загрузка...

Мета: розкрити поняття, функції держави та систему класифікації держав; розвивати навички роботи з поняттями, складання таблиць та планів на основі розповіді вчителя, виховувати повагу до держави.

Хід уроку

I.Організаційний момент
ІІ.  Вивчення нового матеріалу

Поняття держави
Вступна бесіда
1.  Що, на ваш погляд, є основним чинником виникнення держави?
2.  Яке визначення поняттю держава, на вашу думку, можна дати?
У ч и т е л ь. Універсальне правове визначення держави для всіх епох і країн визначити важко. Тому існує декілька визначень держави.
Держава(у загальному значенні) — це система офіційних органів, що здійснюють керівництво суспільством.
Держава(у субстанціональному значенні, тобто коли асоціюється з населенням та країною) — організоване в офіційну асоціацію населення, що функціонує в певному просторі та часі.
Держава (в атрибутивному значенні) — устрій певних суспільних відносин, офіційний устрій певного суспільства.
Держава(в інституціональному значенні) — це апарат публічної влади.
Держава(у функціональному аспекті) — певний спосіб організації суспільних відносин, суспільного життя.
Держава(у міжнародному аспекті) — суб’єкт міжнародних від-носин.
Держава — це здійснюваний за допомогою офіційних органів полі-тико-територіальний спосіб організації публічної влади, що покликаний керувати суспільними процесами шляхом надання своїм велінням загальнообов’язкового характеру та можливості реалізації цих велінь за допомогою сили примусу.
Завдання
У наведених визначеннях виявити загальні ознаки держави.
Функції держави
Під час розповіді вчителя учні складають таблицю «Функції держави».

Внутрішні функції Зовнішні функції
Сфера діяльності Обсяг роботи Сфера діяльності Обсяг роботи
У ч и т е л ь. Функції держави це основні напрямки її діяльності на
кожному етапі розвитку.
За територіальною ознакою функції держави поділяються на зов-нішні та внутрішні. У межах кожної з них вони розподіляються за сферами діяльності.
Внутрішні:
а)  економічна — забезпечення стабільного функціонування економі-ки країни шляхом організації, регулювання, сприяння розвитку та
охороні економічних відносин (планування й прогнозування еко-номічного розвитку, формування бюджету країни, встановлення
системи податків);
б)  політична — організація суспільних відносин з метою їх стабільного
та демократичного розвитку;
в)  ідеологічна або культурно-виховна — формування індивідуальної та
суспільної свідомості шляхом організації освіти, науки тощо;
г)  гуманітарна — сприяння життєдіяльності як суспільства в цілому,
так і кожної особи зокрема шляхом забезпечення основних прав
і свобод людини, її соціальної захищеності (фінансування охорони
здоров’я, пенсійне забезпечення, допомога безробітним та ін.);
д)  екологічна — забезпечення екологічної безпеки, охорона, відновлення й поліпшення природного середовища, запобігання негатив-ного впливу на нього, організація раціонального природокористування тощо.
Зовнішні:
а)  зовнішньополітичні (організація співробітництва з іншими держа-вами, зарубіжними громадськими організаціями і світовим товариством у цілому);
б)  захисні (захист від нападу ззовні, охорона державних кордонів);
в)  зовнішньоекономічні (організаціяекономічного співробітництва);
г)  культурні (організація співробітництва в галузі науки і культури);
д)  інші.
Залежно від того, як довго виконуються ті чи інші функції, вони мо-жуть бути постійними, тимчасовими чи спеціальними.
Свої функції держава здійснює за допомогою методів переконання,
заохочення або примусу. Роботу з виконання державних функцій вико-нують державні органи та державні установи.
Завдання для закріплення знань

1.  Перевірка таблиці «Функції держави».

2.  Гра «Держава».

Учням пропонується утворити державу, визначивши її функції.
Види (історичні типи) та критерії класифікації держав
У ч и т е л ь. В основі класифікації історичних типів держав можуть бути різні критерії. З огляду на те, яка економіка переважає в державі, можна говорити про аграрні, індустріальні, інформаційні держави (сус-пільства). Можлива також типологізація держав на основі географічних критеріїв (держави Західної Європи, держави Центральної та Східної
Європи, держави Близького Сходу тощо).
Традиційною та більш поширеною є класифікація держав, що ба-зується на соціально-економічних критеріях.
Вважається, що основним типом відносин у суспільстві є виробничі, тобто ті відносини, які складаються у процесі суспільного виробництва (виробництво, власність, обмін та розподіл матеріальних благ).
Вважається також, що кожному типу виробничих відносин відпові-дає історичний тип держави за своїми особливостями.
Подальше викладання матеріалу можна здійснювати за двома на-прямками.
Варіант 1
Завдання
На основі розповіді вчителя скласти складний план «Історичні типи держав та їх особливості».
У ч и т е л ь. Ознаки рабовласницького типу держави:
•  поділ суспільства на вільних і рабів;
•  відсутність у рабів елементарних людських прав;
•  панівна роль серед вільних належить великим землевласникам та
військовій верхівці;
•  фізична праця вважалася справою невільників;
•  переважно автократичний та олігархічний характер політичних режимів.

Ознаки феодального типу держави:
•  суспільство головним чином розподіляється на селян та феодалів;
•  основу суспільства складає власність феодалів на землю;
•  особиста та майнова залежність селян від феодалів-землевласників;
•  правове закріплення поділу суспільства на стани, приналежність до
якого визначається народженням;
•  здобуття містами права на самоврядування;
•  створення станових представницьких органів;
•  наявність ієрархії взаємовідносин у середовищі дворянства;
•  вплив церковного права на особисте та державне життя;
•  найпоширеніша форма правління — монархія.

Ознаками держави буржуазного типу:
•  скасування дворянських та інших станових привілеїв;
•  правове закріплення формальної рівності громадян перед законом
та визнання особистих і політичних прав людини;
•  проголошення принципу законності, недоторканності та непорушності приватної власності;
•  зосередження основних зусиль держави на функціях охорони приватної власності та боротьбі проти кримінальної злочинності;
•  процес зрощення державного апарату з фінансовими монополіями;
•  багатоваріантність форм правління.

Ознаки соціалістичної форми держави (на прикладі СРСР):
•  проголошення диктатури пролетаріату, що з часом переростає в за-гальнонародну державу;
•  правове закріплення інтересів держави над інтересами особистості;
•  заборона приватної власності та підприємництва, монополія державної власності;
•  проголошення однією з головних функцій держави охорону соціалістичної власності та захист соціально-економічних прав громадян;
•  юридично закріплений обов’язок громадян працювати;
•  тоталітарний характер держави.

ІV.  Закріплення знань
1.  Перевірка плану.
2.  Що є підставою для класифікації держав за певними ознаками?

Варіант 2
Зважаючи на те, що три перших типи держав учні вивчали на уроках історії, вчитель проводить з ними бесіду, додаючи від себе окремі відомості, після чого складається план. Характеристику соціалістичного типу держав надає вчитель.
Запитання для бесіди
1.  На які класи поділялось суспільство у рабовласницькому суспільстві?
2.  Яким було майнове становище рабовласників та рабів?
3.  Які групи населення в рабовласницьких державах посідали панівне
становище?
4.  Яким було ставлення до фізичної праці?
5.  Хто, як правило, очолював рабовласницьку державу?
6.  На які класи головним чином розподілялось феодальне сус-пільство?
7.  Який клас був панівним і на чому базувалося його панування?
8.  Які взаємовідносини склалися в середовищі дворянства?
9.  Феодальне суспільство було поділено на стани. За яким принципом
відбувався цей розподіл?
10. Охарактеризуйте права міст та станів у феодальному суспільстві.
11. Яку роль у житті феодальних держав відігравала церква?
12. Охарактеризуйте правління феодальних держав.
13. Які зміни відбулися у ставленні до дворянських та станових при-вілеїв у буржуазному суспільстві?
14. Як змінилось ставлення до прав людини в буржуазних державах?
15. Як буржуазні держави ставляться до приватної власності?
16. Охарактеризуйте форми правління в буржуазних державах.

V. Підбиття підсумків
У ч и т е л ь. На сучасному етапі характерною ознакою держав
є намагання сконцентруватися на всьому комплексі прав людини
(особисті, політичні та соціально-економічні) та на закріпленні правових основ демократичного ладу та успішного існування грома-дянського суспільства.

VІ.Домашнє завдання
1.  Знайти закон про державну службу. Визначити функції, які виконує
українська держава.
2.  Визначити історичний тип держави, який існує в сучасній Україні.
3.  Опрацювати параграф 5, тема 2.