Аларіх збирався переправитися п Сіцілію, а звідти — в Африку, але нагла смерть після недовгої хвороби розбила його плани. Збереглись легенда, що готи гірко оплакували свого знаменитого короля, примуси ли полонених відвести річку Бузент, поховали в її руслі Аларіха з незліченними скарбами, а потім знов повернули річку в її русло. Щоб таємниця місцезнаходження гробниці лишилась навіки непорушною, вони знищили полонених, які брали участь у спорудженні гробниці.
Наступником Аларіха був обраний Атаульф. Переказували, що він нібито мріяв заснувати готське царство на руїнах Римської імперії, але зрозумів, що готи не здатні коритися законам, необхідним для життя держави, а тому поставив собі за мету — захищати імперію і зберегти її для потомства. В усякому разі, він уклав мир з Гонорієм, одружився із сестрою Плацідією, яка попала в полон до готів, дістав звання головнокомандуючого і рушив відвойовувати Галлію. В результаті досить довгих воєнних дій готи захопили провінцію Аквітанію з головним містом Толозою, яке і віддав їм римський імператор. їх король вважався наче намісником імператора, а готи дістали право користуватися третиною будинків і майна місцевого населення. Це Готське королівство, а також Бургундське королівство на Рейні, що виникло трохи раніше на тих же умовах, були першими з багатьох варварських держав, що поступово
утворювались на території Римської імперії. Поява їх знаменувала початок переходу до епохи середньовіччя.
Формально Західна Римська імперія проіснувала кілька десятків . Але вона була вже приречена. Революційні виступи рабів і колонів, нові навали варварських племен остаточно зломили рабовласницьку державу, яка проіснувала довгі віки і поширила своє панування майже на весь відомий тоді світ.
Так, в 5 ст. під ударами революції рабів і варварських навал загинуло римське рабовласницьке суспільство і на зміну йому прийшов новий лад і нове суспільство — феодальне.
