загрузка...

Мета: систематизувати й узагальнити вивчений матеріал; перевірити рівень засвоєння учнями прийомів і вмінь працювати з картографічними посібниками, робити висновки й узагальнення; виокремлювати головне; показати практичну значущість вивченого.

Обладнання: атласи, фізична карта півкуль, фізична карта своєї області.

Тип уроку: узагальнення і систематизації знань.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Повідомлення теми й мети уроку

ІІІ. Основна частина уроку

1. У короткому вступі учитель відзначає, що лекція пролунає від імені її власника. На основі знань про внутрішню будову Землі та земної кори учні повинні визначити, з чим вони згодні, а з чим ні; головне завдання слухачів — уважно проаналізувати зміст помилки й визначити неточності.

Лекція про внутрішню будову Землі

(Прочитана професором Отто Лідденброком, членом-кореспондентом усіх наукових географічних товариств п’яти частин світу в травні 1865 р.)

…Отже, усім відомо, що земний радіус дорівнює 6000 км. Відомо також, що Земля складається із земної кори та ядра. Нижня межа земної кори досягає 40 км. О, як багато видів гірських порід складає земну кору,— цілих 600! 600 гірських порід відомо науці! Усі вони класифікуються за трьома розділами: паливні, металеві, каменеподібні.

Отже, мої люб’язні слухачі, ніхто не знає напевно, що відбувається всередині земної кулі. Говорячи про внутрішню будову Землі, ми вступаємо у сферу припущень. Так, низка вчених вважає, що з глибиною

температура земної кори піднімається на 1 градус через кожні 200 м. Алетоді всі речовини в центрі Землі мають перебувати в газоподібному або розпеченому стані. І тоді земна кора розірвалася б, як під тиском пари

вибухає казан. Ядро Землі не може бути вогненно-рідким! Так, так, так! Жар не може зосереджуватися на великих глибинах. Хіба не відомо, що кількість діючих вулканів скорочується? Земля була розпечена з поверхні, а не навпаки.

Я висловлюю своє категоричне судження: подорож до центра Землі можлива. Через кратер згаслого вулкана можна зануритися в земні надра.

(Ж. Верн. Подорож до центра Землі)

Після прослуховування можна перейти до обговорення і, читаючи абзац за абзацем, розбирати зміст лекції. Можна запропонувати питання.

Питання

1) Порівняйте наведені в лекції відомості про розміри та внутрішню будову Землі із сучасними уявленнями.

2) Як змінилися уявлення про склад земної кори та явища, що відбуваються в ній, про стан земного ядра з часів професора і до наших днів?

3) Що ви скажете про ідею професора про можливість подорожі до центра Землі? Чи можлива така подорож сьогодні?

4) З якими твердженнями професора ви згодні? Чому?

 

2. Наступна група завдань передбачає роботу з картою.

Завдання

1) Простежте, як змінюється рельєф суші:

а) по 30° пд. ш. у Південній Америці;

б) по 60° пн. ш. в Євразії.

2) Простежте, як змінюється рельєф дна:

а) Атлантичного океану по 40° пд. ш.;

б) Тихого океану по екватору.

3) Наведіть приклади зміни гір і рівнин у часі. Поясніть, чому рельєф

Землі різноманітний.

Відповідаючи на ці питання, учні повинні розповісти про види руху земної кори, типи гірських порід та зовнішні сили, що їх руйнують. Поглиблюючи знання учнів з цього питання, можна почати формування уявлення про геологічний час як одну з причин розмаїтості природи.

Для цього можна скористатися порівнянням. Припустімо, що нам удалося зняти фільм про геологічний літопис

Землі, в якому за 1 секунду показуються події, що відбувалися на Землі за 1 млн років. Демонстрація усього фільму займе менше 1 години 20 хвилин. За перші кілька хвилин ми побачили б, як формується Земля

зі згустків космічного пилу і газів. Протягом наступних 70 хвилин перед нашими очима пройшли б тривалі початкові стадії еволюції Землі, утворення атмосфери, океанів і континентів, поява перших організмів.

Останній том геологічного літопису промайнув би перед нами менш ніж за 2 хвилини. Ми ледь змогли б помітити ріст гірських систем та їх зникнення, зміну меж моря і суходолу, еволюцію тварин і рослин. І раптом

за останні 2 секунди до кінця фільму на екрані мигнула б людина. Вся історія цивілізації, що нараховує 5–6 тис. років, укладеться в 1/200 секунди. Ми просто не помітили б цивілізованого періоду життя людства й у нашій пам’яті людина так і залишилася б згорбленою, оброслою волоссям істотою з кийком у непомірно довгих руках.

3. На уроці необхідно приділити увагу питанням краєзнавства, узагальнивши знання учнів про рельєф своєї місцевості. Так, діти повинні знати:

1) частиною якої рівнини є місцевість, на якій вони проживають;

2) її географічне положення;

3) абсолютну висоту і форми рельєфу;

4) основні види гірських порід, що складають її;

5) можливі види рухів земної кори;

6) уявлення про процеси, що змінюють рельєф, у тому числі природних і таких, що відбуваються під впливом діяльності людини.

Також діти повинні вміти давати оцінку рельєфу своєї місцевості щодо сприятливості його для життя і діяльності людей.

IV. Підсумок уроку

Виставлення оцінок.

V. Домашнє завдання

Повторити тему «Літосфера».__

Загрузка...