Загрузка...

Фрідріх Дюрренматт – «сумний паяц» швейцарської літератури, найяскравішийпредставник театру гротеску.


Загрузка...

Трагікомедія  «Гостинастароїдами».

ПЛАН.

  1. Ф. Дюрренматт – швейцарський драматург, прозаїк, публіцист.
  2. Театр гротеску – спосіб зображення і відтворення картин кризового стану світу.
  3. Аналіз п`єси «Гостина старої дами»:
  4. історія написання;
  5. система образів, проблематика п`єси;
  6. екзистенційні риси в творі;
  7. «Гостина старої дами» як трагікомедія з рисами драми-притчі.

Мета: засвоїти знання щодо основних етапів життєвого і творчого шляху  швейцарського драматурга — Ф. Дюрренматта, особливостей його художнього світу. Повторити  і удосконалити поняття «гротеск», «драма-притча», «трагікомедія», «художня деталь». Проаналізувавши ключові епізоди твору і образну систему  визначити проблематику твору і з ясувати ставлення студентів до основних проблем. Розвивати  логічне мислення, зв`язне мовлення, вміння учнів формулювати і висловлювати грамотно свої думки, пам`ять, увагу, образне мислення; виховувати любов театру і літератури, відчуття необхідності і потреби у читанні, розширення естетичного кругозору.

Обладнання: текст  п`єси «Гостина старої дами», портрет Ф. Дюрренматта,  мультимедійне забезпечення.

Тип: комбіноване заняття.

Форма проведення: практичне.

 

 

Тільки у драматичній формі  комедії

можна втілити сучасну

трагедію.      

 

П`єса зла, відтак трактувати її слід якнайгуманніше.

І персонажі повинні викликати не гнів, а сум.

Фрідріх Дюрренматт

Проблемне питання: Чим можна виміряти ціну людського життя?

Хід заняття

І. Організаційний етап

ІІ. Мотиваційний етап

Слово викладача. Сьогодні  ми  будемо говорити  про те, що у сучасному житті – суворому, хаотичному,  абсурдному і, як вважають екзистенціалісти,  ворожому людині, зовсім не залишилось місця людяності, бо її почали витісняти наввипередки гроші, егоїзм, байдужість.

Всі  ми пам`ятаємо легенду про давньогрецького філософа Діогена, який  серед білого дня, взявши ліхтар, ходив вулицями міста, і коли його спитали, навіщо ліхтар, відповів: «Шукаю людину!»

Швейцарський драматург Фрідріх Дюрренматт, на мій погляд, з повним правом теж міг би сказати майже те ж саме, але вже у ХХ ст. — «Шукаю людяність!» Чи  ви погоджуєтесь із цією думкою після прочитання  п`єси «Гостина старої дами»? Сьогодні на занятті ми над цим поміркуємо.

 

ІІІ. Повідомлення теми та мети заняття.

  • Чи є слово у назві теми, яке вам незрозуміле? (паяц — клоун, шут). Так називав себе сам митець, а чому? – дізнаємось від нього самого.

Робота  з епіграфами

 

 

Проблемне питання:

ІV. Перевірка домашнього завдання:

  1. Повідомлення студентів з теми «Фрідріх Дюрренматт – швейцарський драматург, прозаїк, публіцист» у формі  «Інтерв`ю з драматургом».

Вступне слово викладача: Фрідріх Дюрренматт говорив про себе: «…Хоч я і найсумніший із драматургів,  жарти мені дуже подобаються, я зовсім не безнадійно похмурий тип». Отже, гадаю, варто познайомитись з цією непересічної і талановитою особистістю ближче.

(Один студент готував випереджальне завдання за темою «Біографія Ф. Дюрренматта» і зараз виступає в ролі самого драматурга, а студенти групи готували відповідно питання за цією ж темою).

Питання: Пане, Фрідріх, ви автор  понад 23 п`єс, чисельних романів, есе, критичних статей, кіносценаріїв і радіоп`єс. Але  в школі ви вчились ледь-ледь на трійки і говорили потім, що це був найгірший період у вашому житті. Як же так сталося, що з трієчника виріс швейцарський літературний класик?

Відповідь: Я не став би іменувати себе класиком, бо лише час може надати цей титул, а щодо моєї шкільної пори, то уже з дитинства я відчував певний потяг до усамітнення і творчості, а школа пропонувала прямо протилежне. Мені було нецікаво вчитися, бо приваблювали мене геть інші речі. Свобода і творчість – не є пріоритетами шкільної програми. Тому пізніше я спробував  це віднайти у вищій школі, університетах, і така стежка і привела мене до письменства і театру).

Питання: Пане Дюрренматт, що вплинуло на формування вашої особистості  і створення художнього світу ваших творів?

Відповідь: Я ріс замкненим, бо весь час на моїх очах проходили вселенські дійства в мініатюрі – весь час когось ховали, відспівували – мій батько був священиком – тому усамітнення було моєю схованкою,  я занурювався у свій власно створений світ. Крім того мій дід (відомий в минулому  політичний діяч, що встиг навіть відсидіти 10 діб за своє вільнодумство, також захоплювався поезію, писав сатиричні вірші про владу. Це витоки з мого дитинства. А в дорослому житті  живопис став моєю другою натурою і навчив мислити образами. Ієронім Босх – ось художник, картини якого, на мій погляд, у повній мірі відображають стан речей сучасності. Творчість М. Гоголя, Кафки, Камю і Сартра (екзистенціалізм надзвичайно цікавить мене) стали провідниками для мене, а безмежний Космос і астрономія – завжди народжували в душі мрії і фантазії. Все це і моє натхнення, все це і надає сили жити і творити.(на фоні відповіді «митця» демонструються слайди презентації).

І. Босх «Сад земних насолод»

І. Босх «Сад земних насолод»

Питання: Пане Фрідріх, нещодавно пройшла виставка ваших картин, і ваш близький друг заявив, що «Дюрренматта-художника переміг Дюрренматт-письменник». Ви поділяєте цю думку?

Відповідь: Не можу повністю погодитись з цим, бо живопис – дійсно для мене більше ніж просто хобі, але все ж таки саме слову я надаю перевагу у своїх спробах розкрити таємницю буття. Я завжди виступав проти того, щоб мене включали у перелік швейцарських художників. Так, я часто ілюструю свої твори особистими  власними малюнками,  навіть організував виставку своїх  картин за наполяганнями друзів. Але пензлі і фарби допомагають грати з кольором, світлом, формою, допомагають там, де важливо показати речі, які не можна виразити словами.  На  моєму робочому столі завжди поряд з рукописом лежить аркуш картону, до якого я іноді довгий час навіть не торкаюсь, але одної миті  беру  перо і роблю ескіз нашвидкуруч: малюю фантастичних істот, що зійшлися у двобої, густіше штрихую небо,..і мене охоплює відчуття наповненості від того, що я творю світ ніби з Нічого. Я малюю всю ніч, дві ночі і не відчуваю втоми.(Демонстрація слайдів)

Ф. Дюрренматт «Розлючені кентаври»

Ф. Дюрренматт «Розлючені кентаври»

Питання: Ваша дружина, згадуючи день знайомства з вами, розповідала, що так була вражена і зачарована ерудицією, вмінням бути душею компанії, що не могла піти з вечірки кілька годин поспіль. А широкому загалу ви відомі як відлюдник. Так де ж справжній Фрідріх Дюрренматт?

Відповідь: Я і є справжній у цих різних проявах, я шукаю в людях однодумців, з якими легко і зрозуміло, і можливо в той час моя майбутня дружина теж побачила в мені споріднену душу.

Питання: Ми вже зрозуміли, яку роль у вашому житті відіграє живопис. А от відомо, що у вашій оселі на почесному місці стоїть справжній телескоп та й зоряне небо часто присутнє у ваших творах, чому?

Відповідь: Зоряне небо, Всесвіт нагадує мені, який прекрасний і безмежний світ, а людина маленька піщинка, якій випало щастя його побачити. Це відчуття в деякій мірі робить мене щасливим, надихає.

Питання: Літературні критики вже назвали вас «майстром гротеску»,  чому ви обрали саме цей вид художньої образності як провідний?

Відповідь: Гротеск – найкращий спосіб бути точним у зображенні абсурдності навколишнього світу, я якому поєднується химерним чином краса і потворність, бруд і чистота, сміх і сльози. Гострота цього художнього прийому – дуже вдалий спосіб привернути увагу до проблем сучасності.

Питання: Пане Дюрренматт, тематика ваших творів досить різноманітна і серйозна: зрада і вірність, справедливість і свобода, злочин і покарання,  суддя і кат. А обрали Ви для їх змалювання дещо несподіваний і дещо «залегкий» жанр — детектив. Чому?

Відповідь: Література повинна стати легкою, щоб не потонути у критичних аналізах вчених, щоб привертати увагу до проблем якомога більшої кількості людей і,  можливо,  колись таки подолати їх.

Питання: Пане Фрідріх, чому у ваших творах ви завжди обираєте з усіх можливих найгірший фінал і при цьому не зовсім зрозуміло, яку мораль винести  читачеві,  все «добре» чи навпаки, герой все ж «герой» чи «антигерой»? Поясніть, будь ласка.

Відповідь: Найгірший фінал – спосіб привернути увагу до проблеми, її глибини, може й дістатися її дна. А щодо моралі, то я вважаю, що всі мої п`єси – притчі, хоч і далекий від думки, що людину треба повчати, я лише намагаюсь зрозуміти світ, і  лише притчі допомагають це зробити.

Питання:Пане Дюрренматт, відомо, що ви дуже тепло і з повагою ставитесь до творчості класика української поезії, її символу — Тараса Григоровича  Шевченка.

Відповідь: Я з великою повагою ставлюся до творчостіТ. Г. Шевченка. Ця шана до Кобзаря спонукала мене у 1964 р. відвідати Україну. Мої враження від перебування на гостинній українській землі перевершили всі очікування. З почуттям безмежної радості ходив я по землі, яка подарувала світові великого Шевченка. Я підкорений повагою і любов`ю українського народу до свого великого поета!  Творчість Миколи Васильовича Гоголя викликає у мене справжній захват. «Вечори на хуторі біля Диканьки» — безперечно літературний шедевр. Саме  у  Гоголя я вчився мистецтву гротеску, вмінню поєднувати трагічне і комічне, виявляти абсурдність навколишнього світу.

  1. Виступи студентів, які називають по 5 фактів з життя Дюрренматта, що видались їм найбільш цікавими.

Висновок:  отже, про що ми одразу ж пригадаємо, коли почуємо в майбутньому ім`я видатного швейцарського драматурга Ф. Дюрренматта?

  • Ф. Дюрренматт (1921-1990) — драматург, прозаїк, автор радіоп`єс, кіносценаріїв, критик, талановитий художник-експресіоніст. 2) Вивів швейцарську драму (разом із М. Фрішем) на світову арену – вважається  основоположником театру гротеску. 4) Поєднав вперше риси серйозного жанру  і розважального (детектив і філософські роздуми). 5) Серед особистостей, що вплинули на  його світогляд і творчість називав Достоєвського, Кафку, Гоголя, письменників-екзистенціалістів – А. Камю, Ж.-П. Сартра, художника епохи Відродження – Ієроніма Босха. 6) Художній світ митця це —
  • Апокаліптичні настрої (кризи, катастрофи);
  • моральний суд над людством: провина, відповідальність, справедливість;
  • ствердження цінності життя людини;
  • схрещення комічного і трагічного;
  • широке використання: гротеску, пародії, іронії, чорного гумору;
  • насиченість дії, динаміка сюжету, найгірший фінал.

Слово вчителя. В. Сєдельник про художній світ Дюрренматта: «Жахливі картини Апокаліпсису, всесвітнього краху митець змальовує не заради бажання зображувати катастрофи, а заради СПАСІННЯ людства, що невблаганно сповзає у безодню самознищення». Звідси відчувається  приховане повчання митця, притчевість його творів.

  1. Актуалізація опорних знань.
  • Що таке трагікомедія?
  • Що таке гротеск?
  • Що таке драма –притча?
  • Які основні тези екзистенціалізму, домінуючого у ХХ ст. філософського напряму, ви знаєте?

Отже, з`ясувавши зміст основних понять, що їх митець використовує у своїй творчості, наше завдання протягом заняття дослідити це на прикладі п`єси «Гостина старої дами», а саме: ознаки трагікомедії, гротеску, драми-притчі, екзистенційні рисиу творі.

  1. Вивчення нового матеріалу
  2. Історія створення. Індивідуальне повідомлення студента.

Сюжет драми виріс із незакінченої повісті  «Місячне затемнення». За задумом автора, ця повість мала розповідати про уродженця одного швейцарського села, який через півстоліття повернувся на батьківщину мультимільйонером. Метою подорожі багатія до рідного села булапомстаземлякові, який колись звабив його кохану. За допомогою грубого підкупу головний герой змушує селян мовчки розправитися з давнім ворогом. У п’єсі «Гостина старої дами» «блудний син», що через десятки років повернувся додому, перетворився на «блудну доньку», але основні складові драматичної інтриги збереглися: скривджене кохання як мотив помсти, підкуп і вбивство як шляхи її здійснення.

Завдання: записати в зошиті нову інформацію.

Слово викладача. Отже, автор переосмислив сюжет незакінченої повісті, надавши їй нового ідейного змісту; з`ясувати його – наше завдання.

  1. Робота над сюжетом, образами, проблематикою твору. Визначення рис трагікомедії, гротеску.
  • Робота з епіграфом. Як ви розумієте сенс епіграфу?
  • Образи. Сюжет.Проблематика.

Назвіть головних героїв п`єси?ннн

  • Назвіть сцени, в яких автор зобразив поряд потворне і красиве, трагічне і комічне, величне і жалюгідне. Це ознаки чого?

Отже, ми довели що «Гостина старої дами» за жанром трагікомедія, а гротеск – провідний художній прийому творі.

  • Образи твору.

Слово викладача. З`ясуємо, які проблеми, ідейне значення мають у творі основні дійові особи.

Образ Гюлену і гюленців

Автор про персонажів

«..Що стосується гюленців, вони такі ж люди як і всі ми. Їх не треба зображувати злодіями. Жодним чином. Спочатку вони сповнені рішучості відкинути пропозицію мільярдерки. Так, вони роблять борги, але не тому, що вирішили вбити Іля – вони просто люди легковажні. І вони щиро вірят, що врешті решт все перемелеться і Клер відступиться.Тільки під час сцени в Петеровом сараї відбувається фатальний злам. Від долі не втечеш. З цієї хвилини гюленці поступово починають готуватись до вбивства, обурюватись провиною Іля. Все місто, як ми бачимо на прикладі Учителя, повільно піддається спокусі, тому що «спокуса велика, а бідність безмежна».

  • Описати містечко, яким ми бачимо його на початку твору.
  • Які деталі свідчать про колишнє багатство міста і теперішній занепад?
  • На який порятунок сподіваються мешканці?
  • Як до жінки ставляться гюленці, чи можна вважати їхню радість щирою?
  • Як поводить себе Бургомістр, на кого всі надії щодо вмовляння Клер?
  • Хто не поділяє радості від приїзду Клер, кому моторошно від її вигаду, він порівнює її з Паркою?

оол

  • Яку ж пропозицію отримують жителі від мільярдерки в обмін на грошову допомогу?
  • Як вони реагують на пропозицію?
  • Чому згодом ситуація стає дивною? В чому саме? Як поводять себе гюленці?
  • Порівняйте розмови Іля з Бургомістром і Священиком. В чому різниця?
  • Хто наважується сказати вголос про те, що коїться в місті?
  • Прокоментуйте вислови Учителя (в якій сцені говорить, у якому стані):

1) «Вас уб’ють. Я знаю це від самого початку, та й ви давно це знаєте. Хоч більше ніхто в Ґюллені не хоче цього признати. Спокуса надто велика, а наша біда надто тяжка.Колись і до нас прийде стара дама, і тоді з нами станеться те, що оце з вами».

  • Що натомість пропонує Бургомістр Ілеві?
  • Чи справджується думка Вчителя?
  • Що означають останні слова Іля «моліться за Гюлен»?

2) «Не задля грошей, а задля справедливості. І через муки сумління, бо ми не можемо жити й дивитися, як між нами гніздиться злочинство, яке ми повинні викорчувати».

  • Автор дав назву містутаку, що у перекладі зі швейцарського діалекту означає «ГНІЙ», це випадковість?

Отже,  ідея, що її уособлюють гюленці -…     втілюють ідею морального занепаду і знецінення гуманізму, демонстрація слабодухості, конформізму, знищення загальнолдських цінностей під лвадою грошей. 

Образ Клер Цаханасян

Автор про героїню

«Клер Цаханасян не уособлює ані справедливості, ані плана Маршалла,а ні тим більше Апокаліпсису, вона лише те, що вона є – найбагатша в світі жінка, яка завдяки своїм статкам отримала можливість діяти як героїня давньогрецької міфології – Медея…І не треба забувати, що у цієї старої дами є почуття гумору, …для неї люди – товар, який вона купує. Але і на себе вона дивиться зі  сторони, що надає їй певної грації і злої принадності. Клара стоїть ніби поза суспільством, тому вона перетворюється у щось непорушне, закостеніле. Ніяких змін в ній не відбувається, якщо не рахувати …, остаточного перетворення на мертвого ідола. Клер – образ статичний. Вона героїня – від початку».    

  • Хто така Клер Цаханасян? Коротка історія її життя.
  • Навіщо автор вводить в експозицію епізод із зупинкою потяга?
  • Як героїня сприймає гостинність гюленців?
  • Чим зумовлена жорстока умова «благодійного внеску» мільярдерки?
  • Як гадаєте, чому Клер не переконує категорична відмова гюленців виконати її умову?

Робота над поняттям «художня деталь».

ж

  • Що ви бачите на фото?
  • Чому ці деталі зовнішності Клер видаються символічними? Що означає цей предмет у для розкриття образу Клер, яка його мета? (це алегоричний образ душі протез тіла-протез душі).

Цей авторський прийом називається «художня деталь» — це

засіб словесного мистецтва, який полягає у виділенні особливо значущого елементу художнього образу.

  • Які ще у трагікомедії присутні художні деталі?
  • Яка їх роль?
  • Чому можна стверджувати, що мета Клер не тільки помста Ілю, але й громаді міста?

Прокоментуйте:

1.«Я знаю світ, бо він мені належить»

2.«Світ зробив з мене повію, тепер я зроблю з нього бордель».

3.«Людяність створено на біржі мільйонерів.

  1. «Гюлен – за вбивство. Розквіт – за трупа». Клер непохитна у досягненні своєї мети. вона подарує гюленцям безбідне життя навзаєм смерті одного гюленця)
  • Чи можна зрозуміти дії Клер? А підтримати?

и

Отже, яку ідею уособлює  Клер?

Клео- втілення ідеї помсти морально-травмованої свідомості : зло породжує інше зло і знищує людину з середини.

Образ Альфреда Іля

Автор про героя

«На відміну від Клер її колишній коханий перетворюється на героя лише поступово. Цей жалюгідний крамар, сам того не розуміючи, одразу ж стає її жертвою. Будучи винуватим, він впевнений,що час списав всі його гріхи. І лише у ході п єси страх і відчай пробуджують у цій пересічній людині щось індивідуальне, особливе. Усвідомивши свою провину, він починає розуміти, що таке справедливість, а неминуча  загибель надає йому величі».

  • Яким ми бачимо героя на перших сторінках п єси?
  • Чого він очікує від зустрічі з Клер?
  • Як можна охарактеризувати стан душі Іля у цей час? Чому?
  • Коли Іль починає прокидатись від «сну совісті»? Наведіть цитату з твору.
  • Що він починає розуміти і відчувати? Прокоментуйте:

«Я зрозумів, що не маю  вже права», «Врешті, я сам винен», «Я зробив з Клари те, чим вона є …»

  • Яку роль відіграє другорядна сюжетна лінія про пошуки і вбивство леопарда Клер?
  • Як змінюється самооцінка і які зрушення у свідомості Іля відбуваються? Наведіть цитату з твору.
  • Що має на увазі Іль – чим ця «справедливість» буде для гюленців?
  • Чим, на вашу думку, спричинена покора героя щодо вироку гюленців – слабкодухістю чи моральною силою?
  • Чому смерть Іля водночас безглузда і піднесена?

Отже, яку ідею символізує Альфред Іль?Запис в зошит (на слайді)

кк

Отже, які проблеми порушує автор?

пп

  • Розкрити символіку назви твору у зв язку зі словами Учителя: «Колись і до нас прийде стара дама, і тоді з нами станеться те, що оце з вами»?
  1. Творче завдання – скласти сенкани до образів КлерЦаханасян, Альфреда Іля, гюленців.
  • Узагальнення, систематизація вивченого на занятті.
  1. Підсумкова бесіда.
  • Дюрренматт говорив, що всі його твори – це драми-притчі, чи можна «Гостину…» вважати драмою -притчею? Які уроки мудрості ми винесемо з цієї історії?
  • Який головний урок подав нам Ф.Дюрренматт, сформулюйте його використовуючи слово «людяність» (легенда про Діогена)?
  • Яка ж відповідь на проблемне питання заняття —

«Чим виміряти ціну людського життя?»

  1. Слово вчителя: чим його виміряла Клер? Гюленці? Альфред Іль?
  • А яку відповідь дасте на це складне питання ви?

Очевидно, що в житті немає однозначних відповідей на складні питання буття. Філософи, митці, ми з вами — всі шукають їх, іноді так і не знаходячи. Тому, підводячи підсумок заняттю,  пересторогою    прозвучать слова нашої уславленої поетеси Ліни Костенко:

Шукайте цензора в собі.
Він там живе, дрімучий, без гоління.
Він там сидить, як чортик у трубі,
і тихо вилучає вам сумління.
Зсередини, потроху, не за раз.
Все познімає, де яка іконка.
І непомітно вийме вас — із вас.
Залишиться одна лиш
оболонка.

Слово вчителя:

Як ви зрозуміли вислів «І непомітно вийме вас — із вас»? (ніби війме душу, людяність – саме те, що і робить нас людьми).
Не занапастіть в собі Людину, бо лише ми самі робимо вибір і несемо відповідальність за свої вчинки. Не втрачаймо ж честі, людяності, доброти, словом всього того, що робить нас людьми; щоб жити і не чекати і не боятися приїзду чергової  «дами».

VIII. Рефлексія.

  • Чи сподобався вам твір? Чим саме?
  • Чи можна уявити Гюлен 40 років потому? Яким? Що має змінитися і чи зміниться взагалі?
  • Чи є у вас власні позиції – хто б з вас як саме вчинив у цій ситуації?
  1. Оцінювання.
  2. Домашнє завдання. Написати твір-роздум на одну із запропонованих тем за трагікомедією Ф. Дюрренматта «Гостина старої дами»:
  • Слово на захист Клер Цаханасян.
  • Слово на захист Альфреда Іля.
  • Чим виміряти ціну людського життя.
Загрузка...