2. Яку роль відіграють США в сучасному світі? Чи здатні вони ви­
конувати роль світового лідера?
3. Як висловлюються про зовнішню політику США у світі?

Учитель. Початок нового тисячоліття приніс також і еконо­
мічні проблеми для США. Країною прокотилася хвиля банкрутств
великих компаній. Сталося значне падіння акцій компаній,
пов’ язаних з «новою економікою» (цифрові технології і програм­
не забезпечення), які в попередньому десятилітті засвідчували
феноменальні темпи зростання. Отже, адміністрація Дж. Буша-
молодшого опинилася перед загрозою економічної кризи.

У 2008 р. новим президентом США було обрано Барака Обама.
Народився 4 серпня 1961 р. у м. Гонолулу, штат Гавайї. З 2005 р.
сенатор від Демократичної партії. Представляв штат Іллінойс. Це
п’ ятий сенатор афроамериканець за всю історію США. У 2008 р.
виграв вибори президента США, перемігши республіканця Джона
Маккейна. Став 44 президентом США. У своїй доповіді вже після
Тема 2. США та Канада у 1945р .— на початкуXXI ст. 67
перемоги заявив, що його успіх на виборах — свідчення того, що
в ГЛТГА людина, якщо має бажання, може досягти всього.
Двома основними пріоритетами офіційної зовнішньополітичної
програми адміністрації Б. Обами є:

1) відновлення довіри до США та їх авторитету в мусульмансько­
му регіоні і світі загалом;

2) реалізація нового підходу до політики на Близькому Сході (у то­
му числі щодо Іраку та Ірану) з метою розв’ язати затяжну гео-
політичну кризу в регіоні.

Протягом двох років правління Барака Обами відносини з Ро­
сійською Федерацією змінилися на краще, більш стриманою стала
політика щодо Ірану.

Проте на перші роки президентства Барака Обами припала сві­
това економічна криза, що завдала відчутного удару по США і при­
звела до значного зниження життєвого рівня американців. Також
йому закидають досить м’ яку зовнішню політику, що зумовило па­
діння авторитету американського президента.
►► Перспективи розвитку українсько-американських відносин

Робота з текстом

Незалежна Україна посідала різне місце у політиці адміністра­
цій президентів США. Бачення ними молодої держави змінювало­
ся, еволюціонувало залежно від подій та становища на міжнарод­
ній арені, внутрішнього життя України та власне від особливостей
підходу американських адміністрацій. Часто визначальним факто­
ром місця України в зовнішньополітичній стратегії США було те,
наскільки Україна «вписувалася» чи не «вписувалася» в неї.
До кінця 1993 р. нова політика США щодо України та налаго­
дження двосторонніх переговорів заклали основу для порозуміння
між двома державами. Врешті-решт, вона призвела до підписання
президентами Б. Клінтоном, Л. Кравчуком та Б. Єльциним 14 січ­
ня 1994 року у Москві тристоронньої угоди про знищення Україною
всієї ядерної зброї, розташованої на її території, протягом 7 років.
Ядерні боєголовки перевозилися до Росії, де їх мали дезактивува­
ти протягом 10 місяців. Згідно з Угодою, Україна повинна була
приєднатися до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї як
без’ ядерна держава, що вона і зробила у жовтні 1994 року. Значен­
ня Угоди полягало в тому, що, окрім «ядерних положень», вона
налагоджувала тристоронню основу для розв’ язання економічних
питань та питань безпеки.

Українська громада — діаспора в США є однією з найбільш
згуртованих і найбільш численних. Неабияку роль українська діа­
спора відіграє у налагодженні контактів та співробітництва США
з Україною.

Стратегічне значення України посилюється ще й тим, що вона
розглядається як один із можливих транзитних шляхів енергопос­
тачання з Центральної Азії.

Завдання
Висловити судження про необхідність розвитку взаємовідносин
між США та Україною.

V. Узагальнення та систематизація знань
Учитель. Колишній Держсекретар США Г. Кессінджер у кни­
зі «Дипломатія» стверджує: «Кінець «холодної війни» породив ще
більшу спокусу переробити світ за американським зразком і подо­
бою… Завершення «холодної війни» створило ситуацію, яку чис­
ленні спостерігачі називають «однополюсним», або «мононаддер-
жавним», світом. Але Сполучені Штати насправді перебувають не
в такому блискучому становищі, щоб в односторонньому порядку
диктувати глобальну міжнародну діяльність».
Завдання
Які події останніх років можуть стати ілюстрацією до висновків
Г. Кессінджера?
VI. Домашнє завдання
Опрацювати відповідний параграф підручника.

загрузка...