загрузка...

Мета: дати учням конкретне уявлення про види податків і зборів, розкрити особливості оподаткування фізичних осіб, познайомити старшокласників з особливостями прав та обов’язків платників податків; виховувати в учнів повагу до законодавства, самостійність, розвивати соціальну компетентність.

Тип уроку: комбінований урок.

Форма проведення: рольова гра «Екскурсія до податкової інспекції».

Обладнання: мультимедійне обладнання, учнівські колажі й інші види проектів.

хід уроку

1. Організаційна частина уроку

2. Мотивація навчальної діяльності учнів

Попередня підготовка до сприйняття матеріалу.

3. Актуалізація знань учнів

Фронтальне опитування

1. Що таке фінансове право?

2. Назвіть види податків для громадян України.

3. Назвіть нормативно-правові акти щодо податків.

4. Які фінансово-правові інститути фінансового права є основними?

5. Перерахуйте групи джерел фінансового права. Які з них мають найвищу юридичну силу?

Робота в групах

Кожній групі надається можливість проаналізувати джерела фінансового права конкретного суб’єкта: відділення банку, податкової інспекції, управління місцевого органу влади тощо.

Захист учнівських проектів

• «Система оподаткування в Україні».

• «Платники податків».

• «Об’єкти оподаткування».

4. Вивчення нового матеріалу

рольова гра «Екскурсія до податкової інспекції»

Два-три учні виступають у ролі працівників Державної податкової служби. Вони розповідають про її структуру, функції, завдання й основну діяльність. Потім учні ставлять запитання «працівникам податкової інспекції». Успіх гри та кожного її учасника залежатиме від якості підготовки домашньої роботи, адже оцінюватися будуть не тільки правильні відповіді на питання, а й якість власне запитань. Екскурсія може супроводжуватися електронною презентацією. У разі можливості на урок можна запросити справжнього працівника податкової інспекції.

робота з поняттями

Податок — це встановлений державою обов’язковий платіж, який вноситься до бюджету держави в розмірах та у строки, що визначені законом.

Збори — це платежі, які стягуються з платника державними органами за надання права брати участь або використовувати як матеріальні, так і нематеріальні об’єкти.

Мито — стягується з юридичних та фізичних осіб за здійснення спеціально уповноваженими органами дії і видачу документів, що мають юридичне значення.

Платники податків — це юридичні та фізичні особи, на яких згідно із законами України покладено обов’язок сплачувати податки.

Види податків, характерні ознаки податків, функції податків (див. додатки).

«Мозковий штурм»

1. У чому полягають особливості оподаткування фізичних осіб?

2. У чому полягають особливості оподаткування неповнолітніх?

Колективна робота

Складання обов’язків платника податків.

5. Підсумки уроку

1. Що сподобалось (не сподобалось) в екскурсії?

2. Які учнівські проекти були кращими? Чому? Аргументуйте відповідь.

6. Домашнє завдання

Вивчити терміни. Знайти додатковий матеріал до теми, опрацювати його.

Види податків і зборів. особливості оподаткування фізичних осіб. особливості оподаткування неповнолітніх

Податки, збори та мито складають обов’язкові платежі, які визначають як обов’язкові внески до бюджету відповідного рівня або до позабюджетного фонду, які здійснюються платниками в порядку та на умовах, визначених чинним законодавством.

Законодавство України про оподаткування не визначає різниці між податком, збором (обов’язковим платежем) і митом. При цьому воно засноване на єдності їхніх основних ознак. Проте поряд зі спільними ознаками між ними існують певні відмінності. Вони містяться в самому визначенні сутності кожного із понять.

Податки, на відміну від зборів та інших обов’язкових платежів, відіграють головну роль при формуванні бюджету, тому що саме вони забезпечують 80 % надходжень до його дохідної частини. Мета податків — задоволення потреб держави, тоді як збори й мито спрямовані на задоволення потреб або видатків окремих установ.

Податки являють собою безумовні платежі, тоді як збори чи мито сплачуються у зв’язку з наданням платникові послуги з боку державної установи, що виконує свої владні повноваження. Збори та мито здебільшого мають одноразовий характер, тоді як податки сплачуються з певною періодичністю.

Залежно від ознак, які покладено в основу порівняння, усі податки класифікують на загальнодержавні та місцеві — залежно від органу державної влади та місцевого самоврядування, який приймає рішення про запровадження податкового платежу на відповідній території.

До загальнодержавних податків і зборів належать: податок на додану вартість (ПДВ), акцизний збір, податок на прибуток підприємств, податок на доходи фізичних осіб, мито, державне мито, податок на нерухомість, податок на землю, рентні платежі, податок із власників транспортних засобів та інших самохідних машин на промисел, збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету; збір за спеціальне використання природних ресурсів, збір за забруднення навколишнього природного середовища, збір до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, збір на обов’язкове соціальне страхування, фіксований сільськогосподарський податок, збір за використання радіочастотного ресурсу України, збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, збір до Державного інноваційного фонду, плата за торговий  патент на деякі види підприємницької діяльності, збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства, єдиний збір, що справляється в пунктах пропуску через державний кордон України; збори до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (початковий, регулярний, спеціальний).

До місцевих податків і зборів належать: податок з реклами, комунальний податок, готельний збір, збір за припаркування автотранспорту, ринковий збір, збір за видачу ордера на квартиру, курортний збір, збір за участь у перегонах на іподромі, збір за виграш на перегонах на іподромі, збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі, збір за право використання місцевої символіки, збір за право проведення кіно- та телезйомок, збір за проведення місцевого аукціону, конкурсного розпродажу й лотерей, збір за проїзд територією прикордонних областей автотранспорту, що прямує за кордон, збір за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг, збір з власників собак.

За формою обкладення податки поділяють на прямі та непрямі.

До прямих, або прибутковомайнових, належать податки, що сплачуються в процесі придбання та накопичення матеріальних ресурсів.

До непрямих податків (податків на споживання) належать податки, що стягуються в процесі реалізації товарів чи послуг, включаються у вигляді надбавки до їхньої ціни та сплачуються споживачем, їх розмір для окремого платника прямо не залежить від його доходів.

Залежно від характеру платника розрізняють податки:

• податки з юридичних осіб,

• податки з фізичних осіб,

• податки змішаного типу.

Залежно від характеру використання податки поділяються на податки загального призначення та спеціальні (цільові) податки.

За періодичністю стягнення податки бувають: разові та систематичні (регулярні).

Платниками податків можуть бути юридичні та фізичні особи, на яких згідно із законами України покладено обов’язок сплачувати податки.

Основний зміст податкових правовідносин громадян із державою закріплений Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» (22. 05. 2003 р.).

Платниками податку з доходів фізичних осіб є громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства.

Загрузка...