загрузка...

Поряд з консулами в Римській республіці, як і раніше, велика роль належала сенатові, до якого входило триста чоловік. Він складався спочатку лише із патриціїв і поповнювався колишніми консулами та іншими урядовими особами. Сенат відав державними фінансами, управлінням завойованих територій, зовнішньою політикою, затверджував усі закони і керував виборами урядових осіб. Засідання сенату відбувалися в певні дні; право скликання сенату і головування в ньому належало вищим магістратам, тобто консулам.

І, нарешті, в Римській республіці існували  народні збори (коміції). В епоху ранньої республіки найбільш поширеним типом народних зборів були центуріатні коміції, встановлені, за переказами, ще Сервієм Туллієм. На цих зборах обирали урядових осіб, обговорювали нові закони, ухвалювали судові рішення за найтяжчі карні злочини.

Але, оскільки скасування царської влади посилило римську аристократію і сенат складався лише із патриціїв, а консулами могли бути теж тільки патриції, фактично вся влада належала їм, народні збори вирішальної ролі не відігравали. Отже, Рим після скасування царської влади перетворився не в демократичну, а в аристократичну республіку.

Загрузка...