Тема.Нова структура суспільства
Вид ігрової методики: імітаційна.
Підвид:ділова (прес‑конференція).
Мета: формування в учнів історичних компетентностей: логічної: • визначати сутність і наслідки поділу середньовічно‑
го суспільства на стани, встановлювати особливості кожного зі станів; аксіологічної: • виявляти цінності, інтереси та потреби середньовічних станів; інформаційної: • самостійно інтерпретувати зміст історичних
джерел; мовленнєвої: • уміти у формі монологу імітувати представників різних станів.
Підготовчий етап
Тривалість — 2–3 тижні:
• ознайомлення з фабулою гри;
• розподіл ролей: по 2 представники середньовічних станів («ті, що моляться», «ті, що воюють», «ті, що працюють») та монахи‑
хроністи. Представникам станів підготувати повідомленняхарактеристику від 1‑ї особи про їх життя, «хроністам» — пи‑
тання, до них;
• підготовка елементів одягу для монахів ( із зображенням з лівого боку із хреста), рицарів та селян;
• вивчення додаткової літератури:
1. Кендер Г. Хільгеман В., Хергт М. Всесвітня історія: dtv‑Atlas: Довідник / Г. Кендер, В. Хільгеман, М. Хергт; [наук. ред. пер. О. Ф. Іванов]. — К. : Знання — Пресс, 2007. — 664 с.
2. Хрестоматияпо истории средних веков в 3‑х томах / [Под. ред. С. Д. Сказкина]. — Т. 1: Раннее средневековье. — М.: Издательство социально экономической литературы, 1961.
Уведення до гри
У ч и т е л ь. Людина епохи Середньовіччя сприймала себе і тих, хто її оточує, через відповідну соціальну роль, місце в ієрархії. Ця
ієрархія суспільних позицій була, по‑перше, загальною і включала кожну людину. По‑друге, вона була закріплена системою відносин,
які вам вже знайомі. По‑третє, вона була юридично оформлена, тобто записана у вигляді правових норм. Розподіл середньовічного суспільства на соціальні групи передбачав появу станів. Їх було три.
Пізнавальні запитання(ставляться перед початком ігрової ді‑
яльності, остаточна відповідь з’ясовується на підсумковому етапі):
1. Розподіл суспільства на стани — явище випадкове чи законо‑
мірне? Чому? До чого воно призводило?
2. Як ви гадаєте, на основі чого людина епохи Середньовіччя спів‑
відносила себе із певним станом?
Для надання правильної відповіді пропоную провести прес‑
конференцію, під час якої встановлюється істина.
ігровий етап
Представникам станів по черзі надається право для виступу,
після чого журналісти ставлять запитання до них.
Варіант виступів
Перший стан: Oratores — «ті, що моляться»
1‑й у ч е н ь. Ми представники найпочеснішого стану в середньовічному суспільстві — монахи і священики. Головним завдан‑
ням нашої роботи є піклування про спасіння християнських душ, що є найважливішим за будь‑які земні справи, тому нас називають
«ті, що моляться».У своєму складі ми не однорідні. На найвищому щаблі знаходиться Папа Римський, йому підкоряються архієпископи, кардинали, митрополити, абати та ін. Також серед нас є «біле» і «чорне» духовенство, тобто приходські священики та ченці. Ті, хто йде за стіни монастирів, мають суворо дотримувати правил, постійно молитися й уникати контактів із зовнішнім світом. Обитель стає самозабезпечуваним господарством: монахи займаються рільництвом, млинарством, бджільництвом. При деяких монас‑
тирях засновуються скрипторії — спеціальні майстерні для переписування книг. Тут же складаються хроніки — описи поточних
подій за роками.
2‑й у ч е н ь. Аби протистояти ворогам, церква може використовувати відлучення, що є для людини страшною карою. Ми‑
ряни, відчуваючи провину перед Богом, несуть пожертвування. Особливо багаті дарунки церкві жертвують аристократи, у числі
яких навіть королі та імператори, залишаючи багаті внески на спомин душі, даруючи землі, худобу, коштовні речі. Стіни монас‑
тирів часто зустрічають королів та знатних сеньйорів, влаштовують бенкети та полювання. Але, з іншого боку, правителі нерід‑
ко призначають наставниками монастирів світських осіб зі свого оточення.
Церкву звинувачують у розширенні землеволодіння, у вимаганні «десятини» (десятої частини податків), в ініціюванні війн.
Відповідаємо вам, що Божа благодать на землі може настати тільки через його милість, а серед нас залишається сила силенна єретиків,
вчинки яких є проявами диявола. Тільки поширення вчення нашої Святої Церкви по всій землі остаточно зможе знищити гадівські па‑
ростки!
Можливий перелік запитань від хроністів
1. Чому монастирі стали першими осередками культурного жит‑тя в середньовічній Європі?
2. З якою метою церква відходила від аскетизму, влаштовуючи пишні прийоми знатним особам?
Другий стан: Pugnatores — «ті, що воюють»
1‑й у ч е н ь. Другий панівний та найвпливовіший стан середньовічного суспільства, представниками якого є ми, — це феодали.
Саме до нашого стану належать і голови держав (імператори, королі, великі князі), і земельна аристократія (герцоги, графи, віконти,
барони), і власне рицарі.
Нас іще називають «ті, що воюють», і це не даремно: військова справа є привілеєм феодалів, і ми робимо все, щоб не допустити
участі в битвах «грубих мужиків». Ми заперечуємо право носити зброю і їздити верхи базарних торговців, селян, ремісників і чинов‑
ників.
Справжній рицар має походити зі знатного роду, що повинно підтверджуватися гіллястим генеалогічним деревом, родовим девізом і фамільним гербом, що зображений на щиті. Мій герб, зокрема, фігурної форми, що означає приналежність до французів,
із зображенням лева, що символізує відвагу, щиросердя, а за потреби — силу та неабиякий гнів. Девізом нашої родини є «Вірю
в смерть та життя». Приналежність до нашого стану передається спадково, в окремих випадках у рицарі посвячують за особливі вій‑
ськові подвиги.
2‑й у ч е н ь. Для нас існують спеціальні системи виховання. Хлопчика вчать їзди верхи, володінню зброєю — насамперед мечем і списом, а також боротьбі та плаванню. Він стає пажем, потім зброєносцем при рицарі. Лише після цього юнак удостоюється чес‑
ті пройти через обряд посвячення. Майбутнього рицаря навчають, крім іншого, і прийомів полювання. Це вважається другим після
війни заняттям, гідним рицаря.Ідеальний рицар зобов’язаний мати безліч достоїнств. Він має бути зовні красивим і привабливим. Тому спеціальна увага приділяється поставі, одягу, прикрасам. Ми маємо бути фізично витривалими, інакше ми просто не зможемо носити обладунок, який важить до 60 кг. Це можуть бути кольчуги, сплетені з кілець з пластинами або без. Голова захищається шоломом, на якому є забрало.
У вільний від походів час ми прагнемо підтримувати свою славу, беручи участь у рицарських турнірах. Турніри призначаються
королями і проводяться під контролем герольдів. На турнір рицар має з’явитися у повному бойовому обмундируванні. Турнір триває
протягом двох днів. У перший день рицарі беруть участь в особистих змаганнях. Несучись верхи, потрібно вибити противника із сід‑
ла спеціальним списом. Переможець обирає королеву турніру. Наступного дня рицарі беруть участь у командних змаганнях. З цією
метою розбиваються на дві групи на чолі з двома найсильнішими за підсумками першого дня.
У нас розвинена станова солідарність, оскільки всі ми живемо за особливим кодексом честі, який не дозволяє вступати у двобій
з нерівнею, не тримати своє слово, виявляти боягузтво, зраджувати сеньйора.
Можливий перелік запитань від хроністів
1. Чому рицарів виховували за окремими правилами?
2. У чому сенс життя рицаря?
3. Чому для рицаря зрада сеньйора є найганебнішим вчинком?
4. Чому рицарі перешкоджали біднішому стану братися за
зброю?
Третій стан: Laboratores — «ті, що працюють»
1‑й у ч е н ь. На початку Середньовіччя всі люди були однаково вільними. Землі було багато, вистачало на всіх. Орав землю
кожний, скільки хотів і міг. Луки, ліси і болота лишалися неподільними, і села користувалися ними спільно. Проте цьому скоро
настав край. Коли почали з’являтися багаті землевласники, нам, селянам, стало важко зберігати свою незалежність. А за часів без‑
перервних війн ми постійно перебували в небезпеці. Так ми опинилися у пастці: з одногу боку сусід, якому належать величезні угіддя
і який бажає їх ще розширити, з іншого — сусід‑воїн, якому ми не могли протистояти без належного озброєння.
Отже, ми вимушені були іти на поклін, віддаючи свою землю. Тепер вона вже не належала нам, але ми брали її в оренду, за що
мали сплачувати повинності: панщину, оброк, податі. Так ми втрачали свободу, ставали залежними, тобто кріпаками. Недаремно нас
називали такими, «що працюють».
2‑й у ч е н ь. Я — Вульфард, залежна людина. У мене є жінка, вільна, і троє дітей. Я тримаю одну ділянку землі, що складається
з ріллі, винограднику й лук. За це я маю сплачувати військовий збір: 10 мір вина. За те, що пасу свою худобу на монастирській лу‑
ці, — ще 3 міри і одне порося. За свою землю маю орати на панському полі. Маю збирати хліб, рубати для пана ліс, возити хліб і ліс на
панське подвір’я. Крім того, панові щороку я маю давати 3 курки та 15 яєць. Якщо накажуть вивезти вино, накосити сіна та привезти з лісу драней, зобов’язаний це зробити.
1‑й у ч е н ь. З метою захисту своїх інтересів, збереження побутових й культурних традицій ми об’єднуємося в сусідські громади,
до складу яких належать жителі одного села чи близько розташованих один до одного хуторів. Ми спільно користуємося угіддями —
лісом, луками, водоймами, разом допомагаємо бідним, захищаємо тих, кого образили чужинці. Громада обирає свого старосту, будує
церкви, доглядає за дорогами і мостами. Ми, члени громади, не лише працюємо разом, а й відпочиваємо, спільно влаштовуючи свята.
Тож найстрашнішим покаранням є вигнання з громади.
Можливий перелік запитань від хроністів
1. Чому селяни корилися феодалам?
2. Як розв’язували між собою суперечки члени однієї громади?
3. Чим відрізнялися між собою такі види повинностей, як панщи‑
на, оброк, податі?
4. Якщо селяни за ступенем залежності розподілялися на особис‑
то залежних (кріпаки) і особисто вільних, то в чому виявляла‑
ся їх відмінність?
5. За якими умовами городяни чи вільні селяни могли перейти до
складу дворянства?
6. Чим становище селянина відрізнялося від становища раба?
Підбиття підсумків
Запитання для формування компетентностей
Логічної
1. Розподіл суспільства на стани — явище випадкове чи законо‑
мірне? Чому? До чого воно призводило?
2. Дайте узагальнювальну характеристику становища у суспіль‑
стві кожного зі станів.
Аксіологічної
1. Як ви гадаєте, на основі чого людина епохи Середньовіччя спів‑
відносила себе із конкретним станом?
2. Розподіл суспільства на стани був більше умовним чи реаль‑
ним? Обґрунтуйте думку історика, який вважає, що «в епоху Середньовіччя всі члени суспільства — від короля до селянина — були пов’язані між собою відносинами залежності. Однак характер залежності селян і феодалів був абсолютно різним».
Запитання для аналізу ігрової діяльності
1. Що нового ви дізналися з гри?
2. Які зауваження виникли у процесі гри?
3. Що треба зробити для усунення недоліків?
4. Як ви оцінюєте акторську майстерність учасників?
