загрузка...

Мета: узагальнити та систематизувати знання учнів з теми; розвивати вміння учнів працювати з історични­ми джерелами, вміти обґрунтувати і висловлювати осо­бисту точку зору, встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Обладнання; дидактичний матеріал: картки із зав­даннями, ілюстрації із зображеннями Т. Г. Шевченко, Устима Кармелюка, Лук’яна Кобилиці, кросворд «Ключ від скарбниці»; «Правила гри», ключі, ватман, фломас­тери, сигнальні картки, маршрутний лист, таблиця ре­зультатів.

Тип уроку: урок узагальнення знань.

Форма уроку: урок-гра.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Учитель. У далекому синьому морі є скеля. На цій скелі не ростуть дерева, рідко з’являються птахи, і тільки люди уподобали цей кам’яний па­горб у морі. Вони побудували тут фортецю, яка за­ступала шлях кораблям супротивника. Проте зго­дом люди перетворили цю фортецю на в’язницю. Поступово потреба у в’язниці зникла, і тривалий час серед мурів славетної фортеці не було чути го­лосу людей. Але одного дня все навкруги ожило, сотні ліхтарів висвітили кам’яні каземати. Історія ніби повторювалася, але замість похмурих людей у фортеці з’явилися люди з телекамерами, які по­чали знімати передачу, що набула популярності в усьому світі. Так виникла телевізійна гра «Клю­чі від форту Вуаярд». Сьогодні в нас є можливість відвідати цей форт і взяти участь у цій захопливій грі.

Ознайомлення з формою уроку, з правилами гри

1. Гра починається і завершується за командою

учителя.

2. Під час гри будьте організованими, зосередже­ними, мобільними, критичними, творчими.

штштт Федь І. Б., Дудчинська ЗОШ, Каховський р-н, Херсонська обл.

3.Кожен учень виконує завдання самостійно (може використовувати підказку інших учнів, але тоді знімається 0,5 бала).

4. Якщо учень набрав понад 50 % правильних відповідей, він отримує літеру.

ІІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА УРОКУ

Кімната правди

Вам необхідно розпізнати правильні твер­дження, показуючи сигнальні картки «Так» або «Ні». За кожну правильну відповідь ви отримаєте 0,2 бала. Максимальна кількість балів — 1 бал. Якщо у вас буде більшість правильних відповідей, ви отримаєте один ключ.

1. Головною причиною занепаду соціально- економічного життя України було панування кріпацтва. (Так)

2.   Розвиток промисловості в різних регіонах України відбувався нерівномірно. (Так)

3. Чумацтво гальмувало формування національ­ного ринку. (Ні)

4.  Перше місце в експорті Росії утримувало укра­їнське вугілля. (Ні)

5. Селянські виступи під проводом Устима Кар- малюка тривали протягом 1814—1830 pp. (Так)

6. Лук’ян Кобилиця — ватажок опришків. (Так)

7. Кирило-Мефодіївське братство вперше сфор­мувало українську національну ідею. (Так)

8. Австрійський імператор Фердинанд І 17 квіт­ня 1848 року видав маніфест про скасування панщини в Галичині. (Так)

9. Головна руська рада — перша політична орга­нізація в Україні. (Так)

10.  Внаслідок революції 1848-1849 pp. в Австрій­ській імперії погіршилось становище в захід­ноукраїнських землях. (Ні)

Кімната відповідностей

Ви маєте показати своє вміння розподіляти поняття, назви, терміни за категоріями. Кожний із вас отримає пакет із поняттями. Вам необхідно якнайшвидше розкласти ці поняття у стовпчики за категоріями. За правильно виконане завдання ви отримаєте ключ та максимальний 1 бал. Ус­піхів!

Категорії: соціальна верства, економічне ста­новище, Україна під владою Російської імперії, Україна під владою Австрійської імперії.

Поняття: промисловий переворот, кріпаки, урочна система, фабрично-заводська промисло­вість, кріпацтво, Кирило-Мефодіївське товари­ство, наймані робітники, військові поселення, криза поміщицького господарювання, ринкові відносини, товарне виробництво, підприємці, ру­сифікація, денаціоналізація, уніфікація, генерал- губернаторство, «Київська козаччина», Устим Кармелюк, «Похід у Таврію за волею», опришки, Лук’ян Кобилиця, «Книга буття українського на­роду», українське відродження, Т. Г. Шевченко, Головна руська рада, «Зоря Галицька», автономія, Слов’янський конгрес, «Українське питання», М. Костомаров, федерація, інтелігенція, державні селяни, капітал, рента, феодально-кріпосницьке господарювання.

Кімната порівняння

  1. Усе у світі пізнається через порівняння: щоб побачити світло — потрібна темрява, щоб зрозумі­ти добро — потрібне зло. Ось і зараз ви маєте по­казати своє вміння порівнювати. За правильно ви­конане’завдання ви отримаєте ключ. Максималь­ний бал — 1. Щасти вам!

Метод «Займи позицію». У різних кінцях кім­нати розвішані картки «Так», «Ні», «Не знаю». Учні повинні зробити вибір і пояснити його.

Твердження. Становище українців у першій по­ловині XIX ст. під владою Австрійської імперії було гіршим, ніж у Російській імперії.

Кімната закономірностей

У цій кімнаті ви маєте продемонструвати своє вміння встановлювати закономірності. Ко­жен із вас отримає картку, де вписано логічний ланцюжок. За правильну відповідь ваша команда отримає ключ, а кожний учасник — 1 бал. Якщо ви не знаєте відповіді на своє завдання, ви може­те звернутися по допомогу до свого товариша, але тоді ви втрачаєте 0,5 бала.

  1. Пантелеймон Куліш, Т. Г. Шевченко, М. Кос­томаров, М. Муравйов, М. Гулак.
  2. «Назар Стодоля», «Наталка Полтавка», «Гай­дамаки», «Наймичка», «Катерина».
  3. Головна руська рада, Галицько-руська матиця, Кирило-Мефодіївське товариство, Центральна рада народова, «Руський собор».
  4. Лук’ян Кобилиця, Яків Головацький, Устим Кармелюк, Мирон Штола.
  5. Урізання селянських наділів, рента, безправ’я, чумацтво.
  6. Промисловий переворот, розшарування селян­ства, підприємці, галузі економіки.
  7. Лівобережжя, Правобережжя, Південь Украї­ни, Західна Україна.
  8. Київ, Херсон, Миколаїв, Одеса.
  9. Ярмарок, купець, контракт, зовнішня тор­гівля.
  10. Автономія, сировинний додаток імперії, гіль­дії, колоніальний характер української тор­гівлі.
  11. Кріпак, поміщик, підприємець, державний се­лянин.
  12. Фабрично-заводська система, зростання міст, розвиток внутрішньої та зовнішньої торгівлі, урочна система.
  13. «Київська козаччина», «Похід у Таврію по волю», масові повстання, «Кавказ».
  14. «Кобзар», «Сон», «Заповіт», «Книга буття українського народу».
  15. Підпали, повстання, демонстрації, непокора, убивства поміщиків.

Завдання перевіряють шляхом взаємопере­вірки.

Кімната особистостей

У цій кімнаті ви маєте продемонструвати знання біографій історичних діячів. Завдання складається з двох етапів.

  1. Упізнай особистість за описом.
  2. Випереджальне завдання. Презентація твор­чого шляху Т. Г. Шевченка (робота в малих групах).
  •  Шевченко — патріот;
  •  Шевченко — поет;
  •  Шевченко — письменник;
  •  Шевченко — художник.

Максимальний бал — 2 бали.

Описи

1. Походив з кріпацької сім’ї. Народився на Бу­ковині в с. Путила-Сторонець (нині Чернівець­ка обл.). Очолив виступ селян проти утисків поміщиків. Влаштували підпали панських маєтків. Оголосили ліси й пасовиська своєю власністю, вимагали переведення в стан дер­жавних селян. Повстання було придушене. З повсталими жорстоко розправилися: нещад­но побили киями та різками. (Лук’ян Коби­лиця)

2. У першій половині XIX ст. був організатором антикріпосницького руху. Селянин-кріпак. Народився 1787 р. у с. Головчинці (нині Він­ницька обл.) У 25 років був відданий паном в солдати, а наступного року він утік зі служ­би і повернувся до рідних місць. Там він при­єднався до ватаги селян-кріпаків, військових дезертирів, містечкових торгівців і дрібних шляхтичів. Незабаром став їхнім ватажком. Вони здійснювали напади на поміщицькі ма­єтки, сільські й придорожні корчми, господар­ства заможних селян. Найбільш активно діяв у Подільській губернії. Його активно підтри­мували селяни, оскільки він часто допомагав їм, роздаючи захоплене майно і худобу. Нео­дноразово його заарештовували, 4 рази заси­лали до Сибіру на каторгу, але він щоразу ті­кав на Поділля і продовжував боротьбу. Його називали «славним рицарем», «українським Робін Гудом». (Устим Кармелюк)

Учитель. Шановні учні! Ви пройшли багато випробувань у форті Буаярд, продемонструвавши неабиякі знання та вміння. Настав час найважли­вішого випробування. Вам потрібно дістати ключ від скарбів. Для цього ви маєте обміняти уже отримані ключі на літери, путівник. Щоб отрима­ти «Ключ до скарбу», вам належить вставити про­пущені слова у путівнику. Максимальний бал — З бали.

Путівник

  1. Назва збірки поезії Т. Г. Шевченка. («Коб­зар»)
  2. Головна руська рада проголосила ідею єднос­ті… (українського народу).
  3. Форма правління, запропонована членами Кирило-Мефодіївського братства. (Федерація)
  4. Українське національне … (питання).
  5. Найбільш численна суспільна верства в Украї­ні в першій половині XIX ст. (Селяни)
  6. Перша газета, що вийшла українською мовою. («Зоря Галицька»)

Учитель. Молодці! Ви добре впорались із за­вданням. Але у мене для вас є ще одна новина. Ми не зможемо вийти із форту, якщо не залишимо свій автограф.

Завдання

  1. Ви повинні намалювати образний портрет України першої половини XIX ст. і презентувати його. Максимальний бал — 3 бали.

IV. ПІДСУМКИ УРОКУ

Учитель. Ви перебуваєте у коридорі висно­вків. Назва коридору говорить сама за себе: тут ми підіб’ємо підсумки нашого уроку. На початку уроку ми визначали мету уроку. Чи досягли ми своєї мети? (Відповіді учнів.)

V.  ОЦІНЮВАННЯ РОБОТИ УЧНІВ

Учитель. У цьому коридорі стоїть Тумба чес­ності. Я пропЬную підійти до неї тому, хто отримав мінімальний бал, і спробувати пояснити, чому, на його думку, він отримав такий результат; що було найскладнішим (самооцінка). А тепер пропоную оцінити свої дії усіх охочих. Що вам сподобалося (чи не сподобалося ) на уроці? Хто з вас був най­більш активним на уроці? (Відповіді учнів.)

VI.   ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Повторити матеріал теми.

Загрузка...