загрузка...

Суддя. Прошу захист запросити свідків за 3 пунктом звинувачення.

Адвокат. Викликаю громадянина Винниченка. Відрекомендуйтесь, будь ласка.

Винниченко. Винниченко Володимир Кирилович.

Адвокат. Ваша посада?

Винниченко. При Центральній Раді був головою Генерального секретаріату, потім — головою Директорії, потім змирився з Радянською владою і був заступником голови Раднаркому УСРР, але зараз живу за кордоном. Крім того, я — український письменник

Засідателі. Як ви ставитесь до більшовицького режиму?

Винниченко. У даний момент я — ворог диктатури пролетаріату.

Засідателі. Чому ж тоді ви погодилися виступити свідком захисту?

Винниченко. Я — чесна людина і не хотів би свідчити на захист Петлюри, він для мене значно більший ворог, ніж більшовики.

Адвокат. Чому? Адже ви з ним разом працювали в Центральній Раді, а потім у Директорії?

Винниченко. Тому я його добре знаю. Він один з головних винуватців поразки Директорії, та й Центральної Ради теж.

Адвокат. У чому його провина?

Винниченко. Петлюра очолював війська Центральної Ради. Де ж була його армія, коли напали більшовики? Прикрився 500 хлопцями та дівчатами під Кругами, ось і всі його бої! Саме Петлюра був головним ініціатором закликати німців на Україну, щоб ті допомогли Центральній Раді повернути владу. Німці виконали це прохання, а потім через 1,5 місяці скинули Центральну Раду і поставили гетьмана Скоропадського.

Адвокат. А які конфлікти були між вами та Петлюрою в Директорії?

Винниченко. Директорія намічала план загального наступу проти Скоропадського, Петлюра ж вирішив стати одноосібним героєм, виїхав таємно до Білої Церкви, випустив універсал, де від свого імені закликав народ до повстання. Селяни тоді говорили: «З’явилася якась Петлюра, йде на гетьмана, вона йому покаже».

З а с і д а т е л ь. Як Петлюрі вдалося розбити наодинці війська Скоропадського?

Винниченко. Завдяки обману, він виступив під. більшовицькими червоними прапорами і лозунгами «За владу Рад», «За Радянську владу», тому до Петлюри стало стікати -ся селянство і виникла 50-тисячна армія. Під такими червоними прапорами Петлюра в’їде в Київ, розуміючи, що жовто-блакитний прапор, однаковий у Петлюри і Скоропадського, доцільно поки не виставляти.

Адвокат. У чому ж Петлюра не виправдав сподіванняДиректорії?

Винниченко. Який був сором для нас, коли за його наказом у Києві побудували тріумфальну арку, як для римського імператора, а він все ніяк не міг вирішити, «вступати» в місто на білому коні чи просто на автомобілі.

Засідатель. Яку політику проводила Директорія, прийшовши до влади?

Винниченко. Ми обіцяли виконати всі закони, прийняті Центральною Радою: про землю, про 8-годинний робочий день, про демократичний режим. Але нічого не виконали. І знову винуватець — Петлюра.

Адвокат. У чому його провина?

Винниченко.Петлюра розділив Україну на отаманства і підкорив отаманів собі, проте вони не виконували рішень Директорії, навпаки, займались самоправством і тримали Україну в стані страху. Отаман Бол-бочан розстріляв з’їзд робітників у Харкові й посік батогами делегатів селянського з’їзду в Полтаві, тому
що заборонив усі з’їзди і збори, вва- j жаючи їх більшовицькими.

З а с і д а т е л ь. Чи дійсно за жодної j влади, окрім Директорії, які помі-1 нялися за останні 4 роки, в Україні \ не було нальотів, грабунків, вимагань?

Винниченко. Ви маєте рацію. Це було навіть у Києві. Отаман Ангел розіслав своїх людей знімати вершки із заможних мешканців.} Вистеживши жертву, вони з’являлися в квартиру, приставляли до скроні револьвер і вимагали віддати усі коштовності, а для залякування залишали біля вихідних дверей пару ручних гранат, котрі потім часто виявлялися незарядженими. Ніколи не можна було встановити — це наліт бандитів чи законне вилучення коштовностей Директорією. В усіх будинках мешканці утворили свої загони, але вони були безсилими.

Адвокат. Відомо, що за Директорії були дикі єврейські погроми, які супроводжувалися биттям, вирі- j зуванням сотень і тисяч жертв.

Винниченко. Це так. Той же і отаман Ангел зупиняв поїзди, витя- J гав з них усіх євреїв, розкладав ря- І дом на пероні і бив батогами.

Адвокат. Чим пояснюються ці єв- j рейські погроми?

Винниченко. Євреї зберігали при всіх владах нейтралітет, це й обурювало Петлюру. Для отаманів єврей і комуніст зливалися в один образ кривоногого більшовицького комісара; якщо єврей не за нас, значить, за більшовиків, тож хай розплачується.

Засідатель. Чи був покараний цей Ангел та інші отамани?

Винниченко. Зрозуміло, що ні.

Адвокат. Чому ж ви самі як керівник Директорії не вжили ніяких заходів?

Винниченко. Ми намагалися, надавали кошти жертвам єврейських погромів, двох євреїв включили в склад свого правління, спробували притягти до відповіді Петлюру.

3 а с і д а т е л і. Ну і як результат?

Винниченко. Який результат? і Кожен отаман мав для себе, своєї І дружини, своїх родичів і знайомих і декілька автомобілів і ходив завіша-I ний дорогоцінностями, а Петлюра начебто був і проти цього бандитизму але терпів його, пояснюючи, що, І якщо утихомирити отаманів, вони[ вийдуть з-під його покори і Дирек-I торія взагалі залишиться без армії.

Адвокат. Чому, як ви вважаєте, (Директорія зазнала поразки?

Винниченко. Не російські вій-I ська проганяли нас з України, а наш і власний народ. Я впевнений, що за j всі злочини проти українського на-I роду Петлюра буде покараний [ у майбутньому.

Суддя. Запитання до експерта з історії. Яка подальша доля Петлюри?

Експерт Після остаточного приходу до влади більшовиків Петлюра І ще не раз спробує засилати повстанські загони на Україну, доки нова економічна політика більшовиків І не розхитає підвалини, на яких Петлюра створював свої загони. До своєї смерті він вимолюватиме допомогу у західних держав для боротьби з більшовиками, очолюватиме «оперетковий» уряд України у вигнанні, доки у 1926 р. не буде вбитий у Парижі євреєм Шварцбардом, що помстився Петлюрі за єврейські погроми. І французький суд, якому адвокат Шварцбарда покаже страшну картину єврейських погромів на Україні, виправдає вбивцю. Правда, пізніше з’ясується, що Шварцбард — більшовицький агент.

Прокурор. Дозвольте перехресний допит.

Суддя. Дозволяю.

Прокурор. У мене є запитання до громадянина Винниченка. Невже, крім хаосу, насилля і терору, Директорія нічого корисного в національному питанні не зробила?

Винниченко. Зробила. Російська мова не допускалася. В 3-ден-ний строк всі вивіски російською мовою підлягали зняттю. В більшості випадків хазяї змінили «й» російське на «і» українське і навпаки. Але інколи реформа була більш радикальною — «столовая» перетворювалася в «їдальню», «парикма-
херская» в «голярню», а «женские болезни» в «жіночі хвороби». Між іншим, спекулянти наполегливо скуповували зняті вивіски, розраховуючи при наступному перевороті на великий попит на цей товар.

Адвокат. А як поставилось населення до цієї реформи?

Винниченко. Позитивно, говорили, що якщо треба, то вивісять вивіски і негритянською мовою, тільки б догодити владі.

Прокурор. У мене ще запитання. Ви тут багато говорили про невдалу національну політику Директорії, але ні слова не сказали про більшовицьку національну політику.

Винниченко. Коли більшовики, втретє прийшовши до влади, оголосили, що Україна незалежна^ вони гарантують її національний розвиток, я був щасливий, прилетів у Київ з Відня і навіть увійшов до складу більшовицького уряду України, але незабаром залишив пост, зрозумівши, що ніякої самостійності України немає, все залізними путами приковане до Московського центру.

Адвокат.У мене запитання до експерта. Чи мав рацію гр-н Винниченко?

Експерт. У національному питанні більшовики пропагували 2 ідеї — інтернаціоналізм і право націй на самовизначення. Незалежність була надана за більшовиків Фінляндії, Польщі, Турецькій Вірменії. Але населення України вважалося братнім народом, тому Радянська Росія робила все, щоб Україна ввійшла до складу РСФРР. З іншого боку, до 1938 р. на Україні проводилася політика українізації, заохочувалось висування місцевих кадрів, українську школи, вузи, друкарні, діловодство було переведено на українську мову і т. п.

Суддя. Нема більше запитань?

Адвокат, прокурор. Нема.

Суддя. Прошу свідка пройти на своє місце. Чиє ще свідки захисту?

Адвокат. Свідків більше нема.

Суддя. На цьому розглядання справи припиняється. Для звинувачувальної промови слово надається прокурору.

Виступає прокурор.
Суддя. Дякую. А тепер заключне слово надається адвокату.

Виступає адвокат.

Суддя. Для узгодження вироку суд йде на нараду.

ЗАКЛЮЧНА ПРОМОВА ПРОКУРОРА

Ваша честь! Вельмишановний суд!

Сьогодні ми почули багато брехні про більшовицьку «щиронародну демократію», про здобутки радянської влади.

А правда в тому, що всю Україну  більшовицькі злочинці перемінили  в одну жахливу м’ясорубку. Немає і тут сьогодні хати, де б ці душогуби ) когось не вбили, не заарештували,  не вивезли до Сибіру; немає ні лісу, ні гайку, де б не видніли повстанські  могили; немає села, де б не було  зруйнованих, спалених господарств немає родини, де мати не оплакувала б замордованого сина, дочка — замордованої матері, маленька дитина — вивезених на Сибір батьків,

І за що Це море горя, і за що це море І крові і сліз? За те тільки, що український народ любить Україну — свою Батьківщину, за те тільки, що  український народ, як і кожний інший народ у світі, хоче жити вільним незалежним життям.

Більшовицькі поневолювачі призвели до того, що український робітник мусить постійно жити на голодному пайку вистоювати в довжезлених чергах за хлібом.

Більшовицькі поневолювачі зіпхнули селянслво на дно нужди ла страждань, вони примусили українську інтелігенцію виступили проли власного народу.

Що дав більшовицький режим Україні?

По-перше, жорслоке національне гноблення. Український народ фак-лично позбавлений будь-яких можливостей незалежно керували своїми справами.

По-друге, більшовики жахливо експлуатують Україну економічно. І Більшовицькі злочинці розбудували  в Україні тільки ті галузі індустрії,  які сприяють викачуванню з Украї-I ни промислової й сільськогосподарської сировини.

По-третє, більшовики проводять j політику жорстокого культурного гноблення, бо в Україні усе житля ; русифікується, скрізь панує росій-I ська мова.

 Також більшовики встановили в Україні режим власної кривавої дикталури компартії, режим варварського І терору.

Більшовицький лад заперечує будь-яку свободу, демократію; Більшови-і цьке панування — це злочин і за це І треба суворо карати. Я прошу шановний суд винести справедливий І вирок, щоб знищити злочин та покарати злочинців.

ЗАКЛЮЧНА ПРОМОВА АДВОКАТА

Ваша честь! Шановний суд!

Сьогодні витрачаються тисячі бочок і дьогтю, тисячі цистерн з чорною і фарбою, щоб очорнити найвидатні-! шого генія Землі. Але поряд з Лені-j ним вся ця критикуюча братія ви-і глядає просто збіговищем комах і Той, хто знає Леніна по-справжньому, не здригнеться перед цією і психічною атакою.

 Коли послухаєш українських де-1 мократів, то може скластися вра-j ження, що в 17 році був вибір — або і демократія, або більшовицька дик-j татура. Нічого подібного! Народне І лихо сплелося в такий гігантський і вузол, який розплутати було немож-I ливо, залишалось тільки розрубати.

 Реформістського виходу з цієї ситуа-і ції не було.
Голова Тимчасового уряду Керен-ський дійшов висновку, що країна потребує установлення військової диктатури.

Кандидат у російські наполеони Корнілов готовий був заради спасіння Батьківщини спалити пів-Росії або залити кров’ю 3/4 її частини.

Переконаний противник Радянської влади, але в той же час чесний учений і філософ Микола Бердяев писав: «Незаперечна заслуга комуністів перед російською державою. Росії загрожувала повна анархія, розпад, але розлад був ліквідований комуністичною диктатурою — вона знайшла лозунги, яким згодився підкорятися народ».

Володимир Винниченко — голова Генерального секретаріату Центральної Ради, влада якої була скинута більшовиками, вже за кордоном писав: «Перевага більшовиків була втому, що солдати не чинили їм ніякого опору і навіть переходили на їхній бік, майже всі робітники міст приєднувалися до них, і в тому, що сільська біднота явно була біль1 шовицькою, і в лому, що переважна більшість населення була проли нас, лому що ми, українські демокрали, розійшлися зі своїми масами, були непослідовними, невиразними і зраджували народні інтереси».

Людству доведеться переконатися, що всі ленінські пророцтва здійсняться, а все багно, яке жбурляють українські демократи у більшовиків, повернеться до них самих.

Так хай же засяє над планетою ленінська мудрість, світить маяк ленінського інтелекту.

Я прошу шановний суд винести відповідачеві виправдувальний вирок.

Урок закінчується підбиттям підсумків, заповненням рейтингевих аркушів та оголошенням домашнього завдання: «Який би ви винесли вирок суду?». У ньому також слід показати вміння відстоювати власні погляди па проблему, толерантно ставитися до протилежних думок, критично ставитись до тенденційної інформації.