загрузка...

Але ще не встигла утвердитися ця нова форма правління, як молодій Римській республіці довелось витри­мати серйозне випробування. Виг­наний з Рима, цар Тарквіній Гордий не хотів примиритися із своїм стано­вищем і втратою влади. Оселившись в одному етруському місті, недале­ко від Рима, він почав звідти через своїх прихильників підбивати знат­ну римську молодь на змову проти республіки. Тарквіній не скупився на обіцянки, і йому пообіцяли від­чинити міські ворота, коли він пі­дійде до Рима із збройним загоном. Проте змова була викрита. Серед знатних римських юнаків, учасників змови, були й родичі обох консулів: двоє синів Брута і двоє племінників Коллатіна.

Щоб прилюдно покарати змовни­ків, консули зібрали народ на фору­мі (центральна площа Рима). При­вели звинувачених. Спочатку роз­глядалася справа синів Брута. Суд­дею був їх батько. Він сам допитав синів про участь у змові. Вислухав­ши їх визнання, сам виніс вирок — смертна кара за злочин проти республіки. За його знаком ліктори ров’язали своє пруття, жорстоко висікли засуджених, а потім відрубали їм голови. Брут спокійно дивився на страту, ні разу не відвернувшись. Потім були приведені племінний Коллатіна. Коллатін, видно, не мав мужності Брута і намагався врятувати життя своїм родичам. Він запропонував як міру покарання вигнання з Рима, але Брут і тут настояв на смертній карі. А Коллатіи, як людина, що не проявила достатньої твердості в боротьбі з ворогами вітчизни, за пропозицією Брута, мусив піти в добровільне вигнання.