загрузка...

Ще недавно Македонія була слабкою й відсталою державою, що лежала на півночі Балканського півострова. Та з часом вона пішла поступово зростати. За царя Філіп-па II, який вступив на македонський престол у 359 році до н. е., Македонська держава вже була грізною силою.

Велике значення мала перебудова її армії, здійснена Філіппом. Воїни шикувались у колону в 16, а іноді й більше рядів, були озброєні величезними щитами, які закривали все тіло, мечами і довгими описами, що називались сарисами. Довжина са-рис — до п’яти метрів, тому воїни задніх рядів клали свої списи на плечі передніх. Отже, передні ряди були захищені кількома рядами виставлених наперед списів. Ця замкнута і закрита щитами маса воїнів, що, наїжачившись списами, рухалась як єдине ціле, була в ті часи майже нездоланною силою. Цей стрій називався македонською фалангою.

Гордістю македонського війська була також важка кіннота, яка складалася з вершників, одягнених у панцири. Тут служила македонська знать, так звані «товариші царя». Уперше за Філіппа в македон-
ському війську почали застосовуватись різні прилади для облоги фортець. Був створений флот.

Філіпп II був талановитим полководцем. Він вів багато воєн і значно розширив кордони Македонської держави, підкоривши ряд племен, які жили на півночі Балканського півострова. Часто він досягав успіху за допомогою переговорів, не гребував також підкупом родової знаті, яка продавала незалежність свого племені за багаті подарунки македонського царя.

Коли Македонія стала могутньою і багатою державою, македонські рабовласники задумали захопити Грецію. При цьому македоняни вдало використали внутрішні чвари серед грецьких держав. Спочатку їм вдалося підкорити Фесеалію і утвердитися в Північній Греції. Але було ясно, що це тільки початок.

Загрузка...