загрузка...

Цілі уроку: з’ясувати причини падіння республіки в Римі; сформу¬вати уявлення про період правління Гая Юлія Цезаря; довести, що вбив¬ство Юлія Цезаря не привело до відновлення республіканського прав¬ління; сприяти розвиткові в учнів критичного мислення та формуван¬ню навичок самостійної роботи.
План вивчення нового матеріалу
1. Встановлення диктатури Юлія Цезаря.
2. Другий тріумвірат і загибель республіки.

Юлій Цезар
Юлій Цезар


ХІД УРОКУ
І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Завдання учням
• Знайдіть нові поняття в темі та плані уроку, записаних на дошці.
(Диктатура.)
• Як ви розумієте цей термін? Порівняйте свої варіанти й визначення поняття, записане на дошці.
• Поставте запитання до теми і плану уроку. Запишіть у зошити. Озвучте поставлені запитання.
Прогнозована відповідь
• Коли і як було встановлено диктатуру Юлія Цезаря?
• Які хронологічні рамки періоду диктатури Юлія Цезаря?
• Які перетворення у Римі були ним здійснені?
• Чи відновився республіканський устрій після смерті Юлія Цезаря?
• Хто входив до складу другого тріумвірату?
Учитель записує поставлені учнями запитання на дошці, слідкуючи, щоб вони не повторювалися. Наголошує, що дати відповіді на поставле¬ні запитання є завданням уроку.
До уваги вчителя. Нагадуємо про доцільність збереження зробле¬них записів до кінця уроку, що дасть можливість використати їх для під¬биття підсумків.
II. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Встановлення диктатури Юлія Цезаря

Запитання учням
• Чи згодні ви, що протягом II—І ст. до н. е. відбувалося послаблення Римської республіки? Свою позицію з цього питання аргументуйте. Аргументи занесіть до таблиці.

Так Ні

До уваги вчителя. Запропоновану таблицю спочатку заповнює кожен учень окремо. Щоб не витрачати час, пропонуємо завдання під¬готувати заздалегідь і роздати учням безпосередньо перед виконанням. Виконане завдання обговорюється в парах і тільки потім —у класі. За¬значимо, що бажаним результатом виконання завдання є усвідом¬лення учнями наступних обставин.
• Завоювання Риму привели не тільки до розширення його володінь, а й до виникнення складних проблем у самій державі.
• Одна з проблем — розорення селян, які змушені були переселяти¬ся до міст, де жили в страшних злиднях.
• Оскільки в армії могли служити линіе землевласники, то розорення селян призводило до її послаблення.
• У ході реформ братів Гракхів виникли партії оптиматів і популярів, між якими точилася постійна політична боротьба.
• Значно зросла кількість рабів, що піднімали повстання, найбіль¬шим із яких було повстання Спартака.
• На римські володіння нападали численні варварські племена.
• Старими методами управління розв’язати ці проблеми було не¬можливо, тому в Римі поступово відбувалися зміни. Приміром, Марій обирався консулом п’ять років поспіль, всупереч закону про щорічну зміну консулів, У 60 р. до н. е. був утворений перший тріумвірат.
Завдання учням
• Назвіть діячів, які входили до першого тріумвірату.
(Помпей, Красс, Цезар.)
• Прочитайте запропонований текст, робіть на полях позначки олів¬цем:
+ — навпроти характеристик учасників тріумвірату;
! —там. де йдеться про причини конфлікту між Цезарем і Помпеєм.

помпей клео  9
Зразок тексту
«Кожен з у часників тріумвірату був по-своєму видатною людиною. Про Гнея Помпея, що походив зі знатного римського роду, його при¬хильник писав: «Знаменували його безоглядна чесність і чистота звича¬їв. (…) У війні був досвідченим полководцем, під час миру — скромним громадянином… У приязні був постійний і вірний, під час прикрих су¬перечок легко давав себе примирити із супротивником й охоче при¬ймав перепросини». Але навіть прихильники Гнея Помпея відзначали його непомірне честолюбство та прагнення до влади. В Римі Помпей здобув особливу популярність завдяки розгрому піратів у Середземно¬мор’ї та перемозі над понтійським царем Мітридатом.
Як і Г ней ГІомпей, Марк Красс походив з аристократичної родини і ще зовсім молодим почав готуватися до політичної кар’єри. Він не був добрим оратором, зате виявляв такі риси характеру, як наполегливість та працелюбність. Поза сумнівом, Красс був одним з найбагатших лю¬дей у Римі, і це багатство здобув завдяки блискучим здібностям ділка: здавалося, все, за що брався Красс, приносило йому прибуток — він орендував землі, торгував, під його керівництвом молодих рабів, купле¬них за безцінь, навчали різних наук, мистецтва, ремесел, а потім прода¬вали за великі гроші. Красс скористався навіть тим, що в Римі постійно спалахували пожежі: він створив пожежні команди зі спеціально навче¬них рабів, які за плату гасили пожежі та оберігали від вогню сусідні будинки. Багатство зробило Красса дуже впливовим: значна частина сенаторів була його боржниками. Популярності Красса сприяло й те, що він очолював римські війська, які розгромили повстання рабів під проводом Спартака.
Яскравою особистістю був і Гай Юлій Цезар. Як й інші члени пер¬шого тріумвірату, він прагнув влади і наполегливо йшов до своєї мети: багато вчився і став одним із найкращих ораторів Риму; розуміючи, що аби бути обраним на посаду, необхідно залучитися підтримкою вибор¬ців, величезні гроші витрачав на їх підкуп, постійно влаштовуючи бен¬кети та пригощаючи римську бідноту. Обирався на різні посади в Римі, призначався намісником в Іспанії й, нарешті, був обраний консулом.
Про те, як сильно Цезар прагнув влади, свідчить цікавий випадок. Одного разу, проїжджаючи через бідне містечко у Галлії, він так відпо¬вів на жарт одного зі своїх супутників, який навіть не допускав можли¬вості боротьби за владу в такому глухому закутку: «Я волів би бути першим тут, аніж другим у Римі». Особливої слави Цезар зажив, обі¬йнявши посаду проконсула в Галлії: він завоював заальпійську Галлію, розширив римські володіння в Іспанії й навіть у 55 р. до н, е. висадився з армією в Британії. Блискучий полководець, Цезар користувався вели¬чезною популярністю і в армії, й у народі.
Доки Цезар розширював володіння Риму, в самому Римі відбували¬ся драматичні події: в 53 році до н. е. в бою поліг Марк Красс. Через рік під час одного з повстань було спалено приміщення сенату. Щоб на¬вести порядок у Римі, сенат запропонував Помпею стати консулом. Водночас і Помпей, і сенат боялися, що Цезар повернеться до Риму і захопить владу. Оптимати наполягали на тому, щоб Цезар зрікся коман¬дування армією. Ненависть сенаторів до Цезаря була такою великою, що коли народні трибуни виступили на його захист, їм стали погрожува¬ти смертю, і вбрані як раби вони таємно покинули Рим, приєднавшись до армії Цезаря.
Ці події привели до того, що Цезар вирішив захопити владу силою. У січні 49 року до н. е. він перейшов прикордонну з Італією річку Рубікон, привів свою армію до Рима і захопив владу. Він розбив армії Помпея і сенату в Іспанії, Греції та Африці. Помпей змушений був тікати до Єгипту, де був убитий за наказом фараона».
Робота в парах
Запитання учням
• Які особистісні риси учасників тріумвірату могли призвести до конфлікту між ними?
• Чому учасником конфлікту не став Марк Красс?
• Що спонукало Юлія Цезаря до походу на Італію?
• Що може означати вислів «перейти Рубікон»?
• Якими були наслідки громадянської війни 40-х років до н. е.?
Обговорення завдання в класі.
Завдання учням
• Заповніть порівняльну таблицю з елементами прогнозування.
Зразок таблиці

Політика Сулли Ваші прогнози щодо того, яких заходів міг ужити Цезар Що відбулося насправді
Ця колонка заповнюється після обговорення перших двох за матеріалами підручника

Робота в парахМонета Юлія Цезаря

Завдання учням
• Прочитайте запропонований текст. За допомогою історичних фак¬тів доведіть, що влада Цезаря була диктатурою (відповідно до визначен¬ня диктатури, даного на початку уроку).
Зразки текстів

Текст 1 (для одного учня з пари)
«Цезар мав необмежену владу. Його розпорядження вважалися за¬конами, новообрані посадовці складали присягу, що шануватимуть його волю. На народних зборах він висував своїх кандидатів на посади, і ніхто не зважувався заперечити йому. Пам’ятаючи про те, якою владою був наділений сенат, Цезар зробив усе, щоб підірвати його могутність: чис¬ло членів сенату збільшив до 900, ввів до нього багатьох своїх прихиль¬ників, навіть не зі знатних родин, не римлян, а прибульців із Галлії та Іспанії. В сенаті завжди першим проголошував промову, показуючи, яким має бути рішення щодо обговорюваного питання. Сенат тільки приймав до відома те, що постановив могутній диктатор.
Втратили своє колишнє значення і народні збори. Цезар не скасував їх, але як диктатор мав право скасовувати кожне їхнє рішення. Диктатор із презирством висловлювався про давнє народовладдя: «Республіка — це тільки назва без тіла і форми».
Текст 2 (для другого учня з пари)
«Цезар намагався зміцнити Рим за допомогою продуманих і доціль¬них реформ. Так, він викупив у власників багато земель в Італії й роздав їх ветеранам своєї армії та безземельним селянам. Диктатор розпочав масове створення римських колоній у провінціях — у Галлії, Іспанії, Африці, Греції тощо. За його правління до колоній було переселено близько ста тисяч римлян. Створюючи колонії Ц_зар мав подвійну мету: покращити становище римських селян, які не могли одержати землі в перенаселеній Італії, та романізувати провінції.
Щоб звеличити своє ім’я й дати роботу безробітним, Цезар розпо¬чав великі будівельні роботи в Римі.
Дуже важливе значення мала реформа календаря. Римський кален¬дар не узгоджувався із сонячним роком, кожних два роки додавався один 31-денний місяць. Тому Цезар, який цікавився астрономією, нака¬зав запровадити в імперії єгипетський календар, за яким рік мав 365 днів, а до кожного четвертого року додавався ще один, 366-й день. Цей календар дістав назву юліанського».
Обговорення завдання в парах і у класі.
Учитель. Безмежна влада Цезаря викликала невдоволення багатьох римлян, які вважали, що його могутність є загрозою для республікансь¬кого правління. 15 березня 44 року до н. е. Цезар був убитий групою змовників під час засідання сенату.
2. Другий тріумвірат і загибель республіки
Завдання учням
• Поміркуйте, до яких наслідків для Риму могло призвести вбивство Цезаря.
Усі припущення, висловлені учнями, учитель записує на дошці.
• Перевірте свої припущення за матеріалами відповідного парагра¬фа підручника.
Запитиппя учням
• До яких подій призвело вбивство Цезаря?
• Хто увійшов до складу другого тріумвірату?
• Внаслідок яких подій до влади прийшов Октавіан?
Ш. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
Підсумки підбиваються за запитаннями, які були сформульовані учнями на початку уроку.
Домашнє завдання: відповідний параграф підручника, за яким пра¬цює вчитель.

Загрузка...