загрузка...

Мета: продовжити формування системи знань учнів про розвиток географічної науки, демонструючи тісний зв’язок географічних знань із практичною діяльністю людини; розкрити суть географічних досліджень XX–XXI ст., виділити їх головні напрями; розвивати навички дослідницької діяльності, спостережливість, мислення, пам’ять; виховувати інтерес до вивчення географії, повагу до праці географів; удосконалювати навички роботи учнів з науковою географічною літературою.

Обладнання: фізична карта півкуль, атласи, підручники, портрети дослідників.

Тип уроку: комбінований.

План уроку

1. Дослідження Антарктиди.

2. Вивчення Світового океану.

3. Значення космічних досліджень.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

Бесіда

• Чому Юрія Лисянського називають українським Колумбом?

• Хто й коли вперше досяг Північного і Південного полюсів?

• Яке практичне значення мало освоєння Арктики?

• З якою метою були створені географічні товариства?

III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

У ч и т е л ь. Сьогоднішній урок — останній у вивченні географічних досліджень нашої планети. Але ви зовсім нічого не знаєте про зміст і значення досліджень XX–XXI ст. Не засвоївши цього матеріалу, не можна одержати повних уявлень про історію розвитку географії як науки.

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Розповідь учителя

Уже на початку XX ст. на Землі майже не залишилося місць, куди не ступала б нога людини. Тому в суспільстві виникла думка, що географія незабаром стане мертвою наукою, якій не буде чого вивчати. Але минув час і географія не тільки не занепала, а навіть стала ще важливішою, ніж раніше. Сьогодні вчені багатьох країн намагаються розгадати таємниці, що зберігає наша планета. Для цього проводяться різноманітні дослідження поверхні і надр Землі, Світового океану, атмосфери, живого світу. Ми з вами докладно познайомимося з деякими з них, а саме з дослідженнями Антарктики та вивченням Світового океану. Цю частину уроку ми проведемо у формі невеликої конференції. Деякі учні приготували додатковий матеріал, давайте послухаємо їх виступи.

As14[1]

2. Учнівська конференція

1) Виступ «експертів з Антарктиди»

Інтенсивні дослідження Антарктиди розпочалися в другій половині ХХ ст. У 1957–1959 рр. 65 країн домовилися відправити свої експедиції в Антарктиду. На материку і прилеглих островах було створено кілька десятків постійних і тимчасових наукових станцій, що належали 17 країнам.

У 1959 р. було підписано угоду про Антарктиду, відповідно до якої материк є зоною, вільною від промислового виробництва і воєнних дій.

Здійснює дослідження в Антарктиді і наша країна. Першим українцем на крижаному материку в 1911 р. став Антон Лукич Омельченко. Улітку 1995 р. Велика Британія передала Україні станцію «Фарадей». 7 лютого 1996 р. над станцією, що зараз називається «Академік Вернадський», було піднято прапор України.

2) Бесіда

1. Які дослідження проводяться в Антарктиді?

2. Чому ці дослідження такі важливі?

3. Чому в Антарктиді заборонено господарську діяльність?

3) Виступ «експертів зі Світового океану»

Велика увага приділяється дослідженню Світового океану, адже він займає дві третини поверхні земної кулі. Його ресурси й багатства вивчені слабко. Учені продовжують досліджувати водний простір від Арктики до Антарктиди й заповнювати сторінки книги «Життя Світового океану».

У 1957 р. експедиція на кораблі «Витязь» виміряла в Тихому океані найглибшу западину — Маріанський жолоб (11 022 м). У 1960 р. швейцарський дослідник Жак Пікар і морський офіцер Дональд Уолш занурилися в батискафі на дно цієї западини.

Протягом кількох десятиліть француз Жак Ів Кусто проводив дослідження рослинного і тваринного світу океану. На дні Світового океану відкрито поклади корисних копалин: нафти, газу, залізних і марганцевих руд і багатьох інших.

img2[1]

4) Бесіда

• Чому сучасне вивчення Світового океану проводиться дуже активно?

• Чому одним з основних є питання про охорону Світового океану?

3. Розповідь учителя

Сьогодні проводити дослідження значно легше: на допомогу людині прийшла сучасна техніка. У розпорядженні вчених є спеціально обладнані кораблі, літаки, підводні апарати й космічні супутники.

У 1957 р. люди запустили в космос перший супутник, трохи пізніше — корабель з людиною на борту. Відтоді розпочалася епоха вивчення космосу. А в 1997 р. свій перший політ здійснив громадянин України Леонід Каденюк у складі екіпажа американського космічного корабля «Колумбія».

З космосу вдалося зазирнути у важкодоступні куточки земної кулі. Космічні кораблі використовують для спостереження за стихійними явищами: ураганами, повенями, сходом снігових лавин, виверженнями вулканів. Без сумніву, ми стоїмо на порозі ери великих відкриттів: космічного простору й одночасно всієї планети.

Великий внесок у формування нової наукової географії зробили українські вчені В. Докучаєв, С. Рудницький, К. Воблий, П. Тутковський та ін.

4. Робота з підручником

Дайте відповіді на питання:

• Кого і за що називають «батьком» української географії?

• Хто з українських учених працював в галузі економічної географії?

• Які географічні питання вивчав С. Рудницький?

V. Закріплення нових знань і вмінь учнів

З урахуванням одержаних знань уточніть і доповніть завдання, висунуті перед сучасними географами.

VI. Підсумок уроку

• Географічне вивчення Землі триває і сьогодні.

• Сучасні дослідження пов’язані з охороною навколишнього середовища.

VII. Домашнє завдання

Опрацювати параграф підручника.

Загрузка...