загрузка...

Провчившись певний час у відомого софіста, багатий молодий афінянин вважав, що його освіта закінчена. Тепер він мав надію висунутись на війні, вийти переможцем на іграх, привернути до себе увагу промовами на народних зборах або на суді. Він міг показати себе серед друзів доречно розказаним віршем, у суперечці з філософом — міркуванням про забовязання   громадянина та людини, на святі — піснею і танком у хорі. Він умів також давати накази рабам, ‘які обробляли поле або працювали в майстерні. Для нього його знань було цілком досить. Тепер він був переконаний , що належить до найкращих, найблагородніших та найосвіченіших людей і може звисока дивитися на тих, хто все життя працював на нього і забезпечував умови для вдосконалення його розуму й тіла.

Лише в окремих випадках молоді люди, зацікавившись філософією або ораторським мистецтвом, продовжували свої заняття. Тоді вони йшли в учні до якого-небудь мудреця. Іноді такі юнаки пізніше й самі ставали відомими ученими, як, наприклад, учні славнозвісного Сократа або найвидатнішого філософа Греції Арістотеля.