Сереньовічна вулиця

1.Яку оцінку цьому фактові ви могли б дати: давні римські міста, що за рабовласницьких часів були жвави¬ми адміністративно-військовими центрами, перестали існувати і перетворилися на руїни.
2.“Юрмить ринок. Люди придивляються, торгуються, б’ються. Дзвенять глиняні жбани. Це гончар стукає по них палицею, демонструючи міцність. В іншому боці чути перебір струн. Там продають музичні інструменти. Бряцає залізо, оглушливо ревуть воли, гавкають бездомні собаки. Проте е на ринку місце, де стоїть тиша”. Що це за місце на ринку? Розкажіть про нього.
3. З якою метою купці у містах об’єднувалися в гільдії, а ремісники однієї професії утворювали свої спіл¬ки, які звалися цехами?
4. Про що свідчить стаття договору, укладеного у німецькому місті Кельні між майстром Брувером та городянином Тойнбургом? “Якщо син останнього на ім’я Теніс втече від майстра до закінчення 8-річвого строку та етане самостійно займатися ремеслом, хазяїн стягне з нього ве¬ликий штраф”.

5. Складіть розповідь “У майстерні ремісника”, використовуючи, крім підручник», додаткову літературу.
6.  Прослідкуйте за картою, звідки привозили товар і чим торгували міста.
7. “Цікавим е походження української монети “карбованець”. Литовські срібні гроші в XIV ст. ходили й в Україні. Щоб визначити якість монети за твердістю та кольором металу, її надкушували. Врешті-решт гроші ставали вищербленими, тобто мали вищербки, або литов-ською мовою — “карбь”. Через те українці й назвали їх карбованцями”.
Від західноєвропейського “талер” походить “долар”. А яке походження слова “газета”?
8. Міняйли з’явилися в Європі у X ст., на Сході та в Греції — значно раніше. Стіл міняйла — “банко” — зна¬ходився на ринку, на міській площі, а то й навіть у церкві. Один з храмів міста Монпелье так і звався: “Собор блаженної Марії-міняйло”. Це тому, що там стояв “банко”. Про що свідчить цей факт?
9.Як ви розумієте приказку: “Повітря міста робить людину вільною”?

Середньовічне місто

10. Про яку подію йдеться в літописі: “Вони (господарі) відшукують ткачів в оселях, церквах та монастиря, вони не щадили нікого, ані старого, ані молодого… вони вбивали їх тут же, на вулиці”.
11.Порівняйте, чим відрізнялося становище міст-комун від міст, що стояли на землях феодалів?
12. У чому полягала боротьба цехів проти патриціїв, плебеїв проти цехів?
13.Напишіть листа, в якому опишіть своєму прияте¬леві один день з життя городянина.
14. Прочитайте уривок з документа й дайте відповідь: як міста ставали комунами?
15.“За новими правилами, у Франції жодне місто не може стати комуною без дозволу короля, бо всілякі ново¬введення без дозволу короля заборонені. Якщо ж король схоче надати якомусь місту це право або надав його, це має бути записано до хартії вольностей, виданої королем цьому місту з даного приводу. ^Але це має бути зроблено без ущемлення прав церкви та дворянства, оскільки не можуть і не повинні бути обтяЖені церкви та зменшені володіння дворян”.
16. Опишіть права міст-комун, використовуючи уривок з “Хартії Бомона в Аргоні”.

17. “Дозволяється усім вам та усім іншим, що там меш¬кають, купувати й продавати все, що схочете, вільно і спокійно, не сплачуючи податку з вина та торговельного податку. Ми даруємо вам вільне користування водами та лісами. У тому місті за спільної згоди усіх вас будуть по¬ставлені присяжні і також мер, котрий принесе вам клятву вірності й відповідатиме перед нашими урядови¬ми особами за прибутки та податки з міста. Але ані мер, ані присяжні не обійматимуть своїх посад більше одного року інакше, як за спільної згоди усіх…
18. З усіх штрафів, які ми та наші наступники, архієпис¬копи Реймські, стягнемо з міста Бомона, городяни отри¬мають половину для підтримки міських укріплень, для чого вони оберуть двох вірних присяжних, а ми призна¬чимо нашого сержанта в оточенні третього”.

загрузка...
Предыдущая статьяТема 7. Селяни та сеньйори
Следующая статьяТема 9. Європа у XIV — XV ст.