загрузка...

Україна в роки російської революції 1905—1907 років — це заключна тема запропонованого циклу уроків, методична розробка якої базується на головних принципах вищезазначених тем, які учні здатні опанувати без особливих проблем.

Процес повторення та закріплення відбувається у звітній формі, тому що учні на даному етапі вже володіють тематичним матеріалом.

Коментар вчителя підводить учнів до основної частини уроку, яка визначається системою діахронічного та синхроністичного історичного аналізу. Елементи повтору в аналітичній структурі спрямовані на процес закріплення тематичного матеріалу.

Аналітична форма подання навчального матеріалу визначає всі головні аспекти зазначеної теми, які учні опановують на основі тестового завдання у процесі закріплення.

Безумовно, що учні повинні розуміти сутність аналітичної діяльності, вміти робити висновки та узагальнення щодо визначеної проблематики.

Отже, учні в процесі навчання повинні мати яскраві приклади різновидів історичного аналізу. Ці приклади ми знаходимо у відкритій сценарній формі уроку. Саме це є головною метою запропонованої методики, на базі якої учні без проблем опановують різні види історичного аналізу та використовують набуті навички у самостійній дослідницькій діяльності. Це означає, що запропонована методика є базовою в системі проблемного навчання на уроках історії. У контексті відкритої сценарної форми вчитель та учні мають можливість вирішити складні теоретичні та практичні завдання.

Мета уроку: розкрити причини і передумови російської революції 1905—1907 pp., визначити соціальну структуру революційного процесу, зробити аналіз, висновки та узагальнення щодо проблем національного
руху в руслі української революції 1905-1907 років.

Обладнання: дошка, конспект, міні-підручник, підручник з історії України.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

Учитель оголошує тему, мету, план, завдання, актуалізація.

II. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Причини революційного вибуху 1905-1907 pp. слід шукати у тоталітарно-бюрократичній системі Російської імперії, яка традиційно не відзначалась гнучкістю та прагматичністю. Саме цей факт актуалізує революційну проблематику геополітичної структури, до якої входила й Наддніпрянщина.

На першому етапі нашого уроку ми визначимо причини і передумови революційного процесу 1905— 1907 років, які вам, безумовно, відомі з попереднього тематичного матеріалу історії України XIX ст. Нам належить визначити соціально-еко-номічні та політичні аспекти, які стали причиною революційного вибуху.

Бесіда

1) У чому полягають особливості соціально-економічного розвитку Російської імперії на початку XX ст.? (В імперії співіснували дві соціально-економічні системи — капіталістична та феодально-кріпосницька.)

2) Яким було становище населення в умовах збереження феодальних відносин? (Соціально-економічно безправне населення мало статус рабів, що визначало їхнє жебрацьке існування.)

3) Яким чином влада намагалася подолати цю проблему? (У 1861 р. була скасована кріпосна система і розпочались ліберальні реформи.)

4) Як змінилася ситуація в імперії у процесі реформ? (Процес ре-
формування не спричинив суттєві зміни у соціально-економічній сфері імперії.)

5) Які фактори, на вашу думку, гальмували процес реформ? {Демографічний бум XIXст. визначив проблему нестачі землі і проблему безробіття. Влада розробила реформи в інтересах поміщиків, розтягнувши викуп землі майже на півстоліття, щоб мати з селян великі бариші за банківську позику. Бюрократична система імперії підлаштувала під себе реформи, що стало причиною їх гальмування.)

6) Яка подія на поч. XX ст. визначила, що економіка Російської імперії вступала у фазу розвиненого капіталізму? (Економічна криза перевиробництва зумовила глибоку загальну кризу імперії.)

7) Яким чином Російська імперія намагалась подолати кризу? (Війна з Японією 1904—1905pp. мала сприяти її подоланню, але Російська імперія її програла, і це стало причиною подальшого поглиблення кризи.)

Учитель. Отже, ми визначили основні фактори, які призвели імперію до загальноекономічної, соціальної та політичної передреволюційної ситуації. Народи Російської імперії залучилися до революційного процесу, який розпочався 9 січня 1905 р. у Петербурзі мирною демонстрацією. Уряд розстріляв її учасників, чим остаточно довів свою антинародну суть (200 осіб було вбито, 800 скалічено).

III. Виклад основного матеріалу

Учитель. Отже, події 9 січня 1905 р., які увійшли в історію як «Кривава неділя», засвідчили відсутність компромісної політики влади, що спричинило всенародне повстання.

Аналіз революційного процесу (дошка — зошит)

1. Хронологія основних подій. Див. табл. 1

Завдання. Аналізуючи перебіг подій революції у 1905 p., визначте та відтворіть графічно соціальну структуру революційного процесу.

Соціальна структура революційного процесу
армія та флот

1) Яким чином скеровувався такий широкомасштабний революційний процес? (На початку XXст. мережа партійних організацій була досить широкою і мала відчутний вплив на суспільство.)

2) Проведіть порівняльний аналіз і зробіть висновки щодо розвитку політичного руху у Наддніпрянщині та Російській імперії.

Аналітична співбесіда про розвиток революційної ситуації в країні та ролі партійного руху в ньому

1) Чому, на вашу думку, революційний процес не зупинився після оголошення Маніфеста Миколи II. (Народ був доведений до відчаю і не довіряв владі. Соціалістичні партії, скориставшись розгубленістю влади, намагались захопити владу у свої руки.)
2) Які висновки можна зробити під час аналізу особливостей партійного руху у передреволюційні роки? (У цей період як російські, так і українські партії розпадаються та об’єднуються, утворюючи нові структури.)

3) Який напрямок домінує серед новоутворених партій? (Більшість партій радикального напрямку.)

4) Що це означає? (В умовах поглиблення кризи під впливом партійної пропаганди відбувається радикалізація суспільства.)

5) Які відносини були між українськими та російськими партіями напередодні революції? (Російські партії вороже сприймали національну позицію українських партій.)

6) Яка з українських партій визначалась стійкою національною позицією? (Українська народна партія М. Міхновського займала непохитну самостійницьку позицію.)

7) Як змінюється партійна ситуація на фоні революційного процесу 1905-1907 років? (Українські та російські партії об’єднуються як за радикальними, так і за ліберальними принципами, активізуючи свою діяльність.)

Учитель. Отже, ми визначили, що партійний рух на момент розгортання революційної ситуації став провідною силою, об’єднавши сус

пільство навколо себе. Опозиція партій визначила поступки влади щодо національного самовизначення українців, що стало позитивним чинником для розвитку революційного процесу.

Завдання. За схемою міні-підручни-ка зробити аналіз і висновки щодо активізації в цей час українського національного руху.

Див схему.

1) Які національні питання не були вирішені в процесі лібералізації суспільства? (Українізація освіти. Політична діяльність українських партій в Думі не була успішною, особливо в питанні автономії.)

2) Чому українській громаді у складі Державної Думи не вдалося вирішити питання надання Україні національної автономії? (Українські партії не були одностайними. Процес радикалізації поглиблював суспільне протистояння.)

Учитель. Процес національної радикалізації українців викликав відповідну реакцію у російських націоналістів. Національні меншини Російської імперії зазнали терористичних актів чорносотенців, які виступили на захист монархії. «Союз руського народу» був найбільшим серед цих організацій.

9