загрузка...

САРМАТИ — кочові племена східноіранської мовної групи центральноазіатського походження, які мешкали у IV-III ст. до нашої ери на території степів від Західного Казахстану до Дунаю. Економічний устрій — рухоме кочове скотарство. Соціальний устрій — родоплемінний, суспільний устрій — ранньокласова організація з елементами державності, “кочова імперія”.

САТЕЛІТ (від лат. satelles (sate llitis) — супутник, служникспільник) —
СВІТОГЛЯД — система уявлень і поглядів людини на світ (природу, суспільство, особистість), що відображає його ставлення до дійсності, а також зумовлені цими уявленнями й поглядами

СЕПАРАТЙЗМ (від лат. separat us — відокремлення) — прагнення до відокремлення, відособлення.

СЕПАРАТНИЙ— окремий, відособлений; С. мир — мир, укладений державою без відома своїх союзників у війні.

СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ — період історії людства, що хронологічно охоплює час від V ст. до середини XVI ст. В історії країн Західної Європи відповідає періодові феодалізму. Вивченням Є. займається медієвістика.
СИМВОЛІЗМ (фр. symbolisme, від symbol — символ) — кінця
XVIII    — початку XX ст., який брав за основу розкриття навколишнього символ, ідею художнього образу, що перебуває за межами чуттєвого сприйняття.

СИНДИКАЛІЗМ (фр. syndica lisme) — течія в робітничому русі, прихильники якої відмовляються від участі профспілок у політичній боротьбі, визначають економічну форму боротьби як єдиний шлях досягнення соціальної справедливості, в умовах якої синдикати (профспілки) мають управляти суспільним виробництвом.

СІЛЬСЬКА ОБЩИНА — територіальне об’єднання господарств, пов’язаних між собою колективною власністю на землю й угіддя, що підлягали періодичному перерозподілу між сім’ями.
СІОНІЗМ (від назви пагорба Сіо на в Ієрусалимі) — ідеологія і політика, яка панує в Ізраїлі і в багатьох єврейських общинах різних країн світу. Пропагує створення в Палестині єврейської держави й переселення туди всіх євреїв. Як будьяка інша форма націоналізму, включає ідею національної зверхності й національної винятковості. Засновник — С.Теодор Герцель (18601904).
СКІФИ (грец. Skythai) — об’єднання кочових іраномовних племен, які під тиском масагетів (іранських племен, що мешкали між Каспійським та Аральським морями) зза Араксу (Волги) переселились до Північного Причорномор’я, де існували у VII—III ст. до н. е.
Велике політичне утворення С. — Скіфія — існувало у межах двох природних зон — степовій та лісостеповій. Розквіт Скіфії припадає на кінець VIV ст. до н.е.
СКОТАРСТВО — тип господарства, заснований на утриманні й розведенні свійських тварин. Поділяється на рухомий спосіб життя, заснований на випасі стад, і розведення тварин в общинах землеробів. Існують такі види С.: пастуше, відгіннопасо вищне, напівкочове, кочове.
СОБОРНІСТЬ — 1) як морально філософський і соціальний принцип С. — скупчення і єднання людей навколо спільної справи як умови існування людства. Суттєвими рисами С. є: взаємна відповідальність, єдність індивідуального і спільного, взаємне духовне збагачення, співтворчість; 2) єдність усіх територій тієї чи іншої держави.
СОЦІАЛДЕМОКРАТІЯ — ідейнополітична течія, що спирається на ідеї соціальної справедливості, свободи і рівності, демократичного перетворення суспільства, виникло наприкінці XIX ст. Для переважної більшості соціал демократичних (соціалістичних, лейбористських тощо) партій характерними є такі ознаки: висування концепції демократичного соціалізму; встановлення міцних, стійких зв’язків з профспілковим рухом; прихильність принципу політичного консенсусу при розв’язанні різних проблем; визнання пріоритету соціальної мети над економічною; створення соціально орієнтованої економіки, розширення соціальної політики держави.
СОЦІАЛІЗМ (від лат. socialis — суспільний) — перша, або нижча, стадія комунізму, відмінності між якими визначаються ступенем зрілості продуктивних сил і виробничими відносинами.

СОЦІАЛІСТИЧНА ІДЕЯ — ідея загальної справедливості, яка передбачала відсутність експлуатації, загальну соціальну рівність — суспільство без бідних і багатих, рівні умови праці, заробітної плати, рівня життя тощо, рівні можливості в освіті, охороні здоров’я, пенсійному забезпеченні тощо, рівні політичні права та свободи.
СОЦІАЛІСТИЧНА НАРОДНА ЛІВІЙСЬКА АРАБСЬКА джама ХІРІЯ (СНЛАД) — особлива і єдина в світі форма державного управління, за якої законодавча ініціатива, вирішення питань внутрішньої і зовнішньої політики, господарчого й культурного життя належать первинним народним зборам, що об’єднують все доросле населення країни за територіальним принципом. Право остаточного формування законів закріплено за Загальним народним конгресом, до складу якого обирають секретарів районних народних зборів
СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА — діяльність держави стосовно збалансованого розвитку суспільств.
СОЦІАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ —одна з гострих форм боротьби між , віджили ми відносинами при різкому загостренні соціальних процесів, внаслідок якої змінюється тип влади, до управління приходять нові політичні сили, встановлюються нові соціальноекономічні основи суспільства.
СОЦІАЛЬНА СТРУКТУРА склад (устрій) суспільства або того чи іншого соціального утворення (груп, колективів, соціальних інститутів). С. с. визначають такі фактори: економічні, національні, демографічні, професійні, станові, класові тощо.
СОЦІАЛЬНИЙ (від лат. socia lis) — суспільний; пов’язаний із життєдіяльністю й відносинами людей у суспільстві.

СПІВДРУЖНІСТЬ НАЦІЙ — міжкраїнне об’єднання у числі Великої Британії й колишніх могутніх домініонів, колоній, залежних територій. Главою визнана королева Великої Британії, яку представляють генералигу бернатори в 27 країнах і територіях. Усі країни С. н. в єдину валютну зону, мають тісні зовнішньополітичні зв’язки, співпрацюють у військовій галузі.
СТАГНАЦІЯ (від лат. stagnare — робити нерухомим, зупиняти) — застій в економіці, виробництві, торгівлі тощо.
СТАГФЛЯЦІЯ (від стаг(нація) та (ін)фляція) — період, упродовж якого спад виробництва або стагнація супроводжується хронічною інфляцією.
СТАЛІНІЗМ — одна із форм тоталітаризму. Склався в СРСР з 20х років як культ Й.В.Сталіна.
СТРАТЕГІЧНА ОБОРОННА ІНІЦІАТИВА (СОІ) — див. “Зоряні війни”.
СУБ’ЄКТИВІЗМ (від лат. subjec tivus — підметовий) — у політиці та суспільному житті — довільні рішення, які ігнорують існуючі умови, закономірності. СУВЕРЕНІТЕТ (від фр. souverai nete — верховна влада) — політична незалежність і самостійність держави, недопущення будьякого втручання у внутрішню або зовнішню діяльність.

СУСПІЛЬНИЙ СТАН — соціальна група доіндустріального суспільства, яка має закріплені у звичаї або законі спадкоємні права і обов’язки. Становій організації притаманна ієрархія (підпорядкованість) суспільних станів, що відбивається в нерівності їх положення та привілеїв. СУСПІЛЬНІ КЛАСИ — великі, порівняно однорідні групи людей, об’єднані ставленням до засобів виробництва й розподілу суспільного продукту.
СФРАГІСТИКА (від грец. sphra gis — печатка) —  Пов’язана з геральдикою й нумізматикою.

СЮРРЕАЛІЗМ (фр. surrealis sme — букв. — надреалізм) — напрям у літературі та образотворчому мистецтві, який виник у 20ті pp. XX ст. у Франції. С. спирається на філософію інтуїтивізму, східні містикорелігійні вчення, фрейдизм; деякі положення теоретиків С. близькі до ідей дзенбуддизму.Народившись у літературному середовищі, С. був найбільш поширеним у живописі (С.Далі, X.Миро, М.Ернст, А.Массон та інші). Естетика С. викладена в “Маніфестах сюрреалізму” А.Бретона (18961966). Представники напряму проголосили джерелом мистецтва сферу підсвідомого (інстинкти, сновидіння, галюцинації тощо) і тому прагнули до зображення “надпредметного” світу, народженого підсвідомістю митця.

Загрузка...