Урок 3. Ахейська палацова цивілізація

Цілі уроку: сформувати уявлення про ахейців, розкрити значення історичних джерел для вивчення ахейської цивілізації, охарактеризувати її основні центри й визначити причини занепаду; сприяти розвиткові критичного мислення та навичок самостійної роботи учнів.

План вивчення нового матеріалу

1. Перекази про ахейців.
2. Археологічне відкриття ахейської цивілізації, її основні центри.
3. Розквіт і занепад ахейської цивілізації.

ХІД УРОКУ

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Тема уроку записана на дошці.

Завдання учням

• Пригадайте питання, які висвітлювалися в ході вивчення мінойської цивілізації, та за аналогією складіть план вивчення нового матеріалу і запишіть його в зошити.

Прогнозована відповідь

1. Історичні джерела, з яких ми довідуємося про ахейську цивілі­зацію.

2. Центри ахейської цивілізації. Заняття та побут населення.

3. Занепад ахейської цивілізації.

Пропозиції учнів учитель записує на дошці, наголошуючи, що дати відповіді на поставлені запитання є завданням уроку.

До уваги вчителя. Нагадуємо про доцільність збереження зробле­них записів до кінця уроку, що дасть можливість використати їх для під­биття підсумків.

II. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕ­РІАЛУ

1. Легендии про ахейців

Завдання учням

• Прослухавши повідомлення, заповніть таблицю «Запитання. Від­повідь. Проблема».

Звертаємо вашу увагу на те, що таблиця попередньо записується вчителем на дошці (перша колонка таблиці заповнена).

 

Повідомлення вчителя

Близько 1600—1100 рр. до н. е. на материкову частину Греції вдерли­ся племена ахейців, відомих під назвою «мікенці». Це слово походить від назви міста Мікен, де вперше було знайдено залишки культури ахей­ців. Деякі вчені вважають, що мікенці вдерлися в Грецію з Центральної Європи в 2000—1900 рр. до н.е. Хоча мікенці ніколи не були політично об’єднані (не мали єдиної держави), проте всі вони розмовляли однією мовою, мали схожий спосіб життя та спільні релігійні вірування.

Обговорення завдання.

Завдання учням

• На основі яких історичних джерел давалася характеристика міной­ської цивілізації?

(На основі міфів і речових джерел.)

Завдання учням

• Доведіть, що міфи є джерелом з історії Давньої Греції.
• Прослухавши наступне повідомлення, зробіть висновок про дже­рела з історії Мікенської Греції.

У повідомленні вчителя зазначається, що:

• у Греції міфи та легенди передавалися з покоління в покоління в усній формі;
• поступово склалася традиція, коли народні співці, яких називали аедами і рапсодами, поклавши легенди на музику, переносили їх від селища до селища;
• приблизно у VШ ст. до н. е. виникли знамениті поеми «Іліада» та «Одіс­сея», автором яких за традицією вважається давньогрецький поет Гомер;
  • поема «Іліада» розповідає про те, як місто Троя (Іліон) після деся­тирічної облоги було зруйноване мікенськими греками, і є важливим джерелом з історії мікенської Греції;
  • багато років учені всього світу вважали розповідь про Троянську війну вигадкою, але наприкінці XIX ст. було знайдено залишки Трої і відкрито мікенські міста.

Обговорення завдання.

1. 2. Основні центри археологічних розкопок ахейської цивілізації

Завдання учням

• Поставте запитання до прослуханого повідомлення.

Прогнозована відповідь

• Ким було знайдено залишки Трої та мікенських міст?
• Які знахідки було зроблено? тощо.

До уваги вчителя. За наявності часу можна ознайомити учнів з біографією Генріха Шлімана. В такому випадку доцільне використання стратегії «підсилена лекція».

Завдання учням

• Висловіть припущення щодо того, якими рисами характеру мала бути наділена людина, яка всупереч загальноприйнятій у наукових колах думці взялася за пошуки Трої та Мікен.

Пропозиції учнів учитель записує на дошці, не коментуючи їх.

Повідомлення вчителя

Генріх Шліман народився у Німеччині в сім’ї небагатого священика. У дитинстві від батька він дізнався про Троянську війну та її героїв. Кажуть, ще тоді хлопчик поставив батькові запитання: «Троя зруйнова­на, повністю зруйнована, і ніхто не знає, де стояло це місто?» Почувши ствердну відповідь, він запевнив: «Я не вірю в це. Коли я стану дорос­лим, то знайду Трою». Тоді батько міг тільки весело розсміятися, але час минав, а хлопчик не забував своєї мрії.

Життя Шлімана не було легким: у пошуках кращої долі він дуже рано залишив Німеччину, перебивався випадковими заробітками, зре­штою зайнявся комерційною діяльністю, жив і працював деякий час у Росії, став дуже багатою людиною, і хоча не здобув академічної освіти, проте самотужки опанував вісім мов, зокрема й грецьку…

Тільки на сорок шостому році житія Шліман вирушив на пошуки Трої. Він вірив, що знамените місто слід шукати за тими ознаками, які назвав у поемі Гомер. Ще і ще перечитував Шліман рядки «Іліади», в яких описувалося розташування Трої, оглядав місцевість за місцевістю, шукаючи прикмети, згадані Гомером, і нарешті дійшов висновку, що Троя була розташована під пагорбом Гіссарлик (на території сучасної Туреччини). Саме тут і було знайдено залишки міста. Відкриття Трої надихнуло Шлімана на нові дослідження: він вирушив на пошуки Мікен, що їх Гомер описав як «золотом сповнене місто», і знайшов їх.

Учні обговорюють поставлене запитання.

1. 3.  Розквіт і занепад ахейської цивілізації

Учитель. Сьогодні мікенські міста досить добре досліджені, що дає можливість відтворити їхній вигляд, а також заняття, суспільний устрій та повсякденне життя населення.

Завдання учням

• Прочитайте запропонований текст, у якому розповідається про життя мікенців. Читаючи текст, робіть на полях олівцем позначки:

+—там, де дається опис мікенського міста;

V —де описуються заняття мікенців;

! — навпроти свідчень про появу нерівності у мікенців;

W—навпроти свідчень існування у мікенців добре озброєного війська.

Зразок тексту

«Мікенці жили в маленьких державах, центрами яких були добре укріплені міста. Вони будували свої міста на високих пагорбах і захища­ли їх від нападів ворогів могутнім кільцем кріпосних мурів. Такий тип укріпленого міста називається «акрополь», що у перекладі з грецької означає «верхнє місто», «кремль». На акрополі розташовувався царсь­кий палац, а також будиночки слуг, воїнів та ремісників. Прикладом такого міста є Мікени, добре досліджені археологами.

Мури Мікен були побудовані з великих блоків каміння. Товщина цих мурів сягала 8 метрів. Між мурами ховалися знамениті Левові ворота, побудовані з блоків завдовжки 3—4 м, і прикрашені угорі зображення­ми двох левиць.

Царський палац у Мікенах складався з кількох приміщень, вибудуваних у кілька поверхів і розташованих навколо центрального двору. В центрі палацу була велика зала — мегарон, де цар збирав наближених на свята і вів державні справи.

Царський палац був центром економічного життя. Продукти землеробс­тва: зерно, оливкова олія, вино, овочі—зберігалися в коморах акрополя.

Художники і ремісники також працювали у «верхньому місті». Тут розташовувалися майстерні, де вони створювали найрізноманітніші ви­роби з глини, металів, одяг тощо. Однак виробів із заліза знайдено не було.

Всередині укріплення розміщувалося кладовище членів царської родини. Ховаючи когось із них, до гробниці клали велику кількість дорогоцінних виробів. Археологами було знайдено золоті чаші, оздобле­ну золотом та слоновою кісткою зброю, ювелірні вироби.

Ймовірно, мікенці були войовничим народом. Зброя і бронзові обладунки, знайдені у похованнях, свідчать—царі й знать були воїнами. Нам дуже мало відомо про те, як була організована мікенська армія. Мабуть, правителі та знать воювали на колісницях, запряжених парою коней. У кожній колісниці сиділи візник і воїн. Бідніші солдати бронзових обладунків не мали: вони носили шкіряні туніки для захисту від зброї супротивника і воювали пішими».

Завдання учням

• Самостійно заповніть таблицю «Мікенська Греція».

Зразок таблиці_______________

 

До уваги вчителя. Учням необхідно пояснити, що таблиця запов­нюється у довільній формі, «своїми словами», і повинна містити уза­гальнені відомості (наприклад: «Мікенці жили у невеликих державах, центрами яких були укріплені міста»).

Обговорення завдання.

Завдання учням

• Прослухайте повідомлення. Виділіть із нього причини занепаду мікенської цивілізації.

Повідомлення вчителя

Приблизно у 1200 р. до н. е. мікенський світ почав розпадатися. Єги­петські рукописи свідчать, що в другій половині ХІП ст. до н. е. кілька років поспіль були сильні неврожаї, які призвели до голоду. Голод зму­шував мікенців покидати країну. Одне за одним порожніли мікенські міста. Деякі з них, можливо, були зруйновані землетрусами.

Послабленням мікенських міст скористалися дорійські племена, які вдерлись у Грецію і пройшли через усю її територію. Дорійці перебува­ли на нижчому за мікенців рівні розвитку: вони не знали писемності, у них іще не виникла держава, але вони вміли обробляти залізо.

Для Греції розпочався період «темних віків», який, однак, продов­жувався не дуже довго.

ІІІ. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Обговорення завдання.

Підсумки підбиваються за завданнями, які ставилися учнями на по­чатку уроку.

Домашнє завдання: відповідний параграф підручника, за яким пра­цює вчитель.