загрузка...

Мета: розкрити поняття прав, свобод та обов’язків, принципи правового статусу особи, виховувати повагу до прав і свобод та обов’язків інших людей.
Хід уроку
I.Організаційний момент
ІI.Актуалізація знань учнів

1.  Робота над поняттями: «держава», «громадянин», «особа без грома-дянства», «іноземна особа» та ін.
2.  Дискусія «Чи потрібно людині громадянство?»

ІІІ.  Вивчення нового матеріалу
Вивчення нового матеріалу може проводитися за двома варіантами.
Варіант 1
Поняття прав, свобод та обов’язків громадян
Завдання
Учням пропонується дати визначення понять «право», «свободи»,
«обов’язки».
У ч и т е л ь. Права і свободи — це обсяг міри тих благ, які держава зобов’язалася гарантувати особі і суспільству.
Різниця між правом та свободою не є дуже великою. Під свободою, як правило, розуміється міра поведінки конкретної особи.
Право — це визначена законом міра можливої поведінки особи.
Свобода — це також суб’єктивне право особи, яке являє собою спо-соби (форми) її можливої поведінки.

Коли говорять про право та свободу, мають на увазі форму вираження встановлених законом правових можливостей під час вибору людиною своєї поведінки.
Коли мається на увазі соціальний вибір, використовується термін «право», коли ж говориться про більш широкий вибір свободи поведінки, вживають термін «свобода».
Також в юридичній та суспільній практиці використовується термін «права людини».
Права людини — це можливість кожної особи реалізувати свої мож-ливості.
Права та свободи тісно пов’язані з обов’язками.
Обов’язки — це визначена законом міра обов’язкової поведінки особи.
Запитання 1.  Чим право відрізняється від свободи? 2.  Чим права людини відрізняються від права та свободи? 3.  Яке поняття, на вашу думку, ширше за «права людини» чи «права громадянина»? 4.  У чому, на вашу думку, проявляється взаємозв’язок прав та обо-в’язків? Види прав людини Права та свободи класифікуються за такими принципами: 1.  Залежно від характеру статусу суб’єкта прав: а)  права людини; б)  права громадянина. 2.  Залежно від змісту: а)  особисті(громадянські) права спрямовані на забезпечення най-більш важливих індивідуальних життєвих потреб людини і реалізуються нею переважно самостійно. Вони дають людині мож-ливість захистити себе від посягань держави та інших осіб; б)  політичніправа реалізуються завдяки участі конкретного грома-дянина у діяльності відповідних об’єднань, політичних партій, профспілкових організацій, державних структур. Вони надають людині можливість брати участь в управлінні державою та впливати на її діяльність. Особливістю цієї групи прав є те, що ними можуть користуватися лише громадяни України; в)  соціально-економічні та культурніправа призначені гарантувати економічну свободу людини, її розвиток як вільної, забезпеченої у своїх життєвих потребах особистості. Особисті та політичні права вважаються базовими, оскільки, реалізуючи їх, людина має можливість вплинути на соціальну політику держави. За суб’єктами права вони бувають: а)  індивідуальні; б)  колективні. Принципи правового статусу особи; рівність громадян Правовий статус особи базується на принципах: а)  невід’ємності та непорушності прав та свобод; б)  поваги до честі та гідності особи: в)  єдності прав та обов’язків; г)  рівності громадян.   Останній принцип має дві складові: а)  означає, що всі громадяни незалежно від статі, раси, соціального походження, майнового стану тощо повинні мати однакові права, тобто рівні юридичні можливості — рівноправність; б)  означає, що всі громадяни незалежно від їх статі раси, майнового та соціального стану, соціального походження тощо мають бути рівними перед законом та судом. Реалізація цих принципів є шляхом для формування правової та со-ціальної держави. Бесіда 1.  Назвіть підстави для класифікації прав людини. 2.  Назвіть принципи правового статусу. 3.  У чому полягає принцип рівності громадян?   Правова та соціальна держава Соціальною вважається держава, яка забезпечує високий соціаль-ний рівень життя громадян. Оскільки економічною гарантією існування та розвитку демокра-тичної держави є достатня матеріальна база, а остання, у свою чергу, є основою досить високого соціального рівня громадян, то є всі підста-ви стверджувати, що справжня демократична держава повинна бути соціальною. Найвищим ступенем розвитку демократичної держави є правова держава. Правова держава — це держава, в якій забезпечені права, свободи та інтереси людини, відтак створені умови для функціонування громадянського суспільства. Правовою можна назвати державу, якій притаманні такі ознаки: 1)  система права заснована на принципах людської моралі та справедливості; 2)  якісні закони та правові норми, які відповідають інтересам усього або переважної частини суспільства, закріпляють природні права і свободи людини, встановлюють відповідність між правами та обов’язками; 3)  верховенство права; 4)  відсутність правових колізій; 5)  наявність незалежного, непідкупного та справедливого суду, який є найвищим органом, що покликаний розв’язувати суперечності, які виникають у процесі правовідносин; 6)  здійснення державних функцій переважно ненасильницькими ме-тодами; 7)  досить високий соціальний рівень, що дозволяє забезпечити всі потреби населення, відсутність безробіття; 8)  організація та здійснення державної влади за принципом розподілу влади; 9)  чітка система органів нагляду та контролю за дотриманням законів і підтриманням правопорядку та ефективного впливу на осіб, що його порушують; 10) висока правова та духовна культура громадян. Характерними ознаками соціальної держави є такі:

1)  центром соціальної діяльності та найвищою соціальною цінністю є людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека;
2)  змістом діяльності є права і свободи людини та їх недоторканність;
3)  приорітетність соціальних прав;
4)  відповідальність держави перед людиною.

Проблемне запитання:
Чи є Україна правовою та соціальною державою?
Громадянське суспільство
Окрім наявності високих правових та соціальних стандартів, важливою ознакою демократичної правової держави є наявність у ній грома-дянського суспільства. Фактично правова держава є формою організації
громадянського суспільства.
Громадянське суспільство — це сукупність існуючих у суспільстві від-носин, що не є державно-політичними і перебувають поза сферою впли-ву держави.

Ознаки громадянського суспільства:
1)  відділення від держави суспільних структур, що є добровільними
асоціаціями;
2)  свобода особистості;
3)  життя індивідів як приватних осіб;
4)  розуміння, що громадянські права є вищою цінністю, ніж закони;
5)  різноманітність соціальних ініціатив;
6)  наявність ринку, вільної конкуренції та вільних власників.
Громадянське суспільство, що сформоване на основі плюралізму,
толерантності та лібералізму, має можливість ефективно протидіяти як
свавіллю держави, так і анархії.

Проблемне запитання
Чи є в Україні громадянське суспільство?
Варіант 2
1.  Доповіді учнів за планом уроку.
2.  Робота над проблемними запитаннями.
ІV.  Закріплення знань
Бесіда

V. Підсумки уроку
Підсумком уроку повинен бути висновок про необхідність побудови
в нашій країні соціально-правової держави.

VІ.Домашнє завдання
1.  Опрацювати параграф 2, 6–7; теми 5.
2.  Підготуватись до семінару «Права та обов’язки людини».

Загрузка...