Мета: розкрити поняття «джерела та форми права», дати уявлення про систематизацію правових актів; розвивати вміння працювати з поняттями, застосовувати отримані знання, виховувати правову культуру.
Хід уроку
I.Організаційний момент
ІI.Актуалізація знань учнів
Бесіда
1. Наведіть приклади правових та моральних норм.
2. Наведіть приклади функцій права.
Повідомлення учнів
Учні роблять повідомлення про роль права в системі соціальних
норм.
Робота зі схемою
Два учні на дошці заповнюють схеми:
1. «Ознаки права»;
2. «Функції права».
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Джерела права
У ч и т е л ь. Для повноцінного виконання своїх функцій правові
норми повинні бути чітко оформлені та юридично закріплені, тобто ма-ти зовнішнє відображення.
Існують такі тлумачення джерел права.
1. У матеріальному розумінні:
а) джерела права (широке розуміння) — власне матеріальні умови
життя суспільства (суспільні відносини), вимоги яких закріпле-но у правових нормах;
б) джерела права — воля держави, що закріплена у правових нор-мах;
в) джерело права — механізм утворення правових норм.
2. У формальному розумінні
Джерела права — форма висловлення державно-владних велінь.
Елементи джерела права:
1) суспільні відносини;
2) воля держави;
3) діяльність державних органів;
4) правові акти.
Форми джерела права
1. Нормативно-правовий акт — офіційний письмовий документ, вида-ний уповноваженим органом у встановленій формі, який містить
правові норми, що врегульовують певну групу однорідних суспіль-них відносин. Це найбільш поширена форма джерела права.
2. Санкціоновані правові звичаї — звичаї, що у практиці суспільних від-носин існували як неписане правило незалежно від волі держави, а іноді і всупереч їй, але з часом були санкціоновані (узаконені) дер-жавою і стали офіційним правилом.
3. Юридичний (правовий) прецедент — це перше рішення суду або ад-міністративного органу з конкретної справи, яке стає обов’язковим правилом для розв’язання подібних, аналогічних випадків.
4. Нормативний договір — це договір, в якому висловлена узгоджена во-ля кількох суб’єктів правовідносин, що врегульовує відносини між ними, а іноді стає обов’язковою і для інших суб’єктів цих відносин.
5. Міжнародні правові акти — норми міжнародного співтовариства,
які за згодою держави можуть застосовуватися на її території.
Запитання для закріплення знань
1. Порівняйте поняття джерела права в матеріальному та формально-му розумінні.
2. Як ви вважаєте, які форми права є чинними сьогодні в Україні?
3. Визначте форму джерела права:
а) Загальна декларація прав людини;
б) договір з ремонтною бригадою про ремонт квартири;
в) Конституція України;
г) правило Божого суду в «Руській Правді».
Нормативно-правові акти
У ч и т е л ь. Найбільш поширеною формою джерела права є норма-тивно-правовий акт. Нормативно-правові акти мають свої види та особ-ливості.
Ознаками нормативно-правових актів є те, що вони:
1) видаються уповноваженим органом влади або народом шляхом ре-ферендуму;
2) містять нові або скасовують чи змінюють старі правові норми;
3) мають чітко формулювати права та обов’язки осіб, на яких вони по-ширюються;
4) мають форму письмового документа й обов’язкові реквізити;
5) публікуються у визначених законом офіційних виданнях.
Нормативно-правові акти поділяються на:
1) закони — прийняті у визначеному конституцією порядку акти органу законодавчої влади або прийняті шляхом референдуму, що врегу-льовують найважливіші суспільні відносини і мають вищу юридичну силу (конституція (основний закон), конституційні та звичайні закони);
2) підзаконні акти — нормативно-правові акти правотворчих органів держави, що деталізують і розвивають положення, які закріплені
у законах та визначають процедуру їх реалізації (укази, постанови, статути, розпорядження, правила, положення, накази, інструкції,
листи).
Нормативно-правові акти слід розрізняти з індивідуальними правовими актами — індивідуальними правовими приписами, що виступають засобом реалізації нормативних актів уповноваженими органами у конкретних випадках правовідносин.
Особливе місце серед нормативних актів посідають декрети — вияв-лення надзвичайних повноважень установчого органу або уряду, згідно з яким він самочинно приймає рішення, що мають силу закону.
Завдання
Визначте вид правового акта.
1. Кодекс законів про адміністративну відповідальність.
2. Видача ордера на квартиру.
3. Постанова Кабінету Міністрів України.
4. Указ Президента України.
5. Конституція АРК.
6. Рішення облради про виділення земельної ділянки для будівництва школи.
7. Постанова Кабінету Міністрів «Про порядок ліцензування».
8. Указ Президента України «Про присвоєння звання «Герой України».
Законодавчий процес
У ч и т е л ь. Законодавчий процес — визначена законодавством про-цедура здійснення законодавчих повноважень, яка є системою взаємо-пов’язаних і взаємозумовлених дій зі створення закону.
Основні етапи законодавчого процесу:
• реалізація законодавчої ініціативи;
• офіційна підготовка проекту закону;
• обговорення законопроекту законодавчим органом;
• всенародне обговорення (в разі необхідності);
• прийняття;
• підписання та опублікування закону.
Робота з текстом Конституції України
1. Хто має право законодавчої ініціативи в Україні?
2. На які етапи розподіляється процес обговорення законопроекту
у Верховній Ради України?
3. Яким чином приймаються закони?
4. Хто підписує прийняті закони?
5. Коли і де відбувається оприлюднення прийнятих законів?
IV. Закріплення знань
Робота може проводитися за двома варіантами.
Варіант 1
Самостійна робота за довідником Нартова В. В. Основи правознав ства
у визначеннях, таблицях і схемах. 10–11 класи. — Х.: Ранок, 2006. — С. 15.
Варіант 2
Бесіда за основними питаннями теми
1. Що таке джерела та форми права?
2. Які критерії лежать в основі розподілу форм права на види?
3. За якими критеріями відбувається систематизація нормативно-правових актів?
4. Назвіть основні види нормативно-правових актів.
V. Підсумки уроку
Учитель звертає увагу на важливість дотримання положень основ-них нормативних актів і, перш за все, Конституції та законів.
VІ . Домашнє завдання
1. Опрацювати параграф 1–6, теми 7.
2. Підготувати виступ «Що потрібно зробити, щоб дотримання поло-жень правових актів в Україні було всеохопним?».
