загрузка...

Методичні поради. Частково зміст і методику використання дидактич­них диференційованих матеріалів з географічного краєзнавства висвітлено в нашій книзі «Методика шкільного географічного краєзнавства», проте використання пропонованих завдань потребує для молодих учи­телів методичних порад.

Географія в середньому навчальному закладі, побудована у відпо­відності з вимогами сучасного рівня географічної науки і завданнями, тісно пов’язана з елементами краєзнавства. У цьому плані краєзнавчий матеріал уважається складовою частиною навчальних програм з географії на 12-річний термін навчання.

Включення краєзнавчого матеріалу в зміст курсів фізичної географії сприяє послідовному формуванню в учнів понять «рідний край», «рідна місцевість», «моє село, місто», «батьківщина» та ін.

На цих засадах учні збагачуються краєзнавчими знаннями безпо­середньо на уроках географії, у гуртках і товариствах, що вважається основою в здійсненні краєзнавчого підходу в навчанні фізичної географії і в організації позакласної краєзнавчої роботи.

Вперше з краєзнавчим матеріалом і поняттями «рідний край», «наша місцевість» учні знайомляться під час вивчення окремих тем з курсу «Природознавство» в 1–5 класах. Тут краєзнавчі знання є основною в здійсненні краєзнавчого підходу в навчанні учнів фізичної географії і в організації позакласної роботи.

У пропонованому вчителям географії посібнику ми рекомендуємо дидактичні диференційовані завдання краєзнавчого спрямування з тем «Літосфера», «Гідросфера», «Атмосфера» (6 клас), «Африка» (7 клас), «Географія своєї області» (8 клас) та ін. Тому коротко дамо методичні поради з використання краєзнавчих матеріалів саме до цих тем.

Відомо, що навчальна програма фізичної географії в 6 класі містить багато краєзнавчих відомостей, правильне використання яких сприяє формуванню в учнів загальних і одиничних географічних понять. Най­більші можливості для збагачення учнів краєзнавчими знаннями є при вивченні тем «Літосфера», «Гідросфера» і «Атмосфера». Здобуття крає­знавчих знань у процесі вивчення теми «Літосфера» і особливо будо­ви земної кори, зокрема, сприяє усвідомленому засвоєнню основних форм і структури рельєфу («Які форми рельєфу переважають у вашій місцевості?», «Розкажіть про рельєф, на якому розташоване ваше село, місто» і т. ін.). Такі дидактичні матеріали, у формі запитань і завдань, сприяють ознайомленню учнів з особливостями поверхні своєї місце­вості і умовами її формування під дією внутрішніх і зовнішніх процесів гірськими породами, що складають навколишню місцевість. Вивчаючи тему «Гідросфера» багато питань розглядаються на основі краєзнавчого матеріалу взагалі і диференційованих дидактичних завдань, питань, вправ зокрема, в результаті учні краще застосовують програмний ма­теріал з географії.

На основі місцевого матеріалу такі поняття, як «погода», «клімат» і ін., розглядаються в темі «Атмосфера». Диференційовані дидактичні матеріали своїм змістом сприяють організації систематичних спостере­ жень за атмосферними явищами і визначення характерних ознак погоди і клімату своєї місцевості в порівнянні з кліматом інших територій.

Методика використання дидактичних краєзнавчих завдань достатньо проста: вчитель дає учням інструктаж, дозволяє користуватись картами атласу, в окремих випадках, якщо клас слабий, і підручниками, допо­міжними матеріалами. Під час виконання завдань учитель надає учням консультації. Частина дидактичних матеріалів, складена на основі змісту навчальної програми «Географія материків і океанів». Цей курс у порів­нянні із загальною фізичною географією має обмежені можливості в здій­сненні краєзнавчого підходу. І все ж таки, плануючи хід уроків, можна використовувати краєзнавчі матеріали, серед яких є і диференційовані дидактичні матеріали. Особливо тут у методиці викладання в пригоді стає прийом порівняння. У зв’язку з цим В. О. Коринська наголошувала: «Краєзнавчий принцип у курсі географії материків полягає не в тому, що природа материка розкривається на прикладі рельєфу, клімату, річок, рос­линності своєї місцевості. Він полягає в тому, що особливості природи, території, яка вивчається, порівнюються з відповідними природними явищами своєї місцевості, добре знайомими учням» [20, 67].

Порівняння як прийом здійснення краєзнавчого принципу варто застосувати при вивченні природних умов материка Африка. Вивчаючи клімат, учням можна задати наступні питання: «Який клімат в Африці і у вашій місцевості?», «Яка найменша або найбільша висота Сонця над горизонтом у вашій місцевості та в тропіках Африки?» та ін.

Подібні порівняння, спрямовані на міцне засвоєння навчального матеріалу, можуть бути використані при вивченні природи і інших ма­териків.

Важливе місце у використанні дидактичних матеріалів займає V роз­діл навчальної програми 7 класу «Географія своєї області». Основна мета пропонованих дидактичних диференційованих матеріалів (у нашому випадку питання і завдання) полягає в тому, щоб, знайомлячи учнів з конкретними природно-економічними умовами рідного краю, виховати і розвинути в них почуття любові до України і готовність брати участь в її подальшому розвитку в ринкових умовах.

Зміст дидактичних диференційованих завдань, їх мета і широкі мож­ливості дозволяють використовувати різні методи і прийоми в навчанні. Це — розповідь, пояснення, бесіда, робота з підручником і допоміжною літературою, інші методи і прийоми; створення проблемних ситуацій, розкриття причинно-наслідкових зв’язків і закономірностей, що сприяє активізації навчального процесу і пізнавальної діяльності учнів; органі­зація роботи учнів з картою області і робочими зошитами, контурною картою своєї місцевості; проведення практичних робіт та екскурсій нав­коло села (міста).

Розгляньмо елементи краєзнавства у змісті шкільних курсів географії в середньому навчальному закладі, в основі яких закладені диференці­йовані дидактичні матеріали.

Загальна географія. 6 клас

лл ллл лллл

Загрузка...