загрузка...
Стефан Душан
Стефан Душан

Стефан Душан (бл.1308—1355 pp.)

“Найвищого свого розквіту та найбільшої сили досяг­ла Сербія в XIV ст. за короля Стефана Душана. Його бу­ло проголошено царем сербів та греків.

Стефан Душан відомий не тільки своєю зовнішньою політикою; він здійснив багато і для облаштування внутрішнього життя держави, особливо в галузі законо­давства. Чимало перекладав сербською мовою з візантійських законодавчих пам’яток. Але головна його заслуга полягає в складанні Законника, якого було вида­но на соборі у присутності духівництва з патріархом на чолі та світських осіб. Законник регламентував сербське життя, але користувався візантійськими джерелами. Інтереси сильних землевласників, міцне кріпосне право та великі привілеї церков та монастирів знайшли своє чітке відображення у Законнику”.

  1. Схарактеризуйте правління Стефана Душана.
    Родове дерево Палеологів
    Родове дерево Палеологів
  2. Назвіть досягнення в його політиці?

Про кого йдеться?

“Це була висока, сильна й витривала селянська дівчина. Вона мала швидкий, спритний розум і чудову пам’ять, легко орієнтувалась у складній ситуації. З дитя­чих років бачила навколо себе страждання і бідування народу. На її рідне село не раз нападали вороги. Враз­ливій, релігійній дівчині здавалося, що вона чує голоси святих, які спонукають її на воєнний подвиг. Вона була переконана, що їй призначено Богом врятувати батьків­щину від ворога”.

Висловте своє ставлення до цієї історичної особи.

Про кого йдеться?

“В одному з боїв його було поранено в голову, і він осліп, але продовжував командувати народною армією… Добре знаючи рідні місця, сліпий полководець безпомил­ково обирав найзручнішу позицію. У боях він був над­звичайно винахідливий, спантеличував ворогів не­сподіваними для них прийомами і рішеннями”.

  1. З якими подіями пов’язаний цей факт біографії?
  2. Висловте своє ставлення до життя і діяльності цієї історичної особи.

Іван III (1440—1505 pp.)

Іван III
Іван III

“На початку свого княжіння Іван III все ще був дан­ником татар; влада його, як і досі, не визнавалася іншими удільними князями… Польща, Литва прагнули завоювати Москву, а ливонські рицарі все ще були не­зламними. На кінець свого княжіння Іван III стає цілком незалежним государем, жінкою його стає племінниця останнього імператора Візантії. Казань лежить біля його ніг, і залишки Золотої Орди прагнуть до його двору.

Здивована Європа, яка на початку царювання Івана III ледве мала гадку про існування Московської держави, затиснутої між литовцями та татарами, була приголом­шена абсолютно неочікуваною появою колосальної імпе­рії на її східних кордонах.

Іван III виявив надзвичайний державний розум, але не можна сказати те ж саме стосовно його воєнних дій, в яких не видно прояву таланту… Дії завжди вирізнялися нерішучістю та повільністю. У поході ж 1480 року проти Ахмата він виявив навіть страхополох та всупереч своїм бажанням був примушений народом повернутися до армії, з якої поїхав”.

  1. Оцініть діяльність Івана III.
  2. Схарактеризуйте його особисті якості (інтелекту­альні, моральні, вольові). Визначте ступінь їх відповід­ності завданням, які вирішував історичний діяч.