загрузка...

Цілі уроку: на основі поем Гомера охарактеризувати давньогре­цьке суспільство; показати, як була організована влада, сформувати уявлення про причини та напрямки великої грецької колонізації; спри­яти розвиткові критичного мислення і навичок самостійної роботи учнів.

План вивчення нового матеріалу

1. Життя Стародавнього грецького населення за поемами Гомера:

а)    повсякденне життя;

б)   організація військової справи та організація її влади

2. Колонізація  греками Північного-Причорномор’я

До уваги вчителя. Слід зауважити, що обсяг матеріалу, який пропо­нується для вивчення на цьому уроці, є доволі великим, тому рекомен­дуємо вам обрати ті питання, які ви розглядатимете більш поглиблено, користуючись запропонованим матеріалом.

ХІД УРОКУ

І.    МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Тема уроку і план вивчення нового матеріалу записані на дошці. Учитель спонукає учнів до самостійного цілепокладання.

Завдання учням

Прочитайте тему уроку і план вивчення нового матеріалу. Знайдіть відомі вам терміни. Поясніть їх.

(твори Гомера — «Іліада» та «Одіссея»; колонізація — цей тер­мін використовувався під час вивчення історії Фінікії.)

  • Зробіть припущення про можливі завдання уроку.

(Використовуючи поеми Гомера як джерело історії, охара­ктеризувати давньогрецьке суспільство; визначити причини грець­кої колонізації та з’ясувати, чому вона називається «великою», тощо.)

Учитель записує на дошці завдання, названі учнями, наголошую­чи на тому, що наприкінці уроку треба буде зробити висновок про те, чи правильно визначено цілі уроку. Записи зберігаються до кінця уроку.

  1. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МА­ТЕРІАЛУ
  2. 1.Життя Стародавнього грецького населення за творами Гомера:( повсякденне життя, воєнна організація та організація влади)

Завдання учням

  • 3 попередніх уроків наведіть докази того, що «Іліада» та «Одіссея» можуть бути використані як історичні джерела.

(Розповідь про відкриття Генріхом Шліманом Трої та Мікен.)

  • Розглянувши запропоновані уривки з поем, зробіть висновки про основні прошарки давньогрецького суспільства та занятгя давніх греків.

Учитель може підготувати два різновиди завдань, щоб організувати роботу в парах: один учень одержує перший варіант завдання, другий учень — відповідно, другий варіант. По закінченні роботи з текстами учні в парах доводять, що поеми є писемними історичними джерелами з історії Давньої Греції.

Робота в парах хронометрується вчителем. Гадаємо, на опрацю­вання тексту і підготовку відповіді на поставлені запитання учням доцільно надати від 10 до 15 хвилин. Ще до 7 хвилин відводимо на проговорювання завдань у парах.

Учитель пропонує учням зробити висновки із запропонованих уривків.

Бажана відповідь

Із поем ми довідуємося про те, що у греків не виникло єдиної держави (учитель зауважує, що Греція складалася з багатьох незалежних держав — полісів (міст-держав), які складалися власне з міста та прилеглої сільської території), про господарство давніх греків (називають заняття греків, згада­ні в поемах); про те, що у греків з’являється нерівність, починає використо­вуватися праця рабів (указують одне із джерел рабства—піратство).

Завдання учням

  • Доведіть, що в означений період у Греції існувала знать. Висловіть припущення про те, з кого міг формуватися цей прошарок населення, та, за аналогією з іншими державами стародавнього світу, про його роль у давньогрецькому суспільстві. Перевірте висловлені припущен­ня, прослухавши наступне повідомлення.

У повідомленні вчителя вважаємо за потрібне висвітлити наступні питання.

  • 3 часом багаті землевласники, з яких переважно і сформувалася знать і яких називали аристократами (від грецьких слів аристос—«кра­щий» та кратос — «влада»), прийшли до влади в більшості давньогрецьких міст-держав. Систему правління аристократів називають олі­гархією, що в перекладі з грецької означає «влада небагатьох».
    • У багатьох грецьких містах-державах виникало невдоволення вла­дою аристократів. Відбувалися виступи, іноді кровопролитні, проти їх­ньої влади. Для відновлення спокою греки почали обирати одного пра­вителя і наділяти його всією повнотою влади. Такого одноособового правителя називали «тираном».

Обговорення завдання.

  1. 2. Колонізація  греками Північного-Причорномор’я

Запитання учням

  • Який термін, використаний у записі плану вивчення нового матері­алу, був вам знайомий?

(«Колонізація».)

  • Вивчаючи історії якої країни стародавнього світу вживався термін «колонізація»?

(Вивчаючи історії Фінікії.)

  • Що означає термін «колонізація»?

(Заснування жителями певної держави поселень на території, яка не належить цій державі.)

Завдання учням

  • Наведіть приклади фінікійських колоній.

(Карфаген — у Північній Африці; Панормос — на Сицилії; Галес (Кадикс) — на Піренейському півострові тощо.)

  • Поміркуйте, про яке явище в житті грецького світу може свідчити використання цього терміна, та подумайте над запитаннями, які мають розглядатися в ході його вивчення.

Прогнозована відповідь

Греки утворювали свої поселення на території інших держав.

Необхідно:

—  визначити причини грецької колонізації;

—  визначити шляхи грецької колонізації;

—довідатись про те, що являли собою грецькі колонії.

Учитель розкриває причини грецької колонізації, порівнюючи Гре­цію і Фінікію (див. табл.).

Порівняльна таблиця

Запитання для порівняння для порівняння Фінікія Греція
1. Чи була достатня кількість родючих земель? Незначна кількість земель, придатних для землеробства Невелика кількість земель, придатних для землеробства. Не вистачає хліба
2. Яким було розташування стосовно моря? Розташована на узбережжі Середземного моря Розташована на Балканському півострові й островах

Середземного моря3. Чи була розвинена торгівля?Фінікійці — знамениті купці, займалися морською торгів­лею, торгували з багатьма країнами, зокрема з ЄгиптомГреки вели морську торгівлю

Завдання учням

  • Виділіть спільні для Фінікії й Греції причини колонізації й запишіть їх у зошити.

Прогнозована відповідь

В обох країнах було мало земель, придатних для землеробства, їх населення зростало, й земель не вистачало для всіх, як не вистачало і продуктів харчування.

Розвивалася торгівля. Купці могли влаштовуваш склади своїх товарів і поселення неподалік від них на території держав, з якими вони торгували.

Завдання учням

  • Прослухайте повідомлення, визначте причину колонізації, характе­рну тільки для Греції, доповніть записи у зошитах.

Повідомлення вчителя

Уявіть, що ви в місті — морському порту Греції. Звідси в далекі кра­їни збираються виїхати кілька греків. Вони ведуть розмову, і кожен по­яснює, чому він покидає рідну землю.

Один зі співрозмовників—селянин. Послухаймо його: «Мій батько володів земельною ділянкою. Землі було достатньо, щоб прогодувати родину. Але після його смерті ділянка перейшла до мого старшого бра­та. Як мені жити? От і вирішив я шукати щастя за морем — кажуть, що там багато вільних родючих земель».

У розмову вступають двоє добре одягнених людей: «Ми—купці, й живемо у цьому місті. Знайомі мореплавці розповіли, що в заморських країнах із задоволенням обмінюють пшеницю і рабів на грецькі товари. Тому ми попливемо з вами. Звичайно, морська торгівля небезпечна, але ми сподіваємося, що вона збагатить нас».

«А нам довелося покинути рідне місто, — втрутився у розмову один із двох чоловіків, що стояли осторонь. — У нашому місті спалахнуло повстання демосу проти знаті, й ми були серед його керівників. Але аристократи перемогли, і от ми втікаємо з рідної землі на першому ліпшому судні».

Неподалік стоїть чоловік, вбраний як аристократ. Він не вступає у розмову, та на серці у нього неспокійно: він теж утікач, у його місті переміг демос.

Прогнозована відповідь

Характерна для Греції причина колонізації — боротьба демосу з аристократами, внаслідок якої переможених переслідували, і вони зму­шені були тікати.

Завдання учням

  • Прослухавши іще одне повідомлення, зробіть висновки щодо мож­ливості колонізації.

Учитель. У 8 ст. до н. е. розпочинається Велика грецька колоніза­ція. Греки мали, як на той час, досить досконалі торговельні кораблі: як правило, це були вітрильники, але стародавні письменники розповідали про корабель керкур, який мав не тільки вітрила, а й весла. Суднам дово­дилося довго перебувати у відкритому морі, і це вимагало великого морського й навігаційного мистецтва. Грек на ім’я Фалес із Мілета ви­найшов спосіб визначення відстані від будь-якої точки в морі до землі. Ним же була розроблена система навігації за зорями. Ну, а грек Анаксимандр, який жив у 6 ст. до н. е., вважається першою людиною, яка створила карту світу. На жаль, ця карта не збереглася.

Робота з картою «Фінікійські та грецькі колонії 9—6 ст. до н. е.» з атласу з історії стародавнього світу для 6 класу.

Завдання учням

  • З’ясуйте, відповідно до легенди карти, значення символів, викорис­таних у ній.
  • Розгляньте карту. Дайте відповідь на запитання: якими були напря­ми грецької колонізації.

Учитель доповнює відповіді учнів, виділяє основні напрями коло­нізації: західний, південно-східний, північно-східний та південний, на­зиває найвідоміші колонії, які виникли на цих напрямках, та зазначає, що характеристика грецьких колоній буде дана пізніше на прикладі грець­ких полісів Північного Причорномор’я.

ІІІ. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Підсумки підбиваються шляхом обговорення завдання, поставлено­го на початку уроку.

Домашнє завдання: відповідний параграф підручника, за яким пра­цює вчитель.