загрузка...

Формування картографічних знань та вмінь
За допомогою карти атласа «Реформація в Європі в XVI ст.» дайте відповіді на запитання.
1.  Назвіть державу, до якої входили землі Німеччини.
2.  Назвіть держави, які межують зі Священною Римською імперією.
3.  Назвіть місто, в якому вперше виступив з протестом проти продажу
індульгенцій Мартін Лютер.
4.  Назвіть держави Європи, в яких поширився католицизм.
5.  Назвіть держави Європи, в яких виникли реформаційні рухи.
6.  Назвіть державу, в якій виникло лютеранство.

Формування хронологічних знань та вмінь
1. Співвіднесіть дати й події.

а) 1517 р.

1) Прийняття програми «Дванадцять статей»;

б) 1520 р.

2) початок Реформації;

в) 1525 р.

3) Селянська війна в Німеччині;

4) відлучення Лютера від церкви

Відповідь: а – 2; б – 4; в – 1.

а) 1524–1526 р. 1) Виступ Лютера з «95 тезами»;
б) 1529 р. 2) підписання миру між католиками й протестантами;
в) 1555 р. 3) Селянська війна в Німеччині;
4) утвердження протестантизму

Відповідь: а – 3; б – 1; в – 2.
2.  Розставте події в хронологічному порядку.
а) Селянська війна в Німеччині;
б) відлучення Лютера від церкви;
в) підписання миру між католиками й протестантами;
г) виступ Лютера з «95 тезами»;
Відповідь: г – б – а – в.

а) Селянська війна в Німеччині;
б) відкриття Америки Х. Колумбом;
в) початок Реформації в Німеччині;
г) навколосвітня подорож Ф. Магеллана;
д) підписання Аугсбурзького миру;
е) відкриття морського шляху в Індію.
Відповідь: б – е – в – г – а – д.

3.  Відзначте подію, що сталася в Україні і збіглася в часі з Селянською
війною в Німеччині.
а) Перші документальні згадування про козаків;
б) затвердження першого Литовського статуту;
в) похід запорозьких козаків проти Кримського ханства.
Відповідь: в.

4.  Визначте події, які відносяться до першої чверті XVI ст.
а) 1505 р.;
б) 1533 р.;
в) 1524 р.;
г) 1555 р.;
д) 1534 р.
Відповідь: а, в.
5.  Визначте події, які відносяться до другої половини XVI ст.
а) 1600 р.;
б) 1525 р.;
в) 1565 р.;
г) 1533 р.;
д) 1571 р.
Відповідь: а, в, д.

6.  Серед варіантів переліку історичних діячів оберіть той, де наведені
прізвища діячів, що жили в один і той же час.
а)  Мартін Лютер, Васко да Гама, Томас Мюнцер, Фернандо Магел­
лан;
б)  Ернан Кортес, Васко да Гама, Томас Мюнцер, Фернандо Магел­
лан.
Відповідь: б.

Творчі та пошукові завдання та запитання

1.  Заповніть таблиці.

Учасники реформації

Верстви населення

чим були невдоволені?

чого прагнули?

Селяни та бідні городяни

 

 

Міські багатії

 

 

Селяни і дворяни

 

 

                                                                                                  Цілі учасників реформаційного руху

Верстви населення

Цілі

Багаті городяни

 

Князі

 

Лицарі

 

Селяни

 

 

                                                                                 Погляди М. Лютера та т. Мюнцера

Питання для порівняння

М. Лютер

Т. Мюнцер

1. Чиї інтереси відстоював?

 

 

2. До чого закликав?

 

 

3. Ставлення до існуючої влади

 

 

4. Яких засобів боротьби дотримувався?

 

 

                                                               

                                                                      Програми учасників Селянської війни

«Дванадцять статей»

«Статейний лист»

Заможні городяни

 

Селяни

 

Міський плебс

 

 

                                                                      Причини Селянської війни в Німеччині

Економічні причини

Політичні причини

Соціальні причини

 

2.  Назвіть причини зростання невдоволення католицькою церквою.
а)  Гоніння церкви на науку;
б)  збирання десятини;
в)  торгівля індульгенціями;
г)  організація хрестових походів;
д)  втручання духівництва у справи світської влади;
е)  потреба віруючих у духовному відновленні;
ж)  надмірне збагачення церкви;
з)  заборона з боку церкви на будівництво мануфактур, підтримка
нею цехових обмежень.
Відповідь: б, в, д, ж.

3.  Визначте, які висловлювання належали Лютеру, а які — Мюнцеру.
а)  «Погляньте, головна причина лихварства, злодійства та роз­
бою — наші пани і князі. Вони захоплюють, що захочуть: рибу
у воді, птахів у повітрі, рослини на землі,— усе має належати їм.
І після цього вони проповідують серед бідняків заповіді Божі
і кажуть: Бог велів — не вкради! Але для себе цю заборону вони
не вважають обов’язковою. Пани самі винні, що бідна людина
стає їхнім ворогом. Так кажу я!»
б)  «Простий люд треба заспокоїти та вказати йому, щоб він утри­
мався від заколоту і нічого не робив без волі начальства, без
указівок законної влади».
Відповідь: а – Мюнцеру; б – Лютеру.

4.  Прочитайте уривки з історичних джерел і дайте відповіді на запи­тання.

Текст 1. Еразм Роттердамський. «Схвальне слово дурості»
Ченці­пустельники, хоча це визначення не надто їм пристало, ос­кільки більшість їх далекі від усякого благочестя…, викликали щодо се­
бе таку одностайну ненависть, що навіть випадкова зустріч із ченцем вважається за погану прикмету, а тим часом самі вони цілком собою за­доволені. По­перше, вони упевнені, що найвище благочестя полягає,
щоб уникати усіх наук, тому краще навіть зовсім не знати грамоти. За­тим, читаючи в церквах голосами віслюків розмічені, але не зрозумілі їм псалми, вони переконані, що доставляють цим велику насолоду святим
(История Средних веков: Хрестоматия. – М., 1988. – С. 173).
Запитання
1)  Чи дотримували самі служителі заповідей Христа?
2)  Які риси діяльності й повсякденного життя священнослужителів і ченців викликали протест у населення?

Текст 2. Мартін Лютер. Тези
«Кожен християнин, якщо тільки він щиро кається, отримує повне
відпущення провини й без індульгенції. Щирий скарб церкви є, звичай­
но, не відпущення, а святе Євангеліє величі й милості Бога.
Християн треба вчити, що той, хто бачить нужденного й, незважаючи
на це, віддає гроші на індульгенції, здобуває цим не відпущення папи, а гнів
Божий…
Сказати, що хрест відпущення… має рівну цінність із хрестом Хрис­
товим, є блюзнірством…» (История Средних веков: Хрестоматия. – М.,
1988. – С. 174).
Запитання
1)  Як ставився Лютер до індульгенцій?
2)  Чому Лютер уважає, що одержання індульгенції має викликати
гнів Бога?

Текст 3. 12 статей
По­перше, наше смиренне прохання й бажання, наша загальна воля й думка — мати надалі право й силу всією громадою обирати собі священи­ка та усувати його, коли він негідно поводиться… По­друге, хоча справед­лива десятина, установлена в Старому Заповіті, з Новим Заповітом втрати­ла силу, ми згодні давати справедливу зернову десятину, але так, як треба.
Адже, якщо її слід давати Богові та його людям, то вона призначена свяще­нику, оскільки він проголошує правильне слово Боже. Надалі ми бажаємо, щоб цю десятину збирали наші церковні старости, яких поставить громада,
а із зібраного давали б досить на утримання священику, обраному усією громадою, йому та його близьким, за вироком громади. А що залишить­ся — віддати бідним, які з’являться в селі через обставини, та за вироком громади. Що залишиться понад те — зберігати на той випадок, коли дове­деться нести походну службу в ім’я країни, щоб не накладати на бідну лю­
дину ще нової земської податі… Малої ж десятини ми не хочемо давати взагалі… По­третє, дотепер існував звичай вважати нас «власними» людьми…
Тому, відповідно до Писання, ми були й хочемо бути вільними…
По­четверте, дотепер було у звичаї, що сільська людина не мала права ловити дичину, птаха або рибу в проточній воді. Це здається нам зовсім неправильним…
По­п’яте, обтяжені ми також через використання лісу. Тому що наші добродії привласнили собі всі ліси… От наша думка: ліси, освоєні, але не викуплені мирянами або кліриками, повинні знову перейти до рук всієї громади.
По­шосте, ми надто потерпаємо від панщини, яка росте й збіль­шується день у день. Ми бажаємо, щоб нам у цьому виявили належну
увагу й не обтяжували нас так сильно…
По­сьоме, ми не хочемо надалі дозволяти панові обтяжувати нас,
але якщо пан належним чином здає землю селянинові, так останній
і повинен володіти нею на підставі угоди пана із селянами. Понад це пан
не повинен ні до чого примушувати, ні до яких двірських або інших
служб… (История Средних веков: Хрестоматия. – М., 1988. – С. 179).
Запитання
1)  Чому селяни висунули вимогу про встановлення контролю над діяльністю священиків?
2)  Яких утисків зазнавали вони від своїх панів?
3)  Виходячи із тексту документа, визначте характер Селянської війни 1524–1526 рр. у Німеччині.

Текст 4. Мартін Лютер
«Проти грабіжницьких і розбійних селянських орд»
Три роки жахливих гріхів проти Бога й людей викликають на себе ці селяни; тому вони заслужили багато разів на смерть, тілесну й душевну.
По­перше, вони клялися своїм панам у вірності й відданості, бути покір­ними й слухняними… Але через те, що вони свавільно й зухвало пору­шують цю присягу, до того ж повстають проти своїх панів, вони заслуго­вують на страту тіла й душі, вчиняючи як невірні, порушники клятви,  брехливі, непокірливі негідники й лиходії…
По­друге, через те, що вони вчиняють заколот, зухвало розкрадають і грабують монастирі й замки, які їм не належать, то вже лише через це вони двічі заслужили на смерть тілесну й душевну як грабіжники й убив­ці. Будь­який заколотник, якого викрили, уже перебуває в опалі Божій та імператорській, так що будь­хто, хто раніше за інших зможе таку лю­дину задушити, вчинить справедливо й добре… Тому що заколот — не просто вбивство, він подібний до великої пожежі, яка запалює й спусто­шує країну… Тому будь­хто, хто може, повинен їх [селян] бити, душити,
колоти потай або явно й пам’ятати, що не може бути нічого більш от­руйного, шкідливого, нічого більш диявольського, ніж заколотник. Йо­го треба вбивати, як скаженого собаку… (История Средних веков: Хрес-томатия. – М., 1988. – С. 182).

Запитання і завдання) 

1.Чиї інтереси захищає Лютер?
2)  Визначте час написання документа.
3)  Назвіть причини зміни поглядів Лютера.

Домашнє завдання
1.  Прочитати відповідний параграф підручника.
2.  Підготувати повідомлення про М. Лютера.
3.  Підготувати повідомлення про Селянську війну в Німеччині.
4.  Скласти речення зі словами: Реформація, індульгенція, Селянська
війна, Т. Мюнцер, М. Лютер, дешева церква, нове рівне суспільство.

Загрузка...