загрузка...

Мета: виявити умови формування національної свідомості українського греко-католицького духовенства; на конкретних прикладах показати поширення ідей Просвітництва в Західній Україні; охарактеризувати діяльність гуртка «Руська трійця», визначивши його історичне значення; розвивати вміння учнів порівнювати історичні процеси, визначати спільні та відмінні ознаки; працювати з історичними джерелами; виховувати в учнів національно-патріотичні почуття.

Обладнання: карта «Європа наприкінці XVIII ст.», атласи, портрети М. Шашкевича, І. Вагилевича, Я. Головацького, інформаційні картки.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань, формування вмінь і навичок.

Основні дати: 1816 p., 30-ті pp. XIX ст., 1836 p.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

►► Оголошення теми, мети

Учитель. Громадський і державний діяч XX ст. Володимир Винниченко писав: «Нація без державності є покалічений людський колективний організм». Як ви розумієте ці слова?

Цей вислів може правити за епіграф не лише сьогодні, а й під час будь-якого уроку історії з України XIX — 90-х pp. ЮС ст. Чому?

►► Вправа «Запитання»

Учні ставлять запитання, на які хотіли б отримати відповіді на уроці.

— У чому полягає важливість даної теми?

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

►► Пояснювальна перекличка

Учні дають визначення термінам і поняттям: нація, ідея народності, національна ідея, національне відродження, лояльність, опозиція, автономія.

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Учитель. Протягом уроку ви будете заповнювати порівняльну таблицю «Національне відродження в українських землях у першій половині XIX ст.».

84

 

►► Бесіда

1. Що сприяло національному пробудженню Західної України?

2. Яка соціальна верства стала будителем національного життя в Західній Україні?

3. Яким було становище греко-католицького духовенства?

4. Як представники ГКЦ ставилися до існуючої влади, до українського селянства?

►► Виконання завдань за інформаційними картками

Опрацювати інформацію і дати відповідь на запитання.

Діячі національно-культурного відродження Західної України

М. Левицький (1774-1858), львівський митрополит. Закликав священників відновлювати у своїх парафіях україномовні школи, виступив організатором «Товариства галицьких греко-католицьких священників» для поширення письма, просвіти і культури серед мирян на засадах християнської релігії (за його сприяння було відкрито 400 українських шкіл).

І. Могильницький (1777-1831), каноник Перемишльської ка-пітолії.

Активний організатор шкільної справи, ідеолог «Товариства священиків», автор «Граматики язика славеноруского», наукового трактату «Розвідка про руську мову» (1829), у якій засвідчив самостійність української мови серед інших слов’янських мов.

І. Снігурський (1784-1847), перемишльський єпископ.

Разом з І. Могильницьким у 689 парафіях відкрив 385 шкіл, 24 тривіальні та дві головні школи; також вони 1817 р. виступили організаторами Дя-ковчительського інституту у м. Перемишлі, директором якого став І. Могильницький.

І. Лавріеський (1773-1846), професор і ректор греко-католицької духовної семінарії у Львові.

І. Левицький (1801-1860), автор граматики української мови. Й. Лозинський (1807-1889), етнограф і філолог.

А. Добрянський (1810-1877), історик.

І. Лучкай, греко-католицький священик. Автор граматики української мови.

Члени культурно-просвітницького гуртка, що організували друкування українських книжок.

►► Завдання

1. Визначте центри національного відродження в Західній Україні.

2. Яким був внесок уніатських священників у роз-
виток національного питання?

 

Загрузка...