загрузка...

Історичним джерелом називають те, що безпосередньо відбиває історичний процес, що дає можливість вивчати минуле, тобто все, створене раніше людським суспільством і збережене до наших днів у вигляді предметів матеріальної й духовної культури, фактів ідеології, звичаїв, мови — усної й писемної. У традиційному джерелознавстві визначено вісім основних типів історичних джерел, а саме: 1) джерела писемні; 2) речові; 3) усні (фольклорні); 4) етнографічні; 5) явища мови; 6) фотодокументи; 7) кіно-документи; 8) фонодокументи.У новітній академічній енциклопедії історії України історичні джерела поділяють на такі категорії: 1) документальні; 2) вербальні; 3) зобра-жальні; 4) оповідні; 5) особового походження; 6) речові; 7) масові. Ці категорії не є строго визначеними, тож ті самі джерела можуть належати до різних категорій.

Археологія — наука яка вивчає історію суспільства за матеріальними залишками життя та діяльності людей — речовими (археологічними) пам’ятками.

Археологічна культура — сукупність схожих речових решток, здобутих під час археологічних розкопок, що належать до одного істо-‘ ричного часу й тієї самої території. Подібність форми та оздоблення посуду, типу прикрас, особливостей будівництва жител, і рис поховального обряду свідчать про належність археологічних пам’яток одному народові чи близьким народам. Назви археологічних культур зазвичай утворюються від назв місцевостей, де було вперше виявлено типо-
ву пам’ятку (наприклад, черняхівсь-ка культуравід с. Черняхів), або за характерними ознаками археологічних знахідок (культура-кулястих амфор, шнурова культура), від особливостей поховань (зрубна культура):

Палеоліт — найдавніша доба кам’яного віку за археологічною періодизацією,. На території України-давній кам’яний вік тривав близько 1 млн років і закінчився 10 тис. років тому. Палеоліт поділяють на ранній та пізній.

Мезоліт — епоха кам’яної доби, що була-перехідною між палеолітом та неолітом. На землях України доба мезоліту тривала приблизно від 10 тис. до 7 тис. років тому.

Неоліт — доба нового кам’яного віку, завершальний етап кам’яної доби, що заступив палеоліт та мезоліт. Назва вживається для епохи, протягом якої людина перейшла до добування їжі, вирощуючи рослини й одомашнивши тварин.

Енеоліт -перехідна доба від кам’яного віку до віку металів, коли з’являються речі з міді — першого металу, опанованого людиною, але провідна
роль у, виготовленні знарядь праці ще належала каменю. На території України енеоліт тривав у 4-3 тисячоліттях до н. е.

Бронзовий вік — період в історії людства, коли поряд з кам’яними були поширені знаряддя з бронзи (сплав міді з оловом, рідше — свинцем, цинком та ін.). На наших теренах доба бронзи тривала від початку 2 до початку 1 тисячоліття до н. е.

Ранній залізний вік — один з періодів розвитку людства за археологічною періодизацією. Відзначається остаточним розселенням індоєвропейців, технологічним переворотом у виготовленні знарядь праці, виникненням перших державних утворень, періодом існування найяскравіших кочових.

Колонізація — 1) заселення та освоєння вільної території, а також 2) загарбання якоїсь країни або краю, що супроводжується визиском, підкоренням, а часом і вйнищенйям місцевого населення.

Велике розселення слов’ян — переселення слов’ян, яке відбувалося в Європі у 6-7 ст. в процесі Великого переселення народів, унаслідок якого слов’янські племена з’являються у Подунав’ї, у глибинних районах Балканського півострова — на півдні; на заході доходять до Ельби та балтійського узбережжя; на північному сході заселяють верхів’я Дону й Волги.