загрузка...

турнірЗа визначенням словника, шкільна позаурочна робота організовується і провоходить в позашкільний час органами дитячого самоврядування за активної допомоги й тактичного керівництва з боку педагогічного колективу насамперед класних керівників, організаторів позаурочної роботи. Державна політика у сфері позашкільної освіти визначається спеціальним Законом України, що враховує різнобічні напрями виховання — художньо-естетичний і туристсько-краєзнавчий, еколого-натуралістичний і науково-технічний, дослідницько-експериментальний і фізкультурно-спортивний, військово-патріотичний і соціально-реабілітаційний, оздоровчий і гуманітарний. Останній передбачає, зокрема, набуття системи правових знань і формування правової культури молоді. Про важливість саме цьо-го напряму свідчить затверджена Кабінетом Міністрів України 29 травня 1995 р. «Програма шкільної правової освіти населення України», що визначається як «процес засвоєння знань про основи права та держави, виховання у громадян поваги до закону, до прав людини, небайдужого ставлення до порушень законності та правопорядку», важливо зазначити, що програма особливо наголошує на потребі вивчення правознавства у загальноосвітніх школах, при цьому підкреслює важливість широкої позаурочної і позааудиторної правовиховної роботи із залученням до неї вчених-юристів, працівників правоохоронних органів, інших фахівців.

Загальновідомо, що позаурочна робота у шкільному навчальному закладі може проводитися у рамках найрізноманітніших учнівських об’єднань — факультативних груп, гуртків і, звичайно, товариств. Останні мають суттєву перевагу, оскільки передбачають об’єднання за інтересами досить великої труни учнів та ведення тривалої роботи за різноманітними, хоча й цілком визначеними напрямами. Цими міркуваннями ми керувалися, засновуючи у грудні 1996 р. товариство «Правознавець» для поглиблення правових знань учнів гімназії. Сподівання на те, що створене нами самодіяльне учнівське товариство обов’язково стане міцним центром ведення позаурочної роботи, справдилися: цього року ми, педагоги гімназії, нинішні та вчорашні юні правознавці, батьки наших талановитих учнів з великим задоволенням відсвяткували десятирічний ювілей товариства. Відтак настав час поділитися досвідом нашої роботи.

Отже, які саме практичні завдання належить вирішувати у процесі створення правознавчого товариства та організації його роботи?

Одне з перших питань, що традиційно постає при створенні такого роду учнівських об’єднань, — кого, власне, зараховувати у члени товариства?

Особливістю позаурочної роботи є те, що вона обов’язково повинно бути добровільною, тож адміністративні (примусові) заходи щодо залучення дітей до учнівського об’єднання є абсолютно неприпустимими. З другого боку, особливість цього захоплення полягає в важливості охопити якомога ширше коло дітей, адже набуття достатнього обсягу правових знань з курсу шкільної програми с проблематичним, зважаючи на передбачений нормативними документами обмежений час для засвоєння предмета. У нашому випадку ситуація із зарахуванням до членів товариства виявилася не такою вже й складною, оскільки першим колективним членом товариства «Правознавець» став увесь 11-й клас, керівником якого мені пощастило бути і в якому поглиблено вивчалося право. Ясна річ, ми запропонували вступити до товариства й учням інших старших класів — тим, які виявляли зацікавленість правознавством і які приймали участь в роботі факультативів, олімпіадах з правознавства. Відтоді основу, так би мовити кістяк товариства, традиційно складають учні старших класів. Такий підхід нам здасться цілком виправданим, хоча зовсім не виключається існування у межах товариства учнівських груп різних вікових категорій. Головне запропонувати для кожної з них відповідні форми роботи і в жодному разі не змішувати їх «механічно», оскільки це об’єктивно ускладнює роботу вчителя з формування та задоволення колективних пізнавальних інтересів учнів (про методику ведення позаурочної роботи з правової освіти серед учнів молодших класів йтиметься далі).

І ще одну важливу особливість стосовно членства у товаристві вчителю з позакласної роботи обов’язково слід враховувати. Йдеться про з’ясування мотивів вступу до товариства його потенційних членів. Як засвідчує практика, такі мотиви можуть бути різними. Одні учні — в основному найбільш обдаровані — приходять до товариства з тим, аби набути необхідних знань для подальшого на-вчання, здобуття спеціальності юриста. Іншими школярами керує суто практичний пізнавальний інтерес до права, бажання зорієнтуватися у законодавчому полі України для захисту своїх інтересів і прав. І, звичайно, і ті, хто вступає до товариства без чітких мотивацій, прагнучи новизни, бажаючи разом з товаришами брати участь у  різних цікавих заходах. Серед останніх можуть бути й учні, які з  різних причин відстають у навчанні з основних предметів. Організатору з позаурочної роботи слід усвідомити неприпустимість відсторонення таких учнів від діяльності в самодіяльному дитячому колективі. Навпаки, на нашу думку, спілкування «слабких» і «сильних» дітей у неформальній обстановці допомагає першим усвідомити потребу «підтягування» у навчанні. Важливим засобом створення атмосфери прагнення наслідувати позитивний досвід може бути також зарахування до товариства випускників ніколи — учорашніх членів товариства, яким вдалося досягти значних професійних успіхів. З цією метою ми, зокрема, передбачили у нашому товаристві інститут його почесних членів. Серед них — дипломанти IV етану Всеукраїнських учнівських олімпіад із основ шкільного курсуправознавства, випускники гімназії К. Олена (стала випускницею  юридичний факультет Київського  університету ім. М.  Драгоманова, працює юристом), В. Наталія (закінчила навчання на юридичному факультеті Київського державного інституту готельного госпо¬дарства, очолює адвокатську контору), С. Андрій (стала випускницею  юридичний факультет Києво-Могилянської академії, є начальни-ком Управління СБУ з економічних питань), П. Дар’я (закінчила юридичний факультет Київського національного універ¬ситету народного господарства), та ін.

Принциповим етапом у налагодженні роботи шкільного товариства «Правознавець»є проведення виборів керівних органів товариства, що, по суті, являє собою реалізацію на практиці стратегії розвитку шкільного самоврядування. Зрозуміло, що участь викладача у цьому процесі має бути зведена до мінімуму, проте і не виключена зовсім, адже раді належить надалі разом з учителем ініціювати й організовувати проведення різних заходів учнівського колективу. Очевидно, кількість членів ради товариства не повинна бути занадто великою, оскільки важливо забезпечити мобільність і дієвість керівних структур товариства. Кількість членів ради напряму зв’язана з тим, наскільки великим є склад учасників товариства. Теперішній її склад налічує 8 осіб на чолі з демократично обраним головою. Вона є основним помічником учителя у проведенні позаурочної роботи.

Загрузка...