загрузка...

Мета: ознайомити учнів із змістом курсу «Основи правознавства» в 11-му класі; сформувати основні правові поняття, розширити розуміння понять: фінансове право, джерела фінансового права, фінансова дисципліна; ознайомити одинадцятикласників з фінансовою системою України; виховувати в учнів повагу до законодавства. Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Форма проведення: мультимедійний урок.

обладнання: словник правознавчих термінів, комп’ютерна програма.

епіграф: «Знання права заслуговує на найбільшу повагу». (Уль-піан)

хід уроку

1. Організаційна частина уроку

Повідомлення теми та завдань уроку.

2. Мотивація навчальної діяльності учнів

Робота над змістом епіграфа уроку.

Запитання до класу

1. Як ви розумієте висловлювання Ульпіана?

2. Як на ваш розсуд, чому знання права так необхідне людині?

3. Як у сучасному світі реалізуються знання права?

план уроку

На мультимедійній дошці вчитель пропонує учням план уроку:

1. Завдання вивчення курсу правознавство в 11 класі.

2. Що таке фінансове право?

3. Джерела фінансового права.

4. Фінансова дисципліна.

3. Вивчення нового матеріалу

Учитель. Гадаю, вам дуже часто доводилося чути розмови про правову державу, правовий статус, правове поле. Так, ці висловлювання останнім часом стали поширюватися в українському суспільстві. Але люди, які промовляють все це, іноді не усвідомлюють остаточно, а що таке право взагалі. Пригадайте, які асоціації виникають в вас, коли ви стикаєтеся з цим словом. Мабуть, це закони, мораль, норми поведінки. Тож можна зробити висновок, що право — досить широке поняття. І пов’язано воно, перш за все, з тим призначенням, яке полягає в захисті людини, її прав і свобод, життя і добробуту. Право є універсальним поняттям, яке регулює суспільні відносини, приводить до ладу стосунки людей, держав, суб’єктів і об’єктів права. Воно є основою будь-якого цивілізованого суспільства.

Отже, як би ви сформулювали завдання нашого курсу, урахувавши, що ви вже одинадцятикласники й вивчаєте цей предмет третій рік поспіль?

робота в групах за методом «Мозковий штурм»

Сформулювати завдання вивчення курсу, обговорити їх та запропонувати класу. Після обговорення завдання записуються в зошит.

Учитель. В умовах ринкової економіки зростає роль і актуальність фінансового права. Це пояснюється необхідністю постійного вдосконалення фінансової діяльності як членів суспільства, так і власне держави, спрямуванням цієї діяльності на захист національних інтересів країни та кожного її громадянина й суспільства в цілому.

Фінансове право — це галузь права, яка регулює суспільні відносини в галузі мобілізації, розподілу й використання державних фінансових засобів. Це сукупність правових норм, призначених для врегулювання суспільних відносин, що виникають між державою, юридичними та фізичними особами.

Фінансове право регулює виключно відносини, які виникають у фінансовій діяльності держави: складання, затвердження, виконання бюджету, збір платежів і податків, державне фінансування й кредитування, регулювання грошової й валютної системи та інше. Грошові відносини між фізичними та юридичними особами, наприклад, відносини в банківській сфері, регулюються іншими галузями права.

Фінансове законодавство України — це сукупність нормативно-правових актів, що містять норми фінансового права. До їх числа можна віднести: Бюджетний Кодекс України (22.06.2001), Закон України «Про систему оподаткування» (18.02.1997), Декрет Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» (26.12.1992 з подальшими змінами), Декрет Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір» (1993) та інші нормативно-правові акти.

Виступи учнів

Учні, які отримали випереджальне завдання «Фінансова система України», презентують результати своєї роботи.

робота зі словником правознавчих термінів

Записати визначення понять: «фінансове право», «джерела фінансового права», «фінансова дисципліна».

Робота з нормативно-правовими актами

За допомогою комп’ютерної програми знайти документи, які належать до фінансового права.

4. Підбиття підсумки уроків

5. Домашнє завдання

1. Опрацювати правознавчі терміни й поняття.

2. Скласти перелік нормативно-правових актів з фінансового права для районних та обласних органів виконавчої влади.

3. Підготувати виступ: «Механізми посилення фінансової дисципліни».

Додатки

Предмет фінансового права. Фінансові відносини

Фінансове право має особливий предмет і метод його регулювання. Воно регулює певну сферу державного управління, пов’язану з розподілом і перерозподілом національного доходу країни. У фінансових правовідносинах проявляється організаційна роль органів державної влади та місцевого самоврядування, тому за характером вони є владно-майновими. Це є головною ознакою, яка відрізняє фінансово-правові відносини від інших відносин грошового характеру, зокрема у цивільному та адміністративному праві.

Предметом регулювання фінансового права виступають суспільні відносини, що виникають у процесі діяльності органів

держави та місцевого самоврядування з приводу формування, розподілу та використання відповідних фондів грошових коштів, які необхідні для фінансування соціально-економічного розвитку держави. Водночас відносини, що виникають у процесі формування, розподілу та використання фондів коштів господарчих суб’єктів і громадян, фінансовим правом не регулюються.

Фінансові відносини мають певну особливість — вони відрізняються значною різноманітністю, а саме:

• бюджетні відносини;

• податкові відносини;

• страхові відносини;

• відносини з приводу державного кредиту;

• відносини з приводу банківського кредитування та розрахунків;

• відносини щодо врегулювання грошового обігу;

• відносини щодо валютного контролю.

У складі фінансових правовідносин виділяють такі основні групи:

• відносини між центральними та місцевими органами державної влади та управління;

• відносини між державними органами й державними підприємствами, установами та організаціями;

• відносини між фінансовими та кредитними органами;

• відносини між фінансовими органами та громадянами;

• відносини між державними господарюючими суб’єктами, які діють на засадах госпрозрахунку;

• відносини між державою в особі уповноважених нею органів та підприємствами, установами та організаціями недержавної форми власності.

У силу своєї специфічності фінансові правовідносини характеризуються особливими ознаками, які виділяють їх з-поміж інших:

1) результат фінансової діяльності держави, що пов’язано з мобілізацією, розподілом та використанням фондів грошових коштів для забезпечення держави фінансовими ресурсами й виконання нею власних функцій;

2) результат надання правової основи фінансово-економічним відносинам через правову регламентацію поведінки їх суб’єктів;

3) обов’язкова участь у них держави в особі уповноваженого нею органу, який здійснює від свого імені та під контролем держави владні повеління іншій стороні відносин. Обсяг та зміст прав цих суб’єктів залежить безпосередньо від виду фінансових правовідносин;

4) нерівність сторін, що є наслідком їх державно-владного характеру. Така правова нерівність сторін правовідносин викликана характерною особливістю фінансової діяльності, зміст якої полягає у стягненні відповідної грошової суми з одних членів суспільства і фінансуванні іншої її частини шляхом бюджетного фінансування.

Для надання фінансовим відносинам правового характеру використовується фінансово-правовий метод їх регулювання, якому властивий імперативний (владний) характер. Його суть полягає в тому, що зміст правовідносин визначається однією зі сторін завдяки прийняттю нею владного припису, обов’язкового для виконання іншою стороною. Стороною, яка приймає владні приписи (рішення) у фінансових правовідносинах, є держава або органи місцевого самоврядування в особі уповноважених ними органів чи осіб.