загрузка...

Історична екскурсія «до країни золотих рук майстрів»

1-а Станція «кожум’яки»

1-й учень-екскурсовод (розповідає про життя і працю київських ремісників). На Русі здавна було розвинені ремесла. Всього нараховувалося понад 60 видів ремесел. Найбільш розвиненими були: ковальство, ювелірна справа, гончарство, шкіряний промисел, обробка дерева, ткацтво, прядіння, шиття, плетіння.

За княжої доби вже існувало кілька різних назв для ремісників, що обробляли дерево: древоділи, плотники, городники (що ставили городи), мостики. З дерева вміли виготовляти все хатнє приладдя: вози, сани, столи, ліжка, лави, стільці, каді, бочілки, ковші, ложки, лопати, колиски, драбини, корсти (домовини).

Високо цінувалися шкіряні промисли. Свіжа шкіра називалася кожа, виправлена — усна. При обробці шкіру м’яли руками, як це робив відомий билинний герой Кожум’яка. Користувалися шкірою шевці, які краяли та шили зі шкіри; сідельники робили сідла, тільники виготовляли сагайдаки для стріл.

Найдавнішим ремеслом було ткацтво. Це був жіночий промисел. Жінки пряли прядиво з льону чи конопель. З вовни плели різні частини одежі, як-от: клобуки (шапки), копитця — рід паначохів. Тонші сукна, шовки й усякі дорогоцінні матерії привозили з Візантії та Західної Європи.

У багнистих місцях, переважно на Поліссі, видобували залізну руду, яку здавна використовували для виготовлення господарського знаряддя: сокири, свердла, пили, мотики, ножі, цвяхи, шила, голки, замки, коми, рала, зброю.

Учитель. Отже, прослухавши розповідь екскурсовода, ставлю питання: «Чи можна назвати Київську Русь країною «золотих рук майстрів»?» З’ясувати це я запрошую 1-у групу.

Робота відбувається за методом «Акваріум» (нагадати учням правила). Обговорення.

Висновок. Київська Русь була відома своїми майстрами-ремісниками.

2-а станція «Поділ»

Новгородський купець (розповідає про торгівлю Київської Русі). Здавна на Русі визначилася спеціалізація різних регіонів: чи то хліборобство та городництво, чи то скотарство та ловецтво. З розвитком міст обмін різних продуктів здійснювався переважно на торзі. Наприклад, у Києві було велике Торговище на Подолі і Бабин торжок перед княжим двором. Митники збирали торгове та мито, а також податок — перевіз — на мостах.

Неабияке значення для внутрішньої торгівлі мала сіль, яку видобували в Криму та на галицькому Підгір’ї. Підвозили по всій Русі сіль соляники, або прасоли.

Центром зовнішньої торгівлі був переважно Київ. Саме тут на пристані лаштували човни для мандрівки морем. Купці привозили свій товар і збирали флотилію, яка вирушала до Візантії. Транспорт йшов під контролем уряду, пильнуючи, щоб зазнати нападу кочовиків.

Діставшись Царгорода, руські купці залишалися тут на декілька місяців, живучи у передмісті поблизу церкви Св. Маманта. Завдяки угоді, підписаній князем Олегом у 1907 р., купці не сплачували мита, отримували харчі на місяць, безкоштовно користувалися лазнями.

Чужий купець, або «г і с т ь». Іноземні купці відвідували Крим, де торгували з численним грецькими колоніями, які, у свою чергу, здійснювали торгівлю та обмін з місцевими племенами скіфів. Знали іноземці шлях по Дніпру — Борисфену, як вони його називали. У свою чергу, про відчутний вплив руських купців, які активно торгували на узбережжі Чорного моря, свідчить той факт, що воно тоді мало назву «Руське море».

Осідаючи по великих містах, живучи тут тривалий час, гості засновували тут свої колонії. Так, у Києві були греки, італійці, німці, хозари.

Мита, які сплачували купці, суттєво поповнювали державну казну. Поруч з іноземними ходили на Русі власні гроші: гривні, куни, ногати, різани, вевериці.

Учитель. Чи можна вважати, що у ІХ-Х ст. Київська Русь мала високий рівень розвитку торгівлі?

Вирішити це запитання я запрошую 2-у групу («Акваріум»).

Обговорення:

1) Що купували й вивозили купці з Київської Русі?

2) Яку роль відігравала торгівля в соціально-економічному та політичному розвитку Київської Русі?

Висновок. Отже, на переважній території Київської Русі панувало натуральне господарство. У містах, особливо Києві, що містилися на торгових шляхах, рівень торгівлі досяг дуже високого як на той час рівня, сприяючи

подальшому згуртуванню східнослов’янських племен та їх економічному розвитку.

3-я станція «Предславино»

Учитель. Княжий тіун розповість нам про життя княжого двору. Княжі палаци, або тереми, відрізнялися тим, що були більших розмірів, ніж звичайні будинки. Великі кімнати, палати, були біленими, розмальованими, іноді прикрашалися полив’яними плитками різного кольору. Стелі підпиралися різьбленими стовпами. Будинок, де жила княжа сторожа, називався гридниця, а в’язниця, де утримували бранців і злочинців, — поруб. Навколо терему стояли господарські споруди — кліті, хліви, кошари, стоги збіжжя стояли на гумні, зерно зберігали у житницях, а запаси — в амбарах. При господарстві будували лазні.

У кімнатах стояли скрині, лави, зрідка стільці, ліжко — ложе, або одр. Освітлювали приміщення свічками у свічниках. Загалом, побут князів того часу не дуже відрізнявся від побуту простого люду.

Чи існував в Київській Русі соціальний поділ суспільства та система залежності?

Соціальна структура в Київській Русі

Князь Бояри Служителі церкви Міська знать Чернь Селяни-смерди

Вирішити це запитання я запрошую 3-ю групу («Акваріум»).

Під час обговорення учня мають заповнити на дошці таблицю і дати відповідь на питання: «Які верстви населення сплачували податки, а які — ні?»

4-а станція «Селянська»

Смерд (розповідає про життя сільського населення). Хліборобство спочатку було лише другорядним заняттям. Ловців дичини, рибалок, пасічників було більше, ніж землеробів. Збіжжя звалося жито. Сіяли переважно жито, овес, ячмінь, просо, а також пшеницю. Орали землю кіньми й волами, скородили бороною. Під час жнив в’язали снопи, складали їх у стоги, потім молотили на току і провіювали отримане зерно, яке зберігали в амбарах.

Дуже часто траплялися «голодні літа» через негоду, зазнавали поля й нападів сарани. З розвитком землеробства виникають такі форми обробітку землі, як перелогове та підсічно-вогневе.

Серед городніх культур були: горох, боби, сочевиця, часник, цибуля, ріпа, льон, хміль. З часом набуло розвитку й садівництво. Серед фруктових дерев на той час були відомі яблуні, груші, черешні, сливи, горіх.

Учитель. Дати відповідь на питання про рівень розвитку сільського господарства я запрошую 4-у групу (за методом «Акваріум»).

Обговорення.

Висновок. Сільське господарство хоч і розвивалося, але переважно мали натуральний характер.

Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.

2. Скласти кросворд на 10 слів за темою.

3. Підготувати невеликі оповідання про ремесло (на вибір):

а) ковальське;

б) гончарне;

в) ювелірне.