загрузка...

Нормативноправові акти — це письмові документи, видані уповноваженими на те суб’єктами права з метою встановлення, зміни чи скасування юридичних норм.

Індивідуально-правові акти — документи, видані на основі певних нормативно-правових актів задля вирішення конкретної справи (нагорода, помилування тощо). Не мають загальнообов’язкового характеру і розраховані на одноразове використання.

Систематизація нормативно-правових актів — це упорядкування чинних нормативних актів, приведення юридичних норм к сдину узгоджену систему з метою усунення суперечностей між иими, забезпечення доступності законодавства для всіх суб’єктів орава.

Види систематизації:

1. Інкорпорація — це форма систематизації, коли кілька нормативних актів об’єднуються в один збірник без зміни їх змісту.

Інкорпорація існує у двох різновидах:

1) Офіційна — упорядкування системи нормативних актів шляхом видання компетентними органами держави збірників діючих актів. У текст збірника вносяться офіційні зміни та виключаються з нього статті, що втратили чинність.

Різновиди офіційної інкорпорації:

— хронологічна — упорядкування актів за часом їх видання (Відомості Верховної Ради України, Зібрання Постанов Уряду, Бюлетень нормативних актів міністерств та відомств); тематична — поєднання нормативних актів за сферою державної діяльності чи певною тематикою (Збірник нормативних актів Мінфіну щодо оподаткування).

2) Неофіційна інкорпорація здійснюється різноманітними організаціями, органами та способами і має довідково-інформаційний характер. Вона проводиться за ініціативою вказаних суб’єктів без спеціального доручення правотворчого органу.

2. Консолідація — це форма систематизації, метою якої є об’єд-мдііня кількох нормативно-правових актів, що регулюють однорідну сферу суспільних відносин в один нормативно-правовий акт без суттєвих змін його змісту.

3. Кодифікація — це форма систематизації, коли кілька нормативних актів, що мають спільний предмет регулювання, переробляються, узгоджуються, об’єднуються в один нормативно-правовий акт.

У результаті кодифікації створюються наступні акти.

Кодекс — кодифікований акт, який забезпечує детальне правове регулювання певної сфери суспільних відносин і має структурний розподіл на частини, розділи, підрозділи, статті, що певною мірою відображають зміст тієї чи іншої галузі права. У сучасному законодавстві України існують: Кримінальний кодекс, Кодекс про адміністративні правопорушення, Сімейний кодекс, Кримінально-процесуальний кодекс, Земельний кодекс, Водний кодекс тощо.

Статути, положення — кодифіковані акти, в яких визначається статус певного виду державних організацій та органів.

Розрізняють наступні різновиди кодифікації:

Галузева, що характеризується упорядкуванням норм виключно однієї галузі (КЗПП).

Міжгалузева, що систематизує норми двох і більше галузей (Повітряний кодекс).

Загальна, що надає можливість впорядкувати норми, що регламентують однотипні відносини (Конституція).

Кодифікація завжди має офіційний характер.

Правотворчість — це правова форма діяльності держави та уповноважених організацій з прийняття, зміни, призупинення дії і скасування юридичних норм.

Реалізація норм права — це втілення положень правових норм у факт ній поведінці (діяльності) суб’єктів права.

Тлумачення — діяльність органів держави, посадових та фізичних осі що здійснюється з метою уяснення та пояснення змісту правової норми

Загрузка...