загрузка...

Мета: визначити основні віхи входження українських земель

до складу європейських держав, на основі документів узагальнити

свої враження у вигляді аналітичної статті, розвивати вміння писати

в специфічному журналістському жанрі, виховувати повагу до іс-торії власного народу в загальноєвропейському контексті.

Кінцевим результатом проекту може бути створення аналітич-ної статті.

Тип проекту: творчий.

Матеріали і ресурси: комп’ютер; можливі джерела інформації:

Нагаєвський І. Історія Української держави двадцятого століття. — К.:Укр. письменник, 1993; Історія епохи очима людини. Україна та Європа у 1900–1939 роках: Навч. посіб. для 10 кл. загальноосв. навч. закл. / Ю. Комаров, В. Мисан, А. Осмоловський та ін. — К.: Ґенеза, 2004; Джонсон П. Современность /Мир с двадцатых по девяностые годы :В 2-х т. — Т. 1. — М., 1999; Верт Н. История советского государства. 1900–1991.: Пер. с фр. — 2-е изд. — М.:

Прогресс-Академия, Весь мир, 1996; Историки спорят. Тринадцать

бесед — М.:Политиздат 1988; Кларк К. Сталинский миф о «великой семье» //Вопросы литературы. — 1992. — № 1 та інша енциклопедична та навчальна література.

Охоплює три–чотири уроки.

Робота над проектом

Даний індивідуальний міні-проект розпочинається зі взаємно-го бажання учня і вчителя синхронно розглядати події із всесвіт-ньої історії та історії України. Цей намір як один із варіантів може втілитися в життя за допомогою міні-проекту «Українські землі у складі європейських держав».

Передбачуваною проблемою для учнів може бути існування су-перечностей між уже сформованими уявленнями щодо історичної долі українських земель та поглядом на ці події дослідника з-за кордону.

Під час пошукового та аналітичного етапу учень формулює про-блему і мету проекту, збирає потрібну інформацію, аналізує її, складає план реалізації проекту.

Працюючи над статтею, учень мусить дійти висновку, який стиль викладу йому потрібно підібрати, розвиваючи в такий спосіб одну з компетенцій — інтелектуально-інформаційну. На допомогу учневі можна запропонувати уривки з документів.

Погляд польського дослідника«Перемога Пілсудського у великій битві над Віслою в серпні 1920 р. зберегла незалежність Польщі, але не врятувала Украї-ни. Виснажена війною, Річ Посполита прагнула швидше укласти мир і, розчарована можливостями Петлюри, погодилася покину-ти свого союзника. Внаслідок мирного договору в Ризі 18 березня

1921 р. українські землі були поділені між Польщею і Радян-ською Росією, причому Річ Посполита визнала псевдонезалежну

більшовицьку державність у Києві, відмовившись від свого виз-нання влади Української Народної Республіки. Припинивши

конфлікт із Польщею, більшовики змогли кинути всі свої сили проти решток білогвардійських армій, а до кінця _92_ р. закін-чили пацифікацію України, ліквідувавши рештки отаманського партизанського руху».

Погляд американського дослідника

«Серед держав, які нажилися на Версалі, Польща була най-більш зажерливою і войовничою. У_92_ р. після трьох років війни

вона виявилася вдвічі більшою, ніж передбачала мирна конферен-ція. Вона напала на Україну, відібрала Східну Галичину з її столи-цею Львовом… Вона вела справжню загарбницьку війну проти Росії і в 1923 р. переконала західні сили ратифікувати її нові кордони.

У процесі цієї силової експансії Польща вміло грала на страху Бри-танії перед більшовизмом і на бажанні Франції знову віднайти мо-гутнього партнера на сході після смерті свого царського союз-ника».

Із Сен-Жерменського мирного договору (1919)

«Стаття 10. Чехо-Словаччина зобов’язується уконституювати

Підкарпатську Русь… як автономну одиницю в рамках Чехо-Сло-вацької держави із найвищим ступенем самоврядування, який тільки можливий при збереженні єдності Чехо-Словацької дер-жави.

Стаття 11. Підкарпатська Русь повинна мати власний Сейм. До компетенцій Сейму належить уся законодавча влада у справах міс-цевої адміністрації та в інших справах, що їх закони Чехо-Словаць-кої держави відносять до його відання. Губернатор Підкарпатської

Русі має призначатися Президентом Чехо-Словацької Республіки і бути відповідальним перед Сеймом Підкарпатської Русі.

Стаття 12. Чехо-Словаччина зобов’язується підбирати урядов-ців адміністрації у Підкарпатській Русі в міру можливостей із міс-цевого населення»

Під час співбесіди вчителя й учня повинно з’ясуватися, як саме учень хоче написати статтю, щоб матеріал був цікавим для його однокласників.

Проаналізувавши всі наявні ресурси, учень власне розпочинає практичний етап проекту. Надалі творча робота над проектом про-водиться в позаурочний час.

Презентаційний етап роботи відбувається на навчальному занятті у вигляді доповіді-захисту свого творчого доробку. Серед учнів класу мають визначитися офіційні опоненти та рецензенти. Це робиться задля активізації пізнавальної діяльності інших учнів класу, а також дає можливість учням уникати стандартного стереотипного мислення, сприяє виробленню характеру людини, розвитку всіх трьох сфер особистості — інтелектуальної, емоційної і вольової. Активні методи навчання набувають цінності ще й тому, що формують в учнів комплекс позитивних ділових якостей — уміння встановлювати особисті контак-ти та обмінюватися інформацією, долати протидію оточуючих

 

Загрузка...