загрузка...

Мета: познайомити учнів з процесом створення ОУН, розкрити зміст діяльності організації, з’ясувати тактику та стратегію боротьби, розвивати вміння працювати з історичними джерелами, аналізувати історичний матеріал, сприяти розвитку критичного осмислення історичних подій, виховувати в дусі толерантності.

Тип уроку: урок формування знань, умінь та навичок.

Обладнання: підручник, роздавальний матеріал.

Основні поняття та терміни: інтегральний націоналізм, націоналізм, ОУН.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

Повідомлення теми та мети уроку.

II. Актуалізація попередніх знань, умінь та навичок

1. У чому полягали особливості розвитку промисловості на західноукраїнських землях у складі Польщі?

2. Охарактеризуйте рівень життя на західноукраїнських землях.

3. Представник якої політичної сили міг виголосити ці слова: «Батьківщина в неволі. Волю її треба здобути. Цього зможе лише тільки доконати українська збройна сила. І збройну сили України ви мусите підготовляти! Ви мусите ненавидіти неволю та змагати до свободи й навчити цього других! Ви мусите витворити в собі таку віру й створити таку силу, яка б у відповідний момент започаткувала б нову епоху, щасливішу, ніж літ тому десять назад»?

III. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Ці слова, взяті з листопадового номера часопису «Сурма» 1928 p., свого часу стали програмою дій УВО. Ця організація стала предтечею Організації українських націоналістів. Саме про історію створення та довоєнну діяльність цієї організації піде мова на уроці.

Роль ОУН в історії України діаметрально протилежно оцінюється суспільством. Слово «націоналіст» досі сприймається насторожено. І, хоча сьогодні ми маємо фаховий висновок робочої групи істориків при урядовій комісії з вивчення діяльності ОУН і УПА, суперечки не вщухають. Одні вважають членів ОУН українськими патріотами, які боролися за незалежність України, інші називають їх бандитами, що боролися з власним народом. З’ясування ж історичної правди є сьогодні вкрай необхідним, причому не тільки для істориків. На сьогоднішньому уроці пропоную дослідити цю проблему та визначитись у питанні, хто ж такі націоналісти: патріоти чи бандити? Який зміст ми повинні вкладати в поняття «український націоналізм»?

IV. Формування нових знань, умінь та навичок

План

1. Створення ОУН. Ідеологічні основи.

2. Діяльність ОУН в 30-х pp. XX ст.
Робота з термінами Порівнюємо:

Націоналізм — патріотизм, самостійність у широкому значенні. (За І. Лисяк-Рудницьким)

Націоналізм — психологія, ідеологія й політика національної винятковості, зверхності однієї нації над іншими. (Словник термінів і понять у підручнику Ладиченко Т. Всесвітня історія. ІОкл.)

Націоналізм — 1) У широкому розумінні слова: рух (ідеологія), який проголошує націю однією з найвищих цінностей, вважає, що нація повинна бути вільною і представляти окрему політичну одиницю. Розрізняють націоналізм державних і націоналізм недержавних націй, патріотичний і шовіністичний.

2) У вужчому розумінні слова вживається для означення шовіністичного, агресивного націоналізму, який вимагає безумовного підпорядкування особистості політичним інтересам своєї нації і ворожості до іншої нації. (Довідник історії України. -Т. 2.- С. 274).

Шовінізм — агресивна форма націоналізму, який проповідує національну винятковість одних націй, ворожість і ненависть до інших, сприяє розпалюванню ворожнечі між народами і країнами. Український націоналізм — це національно-визвольний рух, завданням якого є боротьба за державність, до якої має повести найширші маси українського народу. (О. Мицик) Інтегральний націоналізм — вольовий, дієвий націоналізм. (Турченко Ф. Г. Новітня історія України. 10 кл.) Інтегральний націоналізм — тоталітарна форма націоналізму. (Бушт-рук О. В. Історія України. ІОкл. Навчальний посібник)

Учитель. Очолив ОУН керівник УВО, командир УСС, полковник Є. Коновалець. Його заступником став М. Сціборський, секретарем —

В. Марганець.

(Коротке повідомлення учня про Є. Коновальця)

— Щодо ідеології ОУН, то деякі дослідники (в тому числі автори підручників) вважають, що ним став «інтегральний націоналізм», розроблений Д. Донцовим. А вже згадувана урядова комісія з визначення діяльності ОУН і УПА вважає, що немає достатньо підстав, щоб представляти Донцова як родоначальника ідеології ОУН, оскільки ««чинний націоналізм» Донцова був зразком тотальної критики і будувався на публіцистичних посилках…, позбавлених реального змісту».

На минулому уроці ви вже знайомились з основними положеннями «інтегрального націоналізму» Донцова, тому нагадаємо їх, звернувшись до уривку з його роботи «Націоналізм».

Робота з документами

Документ № 1. З праці Д. Донцова «Націоналізм» (Хрестоматія з новітньої історії України, 10 кл. — С. 31)

Документ № 2. Декалог («Десять заповідей українського націоналіста»)

«Я — Дух одвічної стихії, що зберіг Тебе від татарської потопи й поставив на грані двох світів творити нове життя:

1. Здобудеш Українську Державу або згинеш у боротьбі за неї.

2. Не дозволиш нікому плямити ані слави, ні чести Твоєї Нації.

3. Пам’ятай про великі дні наших Визвольних змагань.
4. Будь гордий з того, що Ти є спадкоємцем боротьби за славу Во-лодимирового Тризуба.

5. Пімстиш смерть Великих Лицарів.

6. Про справу не говори з тим, з ким можна, а з тим, з ким треба.

7. Не завагаєшся виконати найне-безпечнішого чину, якщо цього вимагатиме добро справи.

8. Ненавистю й безоглядною боротьбою прийматимеш ворогів Твоєї Нації.

9. Ні просьби, ні грозьби,ні тортури, ані смерть не приневолять Тебе виявити тайни.

10. Змагатимеш до поширення сили, слави, багатства й простору Української Держави».

Автором «Декалогу» був Степан Ленкавський. Вперше «Декалог» був надрукований як вкладка до «Сурми» влітку 1929 року.

«Десять заповідей українського націоналіста» стали загальновідомими під своєю грецькою назвою «Декалог».

http: //oun-upa.org.ua //

Питання для обговорення

1) Які засади націоналізму виділяє Д. Донцов? («Зміцнювати волю нації до життя, до влади…», «стремління до боротьби, без якої неможливі ні вчинки героїзму, ні інтенсивне життя, ні віра в нього, ні тріумф жодної ідеї», тобто мета виправдовує засоби: сила волі панує над розумом, краще діяти, ніж споглядати.)

2) За що ведуть боротьбу нації, згідно з теорією Донцова? (За виживання)

3) До чого закликають обидва документи? (До боротьби)
Таблиця
4) Яку мету переслідували українські націоналісти?

5) Чи відображені в «Декалозі» ідеї «інтегрального націоналізму»?

5) Спробуйте відтворити образ українського націоналіста згідно з «Декалогом».

Учитель. Тепер звернемося до політичної програми ОУН і спробуємо визначити, яку ж державу хотіли створити українські націоналісти.

Робота в групах. Метод «Пошук інформації».

Документ №3.3 політичної програми Організації Українських націоналістів. (Хрестоматія,— С. 317— 319, або «Із відозви президії І конгресу ОУН…» (Гупан Н. М., Пометун О. І. Новітня історія України. 10 кл. — С. 316—317).

1-а група досліджує державний лад майбутньої держави;

2-а група — соціальний лад;

• 3-я група — економічний лад;

• 4-а група — вирішення земельного питання;

5-а група — стан розвитку промисловості.

По завершенні роботи групи звітують і на дошці записують свої висновки. (Див. табл.)

Питання для обговорення

1) Чи простежується в програмі ОУН чітка соціально-економічна організація майбутньої держави?

2) 3 гаслами яких політичних течій перегукуються ідеї ОУН? (Соціалістичні, християнсько-демократичні, ліберальні, профашистські)

3) Спробуйте визначити тип держави, що пропонується в документі.

Метод «Мозкового штурму»

Чим ви можете пояснити поворот українського руху до тоталітарної ідеології? (Думки учнів записуються на дошці, аналізуються.)7

Причини повороту українського національного руху до тоталітарної ідеології:

• невдалі спроби здобуття незалежності України демократичними методами;

• встановлення тоталітарних режимів у ряді країн Європи;

• утиски з боку правлячих кіл Польщі, неможливість легальної боротьби.

Учитель. Ми побачили, що в ідеології, світогляді ОУН простежуються ознаки тоталітаризму, та ви повинні розуміти, що український націоналізм зародився в умовах боротьби українського народу за створення власної держави і «не є приводом для ототожнення рухів або режимів». (Висновки урядової комісії.)

«Український націоналізм мав незалежне походження, і його коріння містилося у власному суспільстві». (/. Лисак-Рудницький)

— ОУН прагнула очолити широкий революційний рух за досягнення цілей інтегральних націоналістів. Особливих зусиль докладала вона для популяризації своїх поглядів, насамперед серед молоді, намагаючись охопити всі західноукраїнські громадські, політичні та економічні організації.

Документ № 4. Із промови Є. Коновальця на І Конгресі ОУН

«Мобілізуючи і спираючись на широкі народні маси, мусимо, ведучи їх, боротися і добитися віднови Самостійної Соборної Української Національної Держави на всіх просторах життя українського народу. Як учить нас досвід цілих українських поколінь, можемо цього досягнути тільки революційними, ніколи ж еволюційними, шляхами…

Спротиви, які зустрінемо на нашому шляху, будуть велетенські. Бож віднова Соборної Української Держави сама собою однозначна з ліквідацією московської імперії, як і польського історичного імперіалізму…»

Питання для обговорення

1) Яким чином лідери ОУН прагнули досягти поставленої мети?

2) Як ставилась ОУН до Радянської України, Польщі?
Метод «Ажурна пилка»

Групи отримують інформаційні листи.

Інформаційний лист № 1

Без. сумніву, найбільшим успіхом ОУН була її здатність заручитися широкою підтримкою української молоді, її схильність до революційних дій, радикальних рішень, прагнення вивести нову породу «надук-раїнців» імпонували молоді, ошуканій польською владою, доведеній до відчаю безробіттям і розчарованій поразками батьків. Одразу ОУН залучила на свій бік велику частину університетських студентів та учнів вищих гімназій Східної Галичини. Майже в кожному університеті й у кожній середній школі в Польщі та за кордоном, де вчилися українці, були осередки ОУН. Справжньою твердинею інтегральних націоналістів, яких очолювали Богдан Кравців, Стефан Ленкав-ський, Степан Охримович, Іван Грабрусевич та Володимир Янів, став Академічний Дім українських студентів університету у Львові. Коли деякі з цих юнаків поверталися до своїх сіл, вони пропагували ідеї інтегральних націоналістів у провінції.

О. Субтельний

• Яким чином ОУН поширювала свій вплив на населення Західної України?

Інформаційний лист № 2

Для розширення свого впливу ОУН також проникала в різноманітні господарські, освітні та молодіжні організації, влаштовувала масові політичні демонстрації, студентські протести, бойкот польських товарів, видавала численні газети й брошури, енергійно поширювала свої ідеї серед студентів, селян і робітників Галичини і Волині. У цій діяльності вона спиралася, зокрема, на допомогу обдарованих молодих поетів, таких, як Євген Маланюк, Олег Ольжич-Кандиба, Олена Теліга та Богдан Кравців. Основною трибуною поглядів інтегральних націоналістів слугував празький часопис «Розбудова нації». Згодом під вплив інтегральних націоналістів потрапив ряд інших видань.

О. Субтельний
Яким чином ОУН поширювала свій вплив на населення Західної України?

Інформаційний лист № З

Хоч визначити кількість членів ОУН надзвичайно важко, за приблизними підрахунками, напередодні Другої світової війни вона налічувала до

20 тис. чоловік. Число ж співчуваючих було набагато більшим. Так чи інакше перевага в її лавах молодих, енергійних, ідеалістично настроєних і самовідданих людей швидко зробила ОУН найдинамічнішим чинником у політичному житті Західної України міжвоєнного періоду.

О. Субтельний

• Які категорії населення підтримували ОУН?

Інформаційний лист № 4

Протягом 30-х років ОУН вела свою «війну» з польським режимом, здійснюючи напади на урядові заклади та поштові контори, щоб здобути кошти для своєї діяльності, організовуючи акції саботажу щодо державної власності.

Ось як розвивалася концепція «перманентної революції» в одному виданні інтегральних націоналістів 1930 р.: «Шляхом індивідуального терору та окремих масових виступів ми захопимо широкі верстви населення ідеєю визволення і залучимо їх у ряди революціонерів… Тільки безперервно вдаючись до нових акцій, ми зможемо підтримати і розвинути постійний дух протесту проти властей та зберегти ненависть до ворога і прагнення остаточної відплати. Люди не звикають до своїх кайданів, не призвичаюються жити у ворожому суспільстві».

О. Субтельний

• Назвіть методи боротьби ОУН.

Інформаційний лист № 5

Протягом 1921-1939 pp. члени ОУН вчинили 63 замахи, жертвами яких стали 36 українців, 25 поляків, 1 росіянин та 1 єврей.

їхніми жертвами стали: Еміліан Че-ховський (1932)— комісар польської поліції у Львові; чиновник радянського консульства у Львові Олексій Майлов (1933), убитий у помсту за голодомор 1932—1933 pp. на Радянській Україні; Броніслав

Перацький (1934) — польський міністр внутрішніх справ, на якого ОУН поклала відповідальність за пацифікацію 1930 р. Було здійснено багато замахів на українців, які не погоджувалися з політикою ОУН. Найбільш відомим із них стало вбивство в 1934 р. авторитетного українського педагога Івана Бабія.

• Хто ставав жертвами ОУН?

Загальне обговорення

1) Яким чином ОУН поширювала » свій вплив на західноукраїнських землях?

2) Укажіть приблизну чисельність членів ОУН напередодні Другої світової війни.

3) Які методи боротьби обрали учасники ОУН?

4) Чи підтримуєте ви такі методи?

5) Якою була мета такої тактики?

6) Про що свідчить вислів «прагнення остаточної відплати»?

7) Спрогнозуйте наслідки даних акцій ОУН.

6039709_1dbb84ee[1]Учитель розповідь супроводжується показом схеми). Влада придушувала виступи, вдавалась до арештів членів ОУН. У 1935-1936 pp. відбулися Варшавський, а згодом Львівський процеси, під час яких

С. Бандера, М. Лебедь та інші були засуджені до смертної кари. (Цей вирок по амністії було замінено довічним ув’язненням.) Та арешти — лише частина невдач, які спіткали ОУН. Ще більш деморалізую-чим фактором була критика ОУН збоку своїх же українців. Батьки обурювалися через те, що організація штовхала малоосвічених підлітків до небезпечної діяльності, яка часто закінчувалася трагічно. Громадські, культурні та молодіжні організації засудили намагання ОУН
підпорядкувати їх собі. Легальні політичні партії звинувачували інтегральних націоналістів у тому, що вони давали урядові привід для обмеження легальної діяльності українців. Діяльність ОУН гостро засудив митрополит А. Шептицький. Все це стало причинами конфлікту між старшим і молодшим поколінням ОУН.

З-за кордону керівництво рухом здійснювало старше покоління Коновальця та його соратників із 1917—1920 pp., таких, як Дмитро Андрієвський, Омелян Сеник, Микола Сціборський та Роман Сушко. Вони не завжди підтримували методи боротьби ОУН, а особливо вбивства, але їм важко було на відстані контролювати своїх підлеглих. Невідкидаючи насильства, Конова-лець та його штаб більше зусиль зосереджували на тому, щоб добитися допомоги іноземних держав.

Підлеглий їм галицький крайовий провід, до якого входили Степан Бандера, Микола Лебедь, Ярослав Стецько, Іван Климів, Микола Кли-мишин і Роман Шухевич, навпаки, дотримувався тактики революційних дій. Більшості з цих діячів було тільки трохи за 20, і вони не знали принижень та ганьби польського панування. їх приваблював насильницький, героїчний опір, а відносна поміркованість і спокійніший стиль життя їхніх старших колег за кордоном викликали у них презирство.

Проте у Є. Коновальця вистачало авторитету, престижу й дипломатичної майстерності, щоб запобігати вибухові конфлікту. Тому його вбивство в 1938 р. радянським агентом Судоплатовим у Роттердамі стало відчутним ударом для руху українських націоналістів. Відтак напередодні історичних катаклізмів ОУН опинилася без досвідченого й загальновизнаного вождя.

27 серпня 1939 р. ПУН скликав у Римі 2-й великий збір ОУН, на якому головою організації обрали А. Мельника. Однак більшість крайо-виків — молодь не визнали його лідерства. С. Бандера, який був випущений з ув’язнення після краху Польщі в 1939 р., разом зі своїми послідовниками сформував 10 лютого 1940 р. революційний провід і проголосив своє право спадкоємності. А. Мельник марно намагався розв’язати кризу в ОУН через переговори. У квітні 1941р. фракція

С. Бандери провела свій власний Другий Надзвичайний Конгрес у Кракові і проголосили своїм лідером С. Бандеру. Дві новостворені фракції, за іменами своїх лідерів, стали відомі як ОУН (М) та ОУН (Б).

(Коротке повідомлення учня про життя та діяльність С. Бандери.)

8

V. Закріплення знань

З’ясовуємо, що учні вкладають у поняття «український націоналізм».

Метод «Займи позицію»

Учитель звертається до епіграфа уроку шляхом вирішення проблемного завдання:

Чи можна вважати дату створення ОУН важливою віхою в історії українського народу?

Учитель. І завершити урок я хочу словами С. Кульчицького: «ОУН боролося в різних середовищах. Спочатку в Польщі, потім — у СРСР і, зрештою, — на окупованій Німеччиною території. Її дії мали різне спрямування, різними були тактика й стратегія. Та незмінним залишався стрижень… — суверенна, незалежна, соборна Україна».

VI. Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідні параграфи підручників.

2. Скласти тести до теми «Українські землі у складі Польщі».

Загрузка...