загрузка...

Право має первинний характер по відношенню до законодавства.

Право є системою норм, встановлених і підтримуваних державою, а закон визначає спосіб закріплення і формального вираження цих норм.

Закон — це нормативний правовий акт вищої юридичної сили, який приймається в особливому порядку вищим представницьким органом держави або референдумом і який визначає відправні засади правового регулювання найважливіших суспільних відносин. Ознаки закону:

— приймається тільки парламентом (органом законодавчої влади) або референдумом (безпосередньо народом);

— має вищу юридичну силу;

— містить первинні юридичні норми, є базою поточної право-творчості;

— регулює ключові суспільні відносини;

— приймається в особливому порядку:

1. Законодавча ініціатива.

2. Підготовка проекту закону.

3. Розгляд і обговорення проекту закону.

4. Прийняття закону.

5. Опублікування закону і введення його в дію.

Види, законів:

1) За юридичною силою:

— Конституції;

— конституційні закони — закони, що вносять зміни й доповнення до Конституції або скасовують її окремі норми;

— поточні — закони, що регулюють певну сферу суспільних відносин і мають широке коло дії.

2) За зовнішньою формою: кодифіковані, поточні.

3) За обсягом дії: загальної дії, спеціальної дії, виняткової дії.

4) За часом дії: постійні, тимчасові.

Конституція (від лат. constitutio — устрій, встановлення) основний закон, який регламентує основи суспільного, політичного, економічного життя суспільства, права і свободи громадян, вті-п к>є принцип верховенства права і має найвищу юридичну силу порі ішяно з іншими законами.

Станом на 2012 рік: американській конституції — 225; норвезькій — 198; бельгійській — 18; українській — 16 років.

Види конституцій:

— за юридичною формою:

1) писані — єдиний нормативний акт або кілька актів, перелік яких чітко визначений;

2) неписані складаються з кількох законів, що мають самостійне значення і прийняті в різний час і в різному порядку.

Історія права

Неписані конституції мають Велика Британія, Нова Зеландія, Ізраїль.

— За порядком прийняття, зміни та відміни:

1) гнучкі, що приймаються, змінюються та відміняються в порядку, передбаченому для всіх інших законів;

2) жорсткі, що приймаються, змінюються та відміняються в порядку, суттєво ускладненому порівняно з усіма іншими законами.

— За формою державного устрою:

1) федеративні (Росія, США, ФРН, Індія та ін.);

2) унітарні (Україна, Франція, Білорусь, Болгарія, Словенія, Чехія та ін.).

— За терміном дії:

1) постійні — не передбачають певного терміну дії;

2) тимчасові — приймаються на обмежений строк або до настання певних подій (до прийняття нової конституції).