загрузка...

Мета: характеризувати адміністративно-територіальний устрій західноукраїнських земель наприкінці XVIII — у першій половині XIX століття, показати соціальний та національний склад населення західноукраїнських земель; розкрити суть політики Австрійської монархії щодо українців; показати значення реформ Марії-Терезії та Йосифа II у розвитку економічного та суспільного життя Східної Галичини і Північної Буковини; розвивати навички самостійного історичного аналізу в процесі роботи з історичним джерелом, вміння складати на основі матеріалів схеми, встановлювати причиново-наслідкові зв’язки під час аналізу та оцінки історичних фактів; виховувати в учнів інтерес до історичної долі українських земель.

Основні поняття і терміни: адміністративно-територіальний устрій, регіональний поділ, Королівство Галичини і Лодомерії, дистрикт, жупи, «освічений абсолютизм».

Обладнання: Ф. Турченко, В. Мороко. Історія України (підручн. для 9 класу); історичні атласи; роздавальний матеріал.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

►► Бесіда

1. Пригадайте, до складу яких держав увійшли українські землі наприкінці XVIII ст.

2. Дайте характеристику адміністративно-територіального поділу українських земель у складі Російської імперії.

3. Які історичні регіони входили до складу Наддніпрянщини, а які — до Західної України?

4. За яких обставин Східна Галичина і Північна Буковина увійшли до складу Австрії?

Учитель. Отже, ми з вами з’ясували, що наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст. українські землі входили до складу двох імперій — Російської та Австрійської. Австрія являла собою імперське утворення. У XIX ст. вона складалася із суміші 11 великих народів і ряду менших етнічних груп, що населяли більшість земель Східної Європи (супроводжується показом історичної карти, це допоможе зрозуміти учням термін «клаптикова імперія»).

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Q Адміністративно-територіальний устрій та регіональний поділ західноукраїнських земель. Чисельність населення та його етнічний склад

►► Робота зі схемою

По ходу розповіді вчителя, опрацьовуючи роздавальний матеріал (додаток І), учні мають запов-
нити схему «Українські землі у складі Австрійської імперії» (додаток 2).

0 Політика австрійського уряду щодо українців. Реформи Марії-Терезії та Йосифа II Учитель. Марія-Терезія та її син Йосиф II здійснювали «модну» на той час серед європейських монархів політику Просвітництва. Вона мала на меті покращити матеріальне становище жителів імперії, дати їм освіту, зрівняти (наскільки це можливо) у правах, щоб зробити свідомими громадянами та надійними платниками податків. Суспільство таких громадян, мало служити гарантією могутності імперій.

Реформи Марії-Терезії та Йосифа II

Мета: поліпшення матеріального становища населення краю, що сприяло б стабілізації соціально-економічної ситуації в краї, а отже, і зміцненню імперії; ліквідація старої системи управління, за якої панівне становище належало місцевій шляхті  заміна її дисциплінованим чиновництвом, яке б проводило політику імперського центру.

Адміністративна сфера

1. Королівство Галичини і Лодомерії були поділені на підпорядковані губернатору краю округи, які очолювали старости. Губернаторів же призначав імператор.

2. Містами управляли магістрати, склад яких визначала імперська адміністрація, потім — міські ради, що були органами місцевого самоврядування.

3. Вищим представницьким органом краю став сейм, де провідні позиції посідала польська шляхта. Аграрна сфера

1. Складено «Інвентарій».

2. Заборонялись тілесні покарання, панщина в неділю і на свята. 1780-1782 pp. видано закони Йосифа II про звільнення селян від особистої залежності та обмеження панщини трьома днями на тиждень.

3. Надання селянам деяких громадянських прав.

4. 1789 р. було прийнято указ про ліквідацію панщини (скасований після смерті Йосифа II).

Релігійна сфера

1. Визнання за римо-католицькою і греко-като-лицькою церквами рівних прав.

2. Надання некатоликами посідати державну службу нарівні з католиками.

3. Євреїв зрівняли в правах з іншими народами імперії.

Освітня сфера

1. Створення 1774 р. у Відні греко-католицької семінарії для здобуття вищої освіти греко-католиками. Згодом натомість було відкрито греко-католицькі семінарії в Ужгороді і Львові.

2. Відновлення у 1784 р. діяльності Львівського університету. Для русинів при ньому було створено «Руський університет».

3. Запровадження нової шкільної системи, за якої навчання в початкових класах здійснювалось рідною мовою.

►► Запитання

1. Як ви вважаете, які з реформ були найбільш вагомими? Чому?

2. Якими, на ваш погляд, були наслідки реформ Марії-Терезії та Йосифа II?

Висновки учнів. Загалом реформи позитивно вплинули на життя західних українців і сприяли політичній модернізації краю. Найбільш вагомими результатами реформ стали зміни у правовому становищі селянства і греко-католицької церкви, вони також сприяли поширенню формуванню серед селянства і греко-католицького духовенства прихильного ставлення до Габсбургів.

В Зміни у побуті, стилі й традиціях життя міста і села

Учитель (розповідь супроводжується презентацією). Низький рівень життя селян, які становили більшість населення краю, позначався на побуті. Але попри це, вже у XIX ст. тут відбувалися зміни. Вдосконалювались знаряддя праці, замість невеличких будинків поступово з’являються більш комфортні — просторі, з димарями і дерев’яною підлогою.

Окремі селяни, що змогли накопичити кошти, користувалися можливостями, які надавав розвиток торгівлі. Вони почали купувати одяг, взуття та ін.

У Західній Україні переважали невеликі міста. Населення лише 6 із 56 міст Галичини становило понад 10 тис. мешканців (пригадаймо, наприклад,
Видавнича група «Основа»
■ Львів. Бульвар Т. Шевченка

Львів). Промислове життя міст було представлене переважно дрібними ремеслами і мануфактурами.

Міста розбудовувались на зразок західноєвропейських. Припинилося спорудження фортець, будівництво велось за архітектурними планами. У Львові, наприклад, з’явилися бульвари, будинки, споруджені в різноманітних архітектурних стилях. Згодом цей стильовий еклектизм виробив неповторний характер усього міста, що не поступалося за красою європейським.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ МАТЕРІАЛУ ►► Бесіда

1. Охарактеризуйте адміністративно-територіальний поділ українських земель у складі Австрійської імперії.

2. Охарактеризуйте чисельний та етнічний склад населення українських земель у складі Австрійської імперії.

3. Яку політику здійснював австрійський уряд на українських землях?

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Учитель. Західноукраїнські землі наприкінці

XVIII — у першій третині XIX ст. перебували у складі Австрії. Переважна кількість населення була зайнята в сільському господарстві. Українці посідали найнижчі сходинки суспільної піраміди. Українцями управляли іноземці: у Галичині — поляки, на Закарпатті — угорські пани, у Буковині — румуни.

Значний вплив на становище українців в Австрійській імперії мали реформи Марії-Терезії та Йосифа II. Українські землі поступово залучалися в модернізаційні процеси.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати § 4 підручника.

2. Заповнити порівняльну таблицю (додаток 3).

3. Підготувати повідомлення про останнього кошового отамана Задунайської Січі Йосипа Гладкого.

►► Додаток 1

Роздавальний матеріал

Наприкінці XVIII ст. 20 % українських земель перебували у складі Австрійської імперії. Це була територія площею 70 тис. км2 із 3,5 млн населення.

Першим українським придбанням Австрії стало Закарпаття. Внаслідок переможних воєн з Туреччиною воно було приєднано до володінь Габсбур-гів у складі Угорського королівства в два етапи: у XVI ст. та наприкінці XVII ст. Більшість населення Закарпаття становили українці, решту — угорці, румуни, словаки. Східна Галичина приєднана до Австрії 1772 р. внаслідок першого поділу Польщі. 66-70 % її населення становили українці, майже 20 % — поляки і приблизно 10 % — євреї. У містах Східної Галичини також мешкали вірмени і німці.

1774 року Австрія відібрала в Османської імперії Буковину. 70-75 % населення Північної Буковини становили українці. Національні меншини тут були представлені румунами, євреями, німцями.

На отриманих територіях Австрія утворила Королівство Галіції та Лодомерії із центром у Львові. Уся влада була зосереджена в руках намісника, призначеного австрійським імператором. Уряд також дозволив магнатам, шляхті і духовенству брати участь у виборах до сейму. Але цей орган не мав права приймати ухвали. Наступною адміністративною сходинкою був дистрикт (округ). Окремим округом цього «королівства» 1786 р. була Буковина з центром у м. Чернівці. Після революції 1848-1849 pp. вона стала окремою провінцією — коронним краєм.

Закарпаття перебувало під владою політично автономного Угорського королівства. Воно поділялось на 4 жупи (області), які очолювали призначені австрійським імператором місцеві управлінці, що мали практично необмежену владу в краї.

Загрузка...