загрузка...

Методичні поради. Загальна географія в шостому класі — це перший систематичний курс шкільного предмета, об’єктом вивчення якого є гео­графічна оболонка. Нова програма для 12-річної школи відрізняється від попередньої введенням розділу про географічне пізнання Землі, зняттям розділу про Землю в космічному просторі (перенесений у курс «Приро­дознавство» — 5 кл.), скороченням і певною мірою спрощенням розділу «Земля на плані та карті» (за рахунок створення розділу «Джерела гео­графічної інформації» у курсі географії України для 8 класу. Тепер вже у 8 класі розглядаються питання про картографічні проекції, спотворення на карті площ, форм, кутів, відстаней тощо).

У розділі «Географічна оболонка та її складові» змінився порядок вивчення сфер географічної оболонки, поглибився практичний аспект географічної освіти, значно впорядковані знання про загальні географічні закономірності, про взаємодію компонентів географічної оболонки, про природні комплекси.

Щодо останніх двох розділів, то змінилися не тільки їх назви, але й зміст. У них значно розширені знання, які підкреслюють, що географія досліджує як природничі проблеми, так і суспільні. Уже в 6 класі учні починають накопичувати знання про вплив природи на життя і діяль­ність людини, про зміни природи під впливом господарської діяльності людини. Уперше розкриваються поняття про природокористування, навколишнє середовище, проблеми його забруднення і охорони. Зміни в змісті курсу «Загальна географія» для 6 класу в умовах європейської інтеграції помітно впливають на удосконалення педагогічних технологій, які спрямовуються не тільки на якісне засвоєння географічних знань, умінь та навичок, але й на розвиток творчості в навчальній діяльності, на формування емоційно-ціннісного ставлення до процесів та явищ, що вивчаються в географії, до самого процесу навчання.

Значною мірою розв’язання цих загальнопедагогічних завдань здій­снюється на основі застосування технології диференційованого навчання, яка уявляє собою сукупність різних методичних засобів, спрямованих на створення різноманітних умов навчання в класах та групах з метою врахування особливостей їх контингенту.

Педагогічна практика викладання курсу «Загальної географії» довела, що найбільш ефективним методичним засобом диференційованого на­вчання є рівневі завдання, спрямовані на здобуття нових знань, умінь та навичок шляхом: засвоєння інформації, яку надає вчитель, роботи з підручником, використання географічних довідників, науково-попу­лярної та художньої літератури; проведення самостійних спостережень за об’єктами та явищами природи в довкіллі, в музеях природи, на основі застосування аудіовізуальних матеріалів (навчальні та науково-популярні фільми, компакт-диски з фотографіями тощо).

У методиці викладання курсу «Загальна географія» розроблено чоти­рирівневу систему завдань, яка відповідає чотирьом рівням навченості учнів (початковий, достатній, середній, високий), які були затверджені МОН України у 2002 році з метою практичного оволодіння 12-бальної системи оцінювання знань.

Дуже поширеними завданнями першого рівня в дидактичних матеріалах учителів стали тести, з допомогою яких учні мають можливість вибрати вірну відповідь із кількох запропонованих. Це закриті тести. Відповіда­ючи на них, учні співвідносять власні знання із варіантами відповідей у тесті. Практика показує, що вибрати вірну відповідь легше, ніж самому сформулювати. Проте за характером діяльності це буде лише репродук­тивне відтворення раніше набутих знань та умінь.

Другий рівень диференційованих завдань передбачає уміння: набувати знання з різних джерел на основі застосування послідовних дій виконавчої діяльності; передавати набуті знання у вигляді таблиці (в різні колонки за змістовими ознаками).

У цих двох рівнях переважає репродуктивна діяльність за майже повної відсутності самостійності та творчості (пасивна модель навчання).

Завдання третього рівня пов’язані з умінням конструювати географічну відповідь, а саме: складати характеристики, описи, порівняння, заповнення контурних карт, складання схем, графіків, діаграм. Важливим критерієм є також уміння встановлювати і пояснювати причинно-наслідкові вза­ємозв’язки між компонентами природи і суспільства. Це вже активна мо­дель, при якій учень виконує творчі завдання, вступає в діалог з учителем.

Завдання четвертого рівня передбачають не просто творчу працю, а обов’язково ще й самостійну пізнавальну активність. Саме активна модель навчання стимулює пізнавальну активність і самостійність учнів через розв’язання проблемних та творчих завдань. Самостійна робота та діалог з учителем розвивають творче мислення. Активна модель перед­бачає також диференціацію навчання шляхом виконання індивідуальних програм та завдань. Рівень засвоєння знань при цьому повинен бути до­сить високий, але взаємодія між учнями як правило відсутня. Більше того, частина учнів може бути вилучена з навчального процесу. Спостерігається також високий рівень навантаження вчителя. Виступає як організатор і консультант, забезпечує демократичне, рівноправне партнерство між учнями і вчителем.

Диференційовані завдання використовуються під час вирішення різ­них методичних проблем, а саме:

формування всіх компонентів географічної освіти;

поточного контроля та оцінювання навченості шестикласників;

підсумкового тематичного оцінювання навченості учнів.

Розглянемо систему диференційованих завдань на прикладі вивчення нової для курсу загальної географії теми «Географічне пізнання Землі». На її вивчення відводиться 6 уроків, а також урок узагальнюючого повто­рення. Завдання можуть обиратися учнями самостійно, або визначатися вчителями як підсумкові чи випереджальні.

Перший рівень складності

Тестові завдання

Учням пропонується в кожному тесті вибрати вірну відповідь.

1. Ви вже знаєте, що наша планета має кулясту форму. Хто це довів вперше та з якої він країни?

а) Геродот (Стародавня Греція);

б) Пліній Старший (Римська імперія);

в) Арістотель (Стародавня Греція).

2. Хто зробив першу географічну карту з градусною сіткою?

а) Маґеллан; б) Птолемей;

в) Ератосфен.

3. Перші географічні відомості про українські землі залишили:

а) Піфагор; б) Геродот;

в) Птолемей; г) Арістотель;

д) Пліній Старший.

4. Хто з європейців здійснив першу подорож до Китаю та Індії? Як він туди добирався?

а) Вікінги (суходолом);

б) Марко Поло (туди — суходолом, назад — морем);

в) Христофор Колумб (морем).

5. Який арабський мандрівник подорожував країнами Сходу, Африки та землями сучасної України?

а) Ібн Батута; б) Марко Поло;

в) Васко да Гама.

6. Понад три століття портуґальці контролювали східний морський шлях до Індії. Хто з портуґальських мореплавців уперше досягнув Індії, пропливши навколо Африки?

а) Генріх Мореплавець; б) Бартоломеу Діаш; в) Васко да Гама.31 2.1. Загальна географія. 6 клас

7. Хто і коли відкрив Америку?

а) Амеріго Веспуччі, 1502 р. б) Христофор Колумб, 1492 р.

в) Фернан Маґеллан, 1519 р.

8. Завдяки чому було відкрито Америку?

а) Навколосвітній подорожі Джеймса Кука;

б) пошуку портуґальцями морського шляху до Індії;

в) пошуку західного шляху до Індії Христофором Колумбом.

9. Що дало відкриття Америки?

а) Приниження народів Америки та грабування її земель;

б) зустріч Нового і Старого світів;

в) з’єднання Східної та Західної півкуль.

10. Як через помилку Колумба й донині називають корінних жителів Америки?

а) Американці; б) індійці;

в) індіанці.

11. Хто і коли здійснив першу навколосвітню подорож?

а) Христофор Колумб — 1504 р.; б) Джеймс Кук — 1768 р.;

в) Фернан Маґеллан — 1519 р.; г) Марко Поло — 1298 р.

12. Що було відкрито і доведено європейцями під час першої навколос­вітньої подорожі?

а) Америка; б) Маґелланова протока;

в) Тихий океан; г) Австралія;

д) Земля — це куля; е) усі океани з’єднані у Світовий океан.

13. Хто здійснив три навколосвітні подорожі?

а) Ф. Маґеллан; б) Д. Кук;

в) Ю. Лисянський

14. Який материк у давнину називали «Невідома Південна земля»? Хто і коли його відкрив?

а) Африка. Васко да Гама у 1497–99 рр.;

б) Австралія. Абель Тасман у 1606 р.;

в) Антарктида. Тадей Беллінсґаузен та Михайло Лазарєв у 1820 р.

15. Яка з названих частин світу була відкрита останньою?

а) Америка; б) Австралія;

в) Антарктида.

16. Епохою Великих географічних відкриттів називають історичний період з ХV до середини ХVІІ ст. У той час було відкрито:

а) Америку, Австралію;

б) морський шлях з Європи до Індії;

в) російськими землепроходцями — протоку між Азією та Америкою.

17. Уперше Північного полюса досяг у 1902 р.:

а) Роберт Скотт; б) Степан Рудницький;

в) Отто Шмідт; г) Роберт Пірі.

18. На Південному полюсі першими побували:

а) Руаль Амундсен; б) Роберт Скотт;

в) Отто Шмідт.

19. Сучасні географічні дослідження спрямовані на:

а) подальше відкриття нових територій;

б) дослідження полярних областей;

в) пошуки родовищ корисних копалин;

г) складання прогнозів погоди;

д) охорону навколишнього середовища.

Другий рівень складності

1. Складання таблиці «Етапи географічного пізнання Землі» (Практична робота № 2)

Учні знайомляться зі складом таблиці, яка їм пропонується за під­ручником. В ній чотири графи. Вони заповнюються частково під час роботи на уроці при допомозі і контролі вчителя. Завершується робота при виконанні домашнього завдання, на основі усвідомлення і фіксації основних подій кожної епохи, часу їх перебігу, переліку вчених, ман­дрівників. Під час відповіді на наступних уроках учням дозволяється користуватися таблицею, щоб краще усвідомити характеристики епох пізнання землі до тематичного оцінювання знань та умінь з теми.

ь ьь ььь ьььь ььььь ьььььь

 

Під час роботи з таблицею учнями виконуються такі завдання:

2. Завдяки чому утворилася наука «географія»?

3. Ким були створені перші географічні карти? У чому полягали їх не­доліки?

4. Яке значення для розвитку географічної науки мали подорожі Марко Поло та Ібн Батути?

5. Які перші географічні відомості збереглися про українські землі? Хто з учених стародавнього світу зібрав їх?

6. Чому географія середньовіччя набула країнознавчого характеру?

7. Чим пояснюється занепад географічних знань у середньовіччі?

8. Ким і коли була створена перша модель Землі, яка дійшла до наших днів?

9. Які умови сприяли початку епохи Великих географічних відкриттів? Чому вона набула таку назву?

10. Чому новий материк, відкритий Х. Колумбом назвали Америкою, а місцевих жителів індіанцями?

11. Хто і коли здійснив першу навколосвітню подорож? Що вона довела?

12. Як Абель Тасман довів, що відкрита ним південна земля — самостій­ний материк?

13. Що зроблено російськими землепрохідцями? Чому їх так називали?

14. Чому деяких піратів називають першовідкривачами?

15. Що зробив Джеймс Кук під час своїх трьох навколосвітніх подорожей?

16. Чому Юрія Лисянського називають українським Колумбом?

17. Хто і коли відкрив Антарктиду? Які ознаки типові для шостого кон­тиненту планети?

18. Хто такі Роберт Пірі, Отто Шмідт, Іван Папанін? Що їх об’єднує?

19. На Південному полюсі першими побували Руаль Амундсен та Роберт Скотт. Коли це було? А що вивчають в Антарктиді зараз?

20. Що тобі відомо про антарктичну станцію «Академік Вернадський»?

21. Які об’єкти вивчення досліджуються сучасними географами? На що вони спрямовуються?

Третій рівень складності

1. На які етапи поділяють історію географічного пізнання Землі. Як вони різняться за часом, чому?

2. Як змінювалася думка щодо форми нашої планети в стародавньому світі? Наведіть відомі вам докази кулястості Землі. Хто вперше на практиці це довів?

3. Хто з учених і коли створив перші географічні карти і глобус? Які недоліки мали ці зображення Землі порівняно із сучасними?

4. Яке значення для розвитку географії мали подорожі Марко Поло та Ібн Батути? Порівняйте результати їх досліджень.

5. Як відбулося освоєння портуґальцями морського шляху до Індії? Яке це мало практичне та наукове значення?

6. На якій підставі Христофор Колумб допускав, що можна знайти за­хідний морський шлях до Індії? Чому в розрахунки Колумба закралася помилка?

7. Відкриття Колумбом Америки вважають зустріччю двох світів — Старого і Нового. Яке значення для розвитку суспільства і долі ко­ рінних жителів Америки мало відкриття Колумба? Чи був Колумб першим?

8. Назви мандрівників, які здійснювали навколосвітні подорожі. Коли саме відбулася кожна з них?

9. Поясніть як відбулася перша навколосвітня подорож. Які її наукові результати? Скільки вона тривала? З’ясуй і порівняй за який час можна облетіти в наш час Землю літаком та космічним кораблем?

10. Яке значення в пізнанні Землі мали навколосвітні подорожі Джеймса Кука? Коли це було? Де загинув мореплавець?

11. Кого з мореплавців називають українським Колумбом? У якій подо­рожі він брав участь? Її практичне і наукове значення.

12. Назвіть імена полярників і дати досягнення ними Північного і Пів­денного полюсів. Прізвище якого мандрівника у переліку є зайвим, оскільки він не досліджував полюсів: Отто Шмідт, Роберт Скотт, Роберт Пірі, Руаль Амундсен, Іван Крузенштерн?

13. Які дослідження проводять вчені-географи в наш час? У чому полягає практичне значення дослідження Світового океану та нашої планети з космосу?

14. Внесок у розвиток географічної науки вітчизняних вчених-географів. Наведіть приклади міжнародних географічних досліджень у сучасну епоху.

Четвертий рівень складності (творчий)

В своїй основі вони розраховані на самостійну пізнавальну активність учнів. Обираються вони також самостійно. Тільки в окремих випадках учитель, орієнтуючись на особистісні риси учнів, може запропонувати спеціальне випереджувальне завдання.

Теми для підготовки повідомлень

Форма нашої планети в уявленнях стародавніх народів.

Значення найдавніших плавань фінікійців навколо Африки.

Перші географічні карти та географічна література.

Перші географічні відомості про українські землі.

Подорож Марко Поло до Китаю та Індії, його «Книга про розмаїття світу…»

Мандрівки Ібн Батути та їх значення для розвитку географічних знань.

Країнознавчий характер географії середньовіччя.

Подорож Афанасія Нікітіна до Індії та його книжка «Ходіння за три моря».

Генріх Мореплавець та його внесок у розвиток географічної освіти в Портуґалії на початку ХV століття.

Подорожі портуґальців до берегів Африки та Індії в ХV ст.

Чи був Колумб першим європейцем, що побував у Америці. Чому нові землі отримали таку назву?

Перша навколосвітня подорож Фернана Маґеллана.

Як пірати ставали першовідкривачами?

Подорожі російських землепрохідців.

Навколосвітні подорожі Джеймса Кука.

Плавання Абеля Тасмана та їх значення для освоєння Австралії.

Життя й подорожі Руаля Амундсена та життєвий подвиг Роберта Скотта.

Жак-Ів Кусто та Тур Хейєрдал, їх дослідження Світового океану.

Географічні товариства, для чого вони створювались?

Сучасні міжнародні дослідження Землі.

Вітчизняні вчені-географи та їх внесок у розвиток географічної науки.

Що вивчають в Антарктиді?

З переліченими різнорівневими завданнями учні знайомляться за власною ініціативою, або за рекомендацією вчителя під час вивчення всієї теми. На уроці тематичного оцінювання знань та умінь кожний учень отримує завдання яке складається з кількох тестів (перший рівень) та має по одному завданню другого, третього і четвертого рівнів. Тільки при умові вірного виконання всіх завдань виставляється найвища оцінка.

Загрузка...