загрузка...

Цілі заліку

1. Узагальнити основні положення теми:

  • Українська Центральна Рада — керівник української революції.
  • Проголошення незалежності України — закономірний етап розвитку української революції.
  • Українська Держава.
  • Директорія УНР — спадкоємиця Центральної Ради.
  • Втрата Україною суверен ітету за часів більшовиків.

2. Продовжити формування понять теми: національно-визвольний рух, національна демократична революція, український монархізм, тоталітаризм, демократія, авторитарний режим, радянська влада, більшовицька диктатура, «воєнний комунізм», мілітаризація, ідеологія, демагогія.

3. Продовжити формувати основні вміння: аналізувати та узагальнювати, порівнювати, оцінювати, пояснювати, визначати роль людського фактора в історії, давати характеристику історичним особам, аргументовано відстоювати власну думку, терпимо ставитися до іншої точки зору.

Виховна мета: виховувати інтерес до історії, формувати негативне ставлення до будь-яких проявів насильства.

Форма заліку: урок-суд.

ХІД УРОКУ

I. Організаційне питання

Вступне слово вчителя щодо мети, форми заліку, рейтинговий аркуш, який заповнюється на кожного учня, де відтворено його навчальні досягнення в процесі вивчення теми, наведено список додаткової літератури.

Розміщення дійових осіб.

II. Суд

Секретар суду. Встати! Суд іде!

С уддя. До Київського губернського суду надійшла заява-позов від громадянина Петлюри Симона Васильовича, колишнього члена Ук-‘
раїнської Центральної Ради, а згодом головного отамана і голови Директорії. Заява датована листопадом 1920р. Уній висунутий позов до громадянина Ульянова-Леніна Володимира Ілліча, лідера більшовицької партії і голови Ради Народних Комісарів Росії. Сьогодні, 12 грудня 1920 p., позивач та відповідач на судовому засіданні відсутні з поважної причини.

Позивач, громадянин Петлюра, зараз перебуває у м. Тарнаві (Польща) й оголошений радянською владою поза законом за участь у війні проти УСРР разом із Українською Галицькою Армією ЗУНР, організацію збройного походу (І Зимовий похід) проти УСРР, за підписання Варшавської угоди з Польщею і розв’язання другої війни проти УСРР спільно з Польщею. Тому суд визнав причину неявки громадянина Петлюри поважною. Відповідач, громадянин Ульянов-Ленін, зараз перебуває в Москві і зайнятий підготовкою свого виступу на 8-му Всеросійському з’їзді Рад, який розгляне план ГОЕЛРО. Крім цього, враховуючи небезпеку виїзду громадянина Ульянова-Леніна зі столиці через можливий замах на його життя, суд визнав причину неявки громадянина Ульянова-Леніна поважною. Звернемося до змісту заяви-позову. Позивач висунув відповідачеві звинувачення за 3-ма пунктами:

1) у встановленні політичного режиму, силоміць нав’язаного незалежній Україні Росією;

2) в злочинній економічній політиці, спрямованій на знищення приватного підприємства, мілітаризацію промисловості;

3) у злочинній національній політиці, яку Росія провадила в Україні.

Розглянемо докладніше кожний пункт звинувачення. Звернемося до першого пункту звинувачень:

«РРФСР силоміць нав’язала незалежній Україні політичний режим терору, а саме: більшовики тричі приходили до влади в Україні: вперше — в результаті військової агресії проти Центральної Ради; вдруге — воюючи проти Директорії; утретє — наприкінці 1919 р., встановивши більшовицьку диктатуру та режим терору».
Прокурор. Викликаю як свідка) гр-на М. С. Грушевського. Відреко- j мендуй гесь, будь ласка.

Грушевський.ГрушевськийМи-1 хайло Сергійович.

Прокурор. Яку обіймаєте посаду? і

Грушевський. Історик. З берез- І ня 1917 і до квітня 1918 р. був голо- j вою Центральної Ради.

Прокурор. Де проживаєте?

Грушевський. У березні 1919 ро- j ку емігрував до Чехословаччини, І а зараз проживаю у Відні (Австрія), j

Прокурор. Розкажіть, будь лас-1 ка, як розпочалася Перша війна | більшовицької Росії проти України. І

Грушевський. 4грудня 1917р. j Раднарком Росії за підписом Леніна | і Троцького звернувся з ультимату- j мом до Центральної Ради.

Прокурор. У чому полягала суть ультиматуму?

Грушевський. Центральна Рада мана визнати радянську владу, тобто саморозпуститися.

Прокурор. Що було б у разі невиконання ультиматуму?

Грушевський. Уразі невиконання ультиматуму протягом двох діб Раднарком вважатиме Центральну Раду у стані відкритої війни з Радянською Росією.

Прокурор. Яка була відповідь Центральної Ради?

Грушевський. Рада відмовилася виконати вимоги уряду Росії, цілком справедливо оголосивши їх грубим втручанням у внутрішні справи України.

Прокурор. Коли почалася війна?

Грушевський. У грудні 1917р. У січні 1918 р. більшовицькі частини з трьох сторін оточили Київ.

Прокурор. Якими методами вели  більшовики військові дії?

Грушевський. Вони діяли рішуче і безжально, і, чим ближче були  їхні війська до Києва, тим жорстокішими ставали методи ведення війни.

Прокурор. Наведіть приклади, будь ласка.

Грушевський. Загін з 300 студентів, гімназистів, старшокласників і військових курсантів, який спробував перепинити шлях радянським військам під станцією Крути, загинув. Під час боротьби за Київ війська Муравйова 5 діб обстрілювали місто з важких гармат, перетворивши життя на пекло. Обстріл не припинився навіть тоді, коли в штабі Муравйова з’явилася делегація від міської думи і повідомила про залишення частинами Центральної Ради Києва.

Прокурор. Як повелися більшовики, захопивши місто?

Грушевський. Коли, нарешті, до зруйнованого міста увійшли підрозділи Муравйова, багатьом мешканцям здалося, що настане довгоочікуваний спокій. Але найстрашніше було ще попереду. Наказ Муравйова закликав безжально знищувати в Києві всіх ворогів революції.

Прокурор. Яким було число жертв?

Грушевський. Число жертв «червоного терору» в Києві у перші дні становило від двох до п’яти тисяч.

Прокурор. Кого в першу чергу торкнувся «червоний терор»?

Грушевський. Розстрілювали всіх,хтоякосьбувпов’язанийз Центральною Радою, — просто на вулицях. Мало не втратили життя, більшовики Затонський і Скрипник, їх врятували випадково знайдені в кишенях мандати за підписом Леніна, коли їх на вулиці затримав патруль.

Прокурор. У мене нема запитань.

Суддя.Чиє запитання у захисту?

А д в о к а т. Гр-не Грушевський, скажіть, у війні Росії проти України брали участь тільки російські війська?

Грушевський. Загальна кількість військ, які прибули з Росії, становила близько 60 тис. Велику допомогу їм надавали українські більшовики, їх з прихильниками було понад 100 тис. Але на Київ наступали переважно російські війська.

Участь у поході кількох українських І частин з головнокомандуючим Ю. Ко-[ цюбинським ніякого впливу на події і не мала.

Адвокат. Ваша честь! Прошу суд врахувати, що свідок визнає, що у війні проти Центральної Ради брали участь не лише російські війська. Зі 160 тис. 100 тис. були українці.

Суддя. Суд врахує це. Чи є ще запитання?

Адвокат. Ніяких.

Прокурор. До цього свідка у мене нема більше запитань, але з дозволу судді я хотіла б викликати ще раз громадянина Грушевського за третім пунктом звинувачення.

Суддя. Захист не заперечує?

Адвокат. Ваша честь, прокурор може допитувати громадянина Грушевського скільки завгодно і коли завгодно.

Суддя. Добре. Прошу свідка пройти на місце. Запросить наступного свідка звинувачення.

Прокурор. Викликаю на місце свідка громадянина Мазуренка. Ваше ім’я, прізвище?

Мазуренко. Мазуренко Семен Петрович.

П р о к у р о р. Де і ким працюєте?

Мазуренко. Під час перебування при владі Директорії був на дипломатичній службі.

Прокурор. Свідку, поясніть, чому першу війну проти України Росія оголосила, а друга війна відбувалася без будь-яких офіційних оголошень?

Мазуренко. Росія це пояснювала тим, що після закінчення Першої світової війни Брестський мирний договір Росії з країнами Четверного союзу втратив чинність, більшовики його анулювали й почали війну за повернення України.

Прокурор. Яка ваша роль у цих подіях?

Мазуренко. Директорія гарячково шукала шляхів для встановлення взаєморозуміння з радянською Росією і з цією метою відправила дипломатичну місію в Москву яку доручили очолити мені.

Прокурор. Як проходили переговори?

Мазуренко. Мануїльський, якому доручили вести переговори від радянської сторони, оголосив, що російських військ в Україні нема, іде війна між військами Директорії і радянської влади України, яка є повністю незалежною від Росії.

Засідатель. Чи була ця відповідь справедливою?

Мазуренко. Вона була справедливою тільки з формальною точки зору. Ударною силою радянських військбули дійсно українські дивізії* сформовані в нейтральній смузі на північний схід від України, але навчання, озброєння їх здійснювалося за рахунок Росії.

Прокурор. Який був результат переговорів?

Мазуренко. Було ясно, що переговори не мають перспективи. Наша місія ні на день не призупинила війни, тому Директорія сама офіційно проголосила війну радянський Росії.

Засідатель. Чим закінчилась війна?

Мазуренко. Директорії 5 лютого 1919 р. довелося залишити Київ, в Україні знову встановилася більшовицька влада.

Засідатель. Чим характеризувався комуністичний режим?

Мазуренко. Влада перейшла не до Рад, а до ревкомів, де засідали більшовики.

Засідатель. Чому влада не була надана Радам?

Мазуренко. Тому, що там більшовики не отримали б більшості. Щоб забезпечити собі більшість в Радах, вони прийняли Конституцію, яка запровадила недемократичний виборчий закон на користь робітників, фактично — на користь більшовицької партії. Тільки тоді в Україні відбулися з’їзди Рад.

Прокурор. Наведіть приклади «червоного терору»?

Мазуренко. Переді мною газета «Правда» за 18 квітня 1919 р.: «Ми знищимо буржуазію як клас. Не шукайте на слідстві матеріалу і доказів | того, що обвинувачений діяв словом j або ділом проти радянської влади, і Перше питання, яке ми йому повин-1 ні запропонувати, яке в нього походження, виховання, освіта і професія. Ці питання і повинні вирішити долю обвинувачуваного». Підпис — Мартін Лацис, голова Всеукраїнської надзвичайної комісії.

Прокурор. Прошу прилучити цю статтю до матеріалів звинувачення.

Суддя. Прилучено.

Прокурор. Яким був масштаб «червоного терору» у першій половині 1919 р.?

Мазуренко. Масштаби набагато перевищили рівень 1918 р. Йдеться не про тисячі, а про десятки тисяч. Київ: страчено 12 тис. чоловік, Одеса, Миколаїв, Херсон — не менше 14 тис.

Прокурор. Запитань більше нема.

С у д д я. У захисту є запитання?

Адвокат. Запитання є. Гр-не Мазуренко, як на ваш погляд, що спричинило «червоний терор»? Можливо, це відповідь на «білий терор», організований в Україні?

Мазуренко. Ні. Я вважаю, що терор — це завжди зброя, до якої вдаються політичні режими, що не мають масової підтримки населення.

Суддя.Чиєще запитання?

Ад в о к а т. Поки ніяких.

Суддя. Прошу сідати.

Прокурор. Прошу вибачення. Я хотіла б підтвердити слова свідка кадрами кінохроніки, які свідчать, що терор і необмеженість — це метод, за допомогою якого більшовики не лише приходили до влади в Україні, а й утримували порядок у своїх лавах. Дозвольте показати кі-номатеріал?

С у д д я. Дозволяю.

Сценка

Командир. Рота! Стройсь! Смирно! При освобождении села Михай-ловка Мелитопольского уезда бойцами вашей роты допущены грабежи и мародерство. Есть жалобы местных граждан. Бобров!

Б о’б р о в (крок уперед). Я!

Командир. Признаете факт вашего участия в грабежах?

Бобров. Никак нет!

Командир. Стать в строй! Семеч-ков!

Семечков (крок вперед) Я!

К о м а н д и р. Вы участвовали в ограблении крестьян?^.

Семечков. Никак нет!

Командир. Стать в строй! Петров! (Триває допит декількох бійців, всі відмовляються.)
Командир. Принимая во внимание, что рота виновна, что мародерство, шкурничество и трусость в роте приняла массовый характер, а отдельных виновных выяснить не представляется возможным, по решению чрезвычайного военно-ре-волюционного трибунала применить смертельный приговор через расстрел к каждому третьему по представленным спискам. В отношении же остального состава решено расформировать и создать штраф-отряд во главе с командиром Черноусовым и вменить в обязанность искупить вину героическими подвигами.

Суддя. Прилучить кіноплівку до матеріалів звинувачення. Прошу прокурора запросити свого наступного свідка.

Прокурор. Викликаю громадянина Гринька. Відрекомендуйтесь, будь ласка.

Гр и н ь к о. Григорій Гринько.

Прокурор. Ваша посада?

Гр и н ь к о. Колишній голова Української Комуністичної партії (боротьбистів).

Засідатель. Чому колишній?

Гринько. У березні цього року наша партія під тиском більшовиків змушена була саморозпуститися.

Прокурор. Завдяки чому більшовикам наприкінці 1919 р. втретє вдалося прийти до влади на Україні?

Адвокат. Ваша честь, заперечую. Запитання поставлене некоректно.

Суддя. Протест не приймається.-Свідку, відповідайте.

Гринько. Втретє і востаннє більшовики прийшли до влади без війни.

Засідатель. Чому?

Гр и н ь к о. Тільки тому, що навчилися маскувати свої справжні цілі й удалися до звичайного обману.

Засідатель. У чому полягав обман?

Гринько. Вони поширили резолюцію «Про радянську владу на Україні», де містилися обіцянки більшовиків визнати незалежність України, право трудящих мас навчатися й розмовляти рідною мовою. Обіцяли обмежити масштаби запровадження радгоспів і дотримуватися добровольності під час утворення колгоспів.
Грин ько. Так, це обман, це звичайна демагогія. Ми теж спочатку повірили більшовикам. Як не повірити: у Всеукрревком, в якому було всього 5 місць, тільки 3 дісталися більшовикам, на 4-е запросили мене від боротьбистів, а на 5-е — Ка-чинського — від борбистів. Але . невдовзі ми дізналися про виступ Троцького перед комуністами-агі-таторами, що ідуть на Україну. Він відверто говорив, що Україну необхідно повернути Росії. Без України немає Росії, без українського вугілля, заліза, руди, хліба, солі, Чорного моря Росія існувати не може, вона задихнеться, а з нею і радянська влада. Для досягнення поставлених цілей всі засоби гарні.

Прокурор. Чим ваша програма відрізняється від більшовицької?

Гр и н ь к о. Нічим, крім одного: ми спинилися на платформі незалеж- | ності України.

Прокурор. Як ставилися до цього більшовики?

Гринько. Через це ми зазнавали  сильного тиску від більшовиків,  і в березні спочатку саморозпустилися ми, а нещодавно й борбисти.  Я впевнений, що ті боротьбисти і борбісти, які вступили до партії  більшовиків, під час першої ж чистки будуть виключення, а у майбутньому і репресовані.

Суддя. Питання до експерта з історії. Як станеться насправді?

Експерт. Гр-н Гринько має рацію.

В 1921 р. під час чистки в партії більшовиків боротьбисти і борбісти не отримають партквитків. У травні

1921 р. відбудеться гучний суд над керівництвом УПСР, а членів цих двох партій у 20-х роках буде репресовано. У березні 1925 р. змушена буде саморозпуститися й остання українська партія — укапісти УК П.

С у д д я. Є запитання у прокурора?

Прокурор. Ні.

 Суддя. У захисту?

Адвокат.У захисту запитань нема.

Загрузка...