загрузка...

Занепад південної ІталіїМіста південної Італії в 4 і на початку 3 ст. до нашої ери переживали глибокий занепад. Вони були ослаблені внутрішніми суперечностями між різними соціальними угрупованнями громадян. в той час  як слабшали окремі грецькі міста, проти них зростала ворожість тубільного населення. Раніше місцеві племена Італії були не з силі противитися грекам і в тій чи іншій формі їм підкорялись. Тепер вони перейшли в наступ. До середини 4 ст. до нашої ери багато грецьких міст, розташованих на південному, прилеглому до Сіцілії кінці Апеннінського півострова, фактично вже були підкорені місцевими племенами бруттіз.
Більш сприятливе для грекіп («М новище залишилося тільки на узОс* режжі Тарентської затоки. Міст, що лежали тут, шукали допомоги І підтримки у Тарента—найбагпі шого і найбільшого міста всього уі бережжя. Але з другої половини IV    ст. Тарент уже був неспромож ний самостійно захищатися від тубільних сусідів, що насідали на нього звідусіль. Через це, наприклад, у боротьбі з місцевим племенем лу-канців Тарент звертається за допомогою до сіракузького правителя Агафокла, який успішно воював і луканцями.

А втім, успіхи Агафокла були дуже нетривкі. Як тільки в 289 р. до н. е. Агафокл помер, почався розпад його держави в Сіцілії, а в південній Італії знову підняли зброю недавно приборкані ним луканці. Однією із жертв стає грецьке місто Фурії, що лежало на південному узбережжі Тарентської затоки. Становище міста було дуже тяжке. Неспроможні своїми силами відбити напад ворогів, фурійці не могли тепер розраховувати на допомогу ні з боку Сіцілії, ні з боку Тарента. Безцільно було звертатися і до Греції або Македонії, там в цей час точилася запекла боротьба претендентів на македонський престол. Тоді доведене до до крайності місто звернулося до Риму.

Загрузка...