загрузка...

Цілі уроку: розкрити процес формування і суть афінської демокра­тії; сприяти розвиткові критичного мислення та навичок самостійної роботи учнів.

План вивчення нового матеріалу

1. Розвиток Аттики.

  1. Реформи Солона.
  2. Завершення формування Афінської держави.

ХІД УРОКУ

І. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Запитання учням

  • Як називався період в історії Давньої Греції, який розпочався після завоювань дорійців?

(«Темні віки».)

  • Яким словом найточніше можна було б охарактеризувати цей пе­ріод?

Прогнозована відповідь («Занепад». Учні пригадують, що в цей пе­ріод зникла писемність, значно скоротилося населення, занепали ре­месло, архітектура.)

Учитель. Приблизно у 800 році до нашої ери в існуванні Греції почався но­вий період—період архаїки, який тривав приблизно до 500 року до н. е.

Запис на дошці: «Період архаїки (800—500 роки до н. е.)».

Учитель сприяє закріпленню навичок визначення часу в історії.

Завдання учням

  • Подумайте, чи не припустився вчитель помилки у записі дати. Свою точку зору обґрунтуйте.
  • Складіть історичну задачу із зазначеними датами.

Можливі варіанти задач

1. Як довго тривав період архаїки?

  1. Скільки часу минуло від початку (закінчення) періоду архаїки до наших днів?

Завдання учням

  • Висловіть припущення щодо причин виокремлення вченими но­вого періоду в історії Давньої Греції.

(У цей період у Греції мали відбутися значні зміни. Деякі учні за­значають, що оскільки попередній період — час занепаду, то, можли­во, в період архаїки відбувається піднесення Давньої Греції.)

  • Вислухайте наступне повідомлення та спробуйте проаналізувати відпо­відності ваших припущень науковим даним.

Повідомлення вчителя

Період архаїки — час найінтенсивнішого розвитку грецького су­спільства. Зростало населення, підвищувався загальний рівень життя людей. Саме в цей період греки знову почали користуватися письмом. Розвивалися сільське господарство, ремесла і торгівля. Відбувався роз­квіт мистецтва, зароджувалися науки, були проведені перші Олімпійські ігри.

Перевірка завдання. Учитель стежить за тим, щоб відповіді учнів не повторювалися.

Учитель. У цей час відбуваються значні зміни і в суспільному житті Греції, внаслідок яких утворюються держави.

Запитання учням

  • Чи виникла в Греції єдина держава?

Що таке «місто-держава»?

Завдання учням

  • Пригадайте і назвіть риси, характерні для міста-держави. Наведіть приклади міст-держав.

Учитель. У курсі історії стародавнього світу ми вивчатимемо істо­рію двох міст-держав Давньої Греції — Афінської держави і Спарте.

Запис на дошці: «Тема уроку. Створення Афінської держави».

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель сприяє самостійному цілепокладанню учнів.

Завдання учням

  • • Поставте запитання до теми уроку, відповіді на які ви хотіли б одер­жати. Запишіть їх у зошити.

Прогнозована відповідь

  • У якій частині Греції розташовувалася Афінська держава?
  • Якими були її природні умови?
  • Чи була багата корисними копалинами?
  • Якими були заняття населення?

До уваги вчителя. Як правило, учні не згадують про організацію державної влади — обов’язково доповніть їхній перелік запитань.

Учитель пропонує учням назвати поставлені запитання, попереджаюче про неможливість їх повторення. Записує названі учнями запитання на дошці (бажано, щоб запис зберігся до кіпця уроку), доповнює пропозиції учнів, наголошує, що дати відповіді на поставлені запитання є завданням уроку.

  1. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МА­ТЕРІАЛУ

1. Розвиток Аттики

Завдання учням

  • Пригадайте, на які частини поділялася Греція.

(Північна, Центральна і Південна Греція.)

До уваги вчителя. Якщо учні не можуть дати відповіді на запитан­ня, запропонуйте їм знайти її у підручнику, обов’язково вказавши від­повідний параграф і абзац.

  • Назвіть найрозвиненіші області Центральної Греції.

До уваги вчителя. У випадку, якщо учні не відповідають на запитан­ня, пропонуємо їм скористатися відповідним параграфом підручника.

Робота з картою «Греція у II тис. до н. е.» з атласу з історії стародав­нього світу.

Далі — з картою «Стародавня Аттика».

Завдання учням

  • Вислухайте повідомлення, висловте свої міркування щодо того, якими могли бути заняття населення стародавньої Аттики.

Повідомлення вчителя

За природними умовами Аттика поділялася на три райони:

—  рівнина в Південно-Західній Аттиці з доволі родючими землями;

—  гірський район, великий, але малонаселений;

—   приморська зона.

В Аттиці були поклади руд різних металів, приміром, гори Лавріон були багаті покладами срібла, глини, будівельного каменю, зокрема і мармуру.

Прогнозована відповідь

В Аттиці були умови для розвитку землеробства, скотарства, заняття ремеслами, рибальства.

Учитель доповнює відповіді учнів, скажімо, повідомляє, що в Аттиці погано родили зернові культури — ячмінь і пшениця, зате склалися чудові умови для вирощування виноград)’ й оливок. Можна зазначити, що оливкова олія була дуже важливою для греків: кращі її сорти вжива­лися в їжу (вершкове масло греки не використовували), гірші —- викори­стовувалися для освітлення. Оливкова олія входила до складу ліків, нею умащували тіло, зокрема перед спортивними змаганнями, тощо.

Учитель наголошує, що греки виготовляли виноградне вино, але пили його тільки розбавленим водою; що в гірських районах, де займалися скотарством, розводили овець, кіз та свиней; що дуже розвиненими були ремесла (для прикладу можна охарактеризувати досягнення одно­го з них); що розвивалася торгівля, і про це свідчить карбування монет, тощо.

Учитель. В Аттиці й виникла Афінська держава. Головне її місто— Афіни — розташовувалося на відстані 5—6 кілометрів від моря. Над Афінами височів скелястий пагорб — Акрополь. Люди селилися тут здавна, бо місцевість була зручна для оборони й забезпечена водою. Звідси і почалася історія Афінської держави.

Можливе запитання

  • Чому греки не утворили місто безпосередньо на березі моря? Адже це було б значно зручніше для розвитку торгівлі.

(Для міста вони шукали безпечну і добре захищену місцевість.)

Учитель. У Греції виникла легенда про походження назви міста Афін.

Завдання учням

  • Прочитайте текст, знайдіть у ньому свідчення значимості окремих занять для жителів Афінської держави.

Зразок тексту

«Богиня Афіна і бог Посейдон засперечалися щодо того, як назва­ти найвеличніше місто Греції. Посейдон кинув свій тризубець на гору Акрополя. З того місця забило джерело з морською водою, і Посей­дон пообіцяв людям багатства від морської торгівлі, якщо вони на­звуть місто на його честь. Афіна в дар людям посадила оливкове дере­во. Люди вирішили, що цей дар — безцінний, і назвали місто на честь богині».

Перевірка завдання

Робота з підручником

Завдання учням

  • Прочитайте відповідний матеріал підручника. Робіть олівцем по­значки «V» напроти тих положень, які свідчать про загострення бороть­би між різними прошарками проживаючих Аттіки у 7—6 ст. до нашої ери.

Перевірка завдання.

Як правило, учні відзначають, що політичну владу захопила знать, вона ж привласнила собі й більшість земель, що призводило до розо­рення общинників і, як наслідок, до боргового рабства. Характеризу­ють закони Драконта.

2. Реформи Солона

Учитель. Виступи бідноти в Афінській державі ставали масовими. Так, скажімо, відомо про виступ у 630 році до нашої ери під проводом Кілона, під час якого повсталі спробували захопити владу в Афінах.

Завдання учням

Запропонуйте вихід зі становища, яке склалося в Афінах.

Серед можливих варіантів відповіді особливо відзначимо ту, в якій говориться про необхідність запровадження змін в Афінах.

Учитель. Палким прихильником реформ був видатний державний діяч, мудрець і поет Солон, який у 594 році до нашої ери був призначений архонтом.

Завдання учням

  • Прослухайте біографію Солона. Заповнюйте в ході розповіді таб­лицю.

Зразок таблиці

Чому Солону довіряли прості афіняни? Чому Солону довіряла знать?

 

Повідомлення вчителя

Солон походив зі знатного, але збіднілого роду. Батько його був людиною небагатою, і після його смерті у сина майже не залишилося коштів. Просити допомоги у чужих людей юнак не схотів і вирішив шукати щастя за морем. У ті часи в Афінах тільки нечисленні сміливці займалися морською торгівлею. На кораблях, завантажених афінськими товарами, вони вирушали до далеких країн, а звідти привозили хліб, який був дуже дорогим в Афінах. Такі мандрівки були справою небез­печною, але навіть одна вдала поїздка могла збагатити людину.

Саме морською торгівлею і зайнявся Солон. Йому пощастило — він став багатим, але своє добре ім’я і доблесть Солон завжди цінував вище від багатства.

В Афінах, переживаючи за долю батьківщини, Солон почав склада­ти вірші. Ці вірші багато людей вивчали на пам ’ять, адже в них поет гово­рив про необхідність взаємних поступок і примирення заради блага рідної країни.

Перевірка завдання.

Завдання учням

  • Із наступного повідомлення зробіть висновки про те, чи могли бути реформи Солона настільки рішучими, щоб задовольнити повною мі­рою інтереси тієї або іншої сторони. Записуйте у вигляді коротких тез факти з розповіді, які підтверджують вашу думку.

Повідомлення вчителя

Солон твердо і рішуче провів необхідні реформи. За його словами, він старався «поєднувати силу й справедливість» і, де тільки можна було, зберегти старі порядки. Солон стверджував: «Якщо в державі перевер­нути все догори дригом, то потім не вистачить сил поставити все на місця».

Перевірка завдання.

Завдання учням

  • Прочитайте текст «Реформи Солона». Робіть позначки:

V — навпроти положень, які могли викликати невдоволення бідноти;

! — біля положень, які могли викликати невдоволення знаті.

Зразок тексту

«Селяни вимагали, щоб землі розподілили порівну між усіма. Солон був проти цього і стверджував, що не можна «дать худым и благород­ним долю равнуиметь…» Водночас він нагадував знаті, що народ не відмовиться від своїх прав. Тому насамперед він видав закон, згідно з яким було скасовано всі боргові зобов’язання, і заборонив у майбут­ньому перетворювати афінських громадян на рабів за борги. Солон наказав зняти із земель селян усі боргові стовпи. Громадян, яких було продано в рабство за кордон, Солон наказав розшукувати й викупляти за державні кошти.

Потім Солон розпочав перетворення в управлінні державою. Все населення Аттики розділялось  на чотири групи:

—   п’ятсотмірники — власники господарств, які давали по 500 мір (міра становила близько 52,6 літра) зерна, оливкової олії або вина;

—  вершники, або 300-мірники;

—зевгіти, або 200-мірники;

—  фети (всі, чиї господарства давали менше 200 мір).

Афінські громадяни які належали до перших трьох розрядів могли займати будь-які керівні посади

і несли службу в сухопутному війську. Бідняки (фети) мали право лише участвувати в у народних зборах і в судах. У них не було коштів на при­дбання зброї, і тому у війську вони складали допоміжні загони або слу­жили веслярами на військових суднах.

Вищою законодавчою владою в Афінах стали народні збори. В них могли брати участь усі повноправні громадяни, які досягли 30 років Раби, жінки й іноземці не мали жодних політичних прав. Зі старих

державних органів Солон зберіг ареопаг, доручивши йому нагляд за вико­нанням законів.

Солон дбав про розвиток ремесел. Для того щоб у країні не було жебраків, він установив закон, про те що син міг не годувати старого батька, якщо той не навчив його якогось з ремесла».

Завдання учням

  • Складіть таблицю «Реформи Солона через сприйняття знаті й бід­ноти».

Зразок таблиці.

Що викликало невдоволення бідноти Що викликало невдоволення знаті
Зразок відповіді:
  • не був здійснений перерозподіл землі;
  • громадяни не були зрівняні у правах

Зразок відповіді:

те, що в неї було відібрано всю повноту влади

  • Оцініть значення реформ Солона.

3. Завершення формування Афінськоїдержави

Учитель. Жоден із прошарків населення Афін не був задоволений реформами, і Солон вирішив покинути місто на 10 років. Він вважав, що за цей час громадяни звикнуть до нових законів, і взяв з них клятву, що закони не змінюватимуться до його повернення.

Після Солона реформи продовжувалися. Значні перетворення від­булися за Клісфена.

Учитель називає реформи Клісфена і складає на дошці схему, про­понуючи учням поставити запитання до її складових частин.

Можливий варіант схеми (із прогнозованими запитаннями учнів)

 

 Реформи Клісфена

Завдання учням

  • Прослухайте повідомлення, дайте відповіді на поставлені запитан­ня, закінчіть заповнення схеми.

Повідомлення вчителя

До адміністративної реформи населення Афін поділялося на чоти­ри округи (філи). Кожна філа вирішувала свої справи самостійно, а оскільки місцева знать мала найбільший вплив, то її голос і був вирі­шальним. Клісфен утворив 10 філ, до кожної з яких було зараховано громадян з різних частин Аттики. Внаслідок цього знать у кожній філі залишилася в меншості, і великого значення набули голоси простих гро­мадян: селян, ремісників, купців.

Замість «ради 400» була впроваджена «рада 500», яка вміщувала в собі  представників (50 осіб) від окремої області (філи). Були створені й інші органи влади — колегії: одна з них відала податками (колегія аподектів), а друга—збройними силами (колегія стратегів). До кожної з них щоро­ку обиралося по 10 громадян.

Усі основні питання внутрішньої й зовнішньої політики вирішували народні збори. На зборах відбувався і «черепковий суд»: громадяни на черепках писали ім’я того, кого вважали ворогом демократії. Той, проти кого було подано не менше 6 000 голосів, повинен був покинути Афіни. Цей суд — остракізм (від назви черепкової таблички) був грізною збро­єю афінської демократії».

Перевірка завдання.

Завдання учням

  • У розповіді було вжито слово «демократія». Це слово грецького походження і означає «правління народу». Доведіть, що в Афінах скла­лось демократичне управління державою.

Перевірка завдання.

IV. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Учитель пропонує дати відповіді на запитання, які були поставлені учнями до теми уроку і залишалися протягом уроку на дошці.

Домашнє завдання: відповідний параграф підручника, за яким пра­цює вчитель.

До уваги вчителя. Матеріал уроку є дуже насиченим. Тому, на думку автора, на вивчення цієї теми можна відвести два уроки.