загрузка...

В Україні проектне навчання використовується переважно у вигляді методу самонавчання учнів як підготовчий етап для значущого в межах теми уроку. Вчитель історії рівненської гімназії Л. Червяцова постійно використовує різні види проектів, поєднуючи їх з іншими активними методами навчання: ігрові проекти, проекти як підготовка до дискусії, творчі доробки учныв (складання історичних задач, загадок, нестандартних запитань, віршів, інтерв’ю тощо), логічні вправи та асоціативне конструювання, ілюстроване проектування (карикатури, малюнки, прийоми «Створюємо музей», «Знімаємо кіно», «Вернісаж» тощо), пошуководослідницькі проекти (аналіз історичних джерел, додаткової інформації, ілюстративного матеріалу, написання есе, рефератів тощо), учнівські проекти як наочний зразок. Виконання учнями проектів сплановано вчителем таким чином, щоб охопити всіх учнів кілька разів на рік.

За спостереженням Л. Червяцової, це надало можливість протягом двох років застосування проектного навчання збільшити кількість учнів з високим рівнем навчальних досягнень з 20,3 % до 30,1 %. За аналогічною схемою працює вчитель Калуської гімназії ІваноФранківської області О. Дороніна. Вона розпочинає впроваджувати проекти як ігрові та необов’язкові у 5му класі, у 6–9х — кожен учень має виконати обов’язковий щосеместровий творчий, інформативний або пошуковий проект, а у 10–11му класах учні беруть участь в науководослідницьких проектах. Але небагато вчителів акцентують увагу саме на проектному навчанні. Так, вчителька гімназії № 5 м. Кіровограда Н. Грищенко регулярно використовує у своїй практиці проектне навчання.

Вивчаючи в одинадцятому класі в курсі історії України тему «Україна в умовах десталінізації (1956–1964 роки)» на повторювальноузагальнювальний урок учням дається проектне завдання: на аркуші з написом «Радянська Україна. 1962 рік» заповнити колонки «Про що писала газета?», «Про що газета мовчала?». У десятому класі по завершенні теми «Україна в боротьбі за збереження незалежності (1918–1920 рр.)» учні отримують проектні завдання: на основі аналізу історичних документів підготуватися до виступу від імені політичного діяча на Конгресі українських політиків (умовна дата 1923 рік). На конгрес запрошуються М. Грушевський, В. Винниченко, В. Липинський, Ф. Лизогуб, В. Голубович, С. Петлюра, М. Василенко, П. Христюк (це і є теми індивідуальних проектів). На конгресі розглядаються питання:

1)  Якою повинна бути Українська держава за формою правління?

2)  Політика якого уряду на початку ХХ ст. була ефективнішою?

3)  Яких помилок хотілося б уникнути?

4)  Чи можна було утворити єдиний антибільшовицький фронт?

Звіт про виконання проектних завдань відбувається на уроціконгресі.

Учитель ЗОШ № 36 м. Житомира Л. Котенко також звертається до завдань, які за своєю сутністю є проектними. Її учні досконало вивчають біографії головних ватажків Коліївщини, щоб з часом з’явитися перед класом в їх образі і відповісти на будьяке запитання класу або проаналізувати позиції і настрої козацьких полковників напередодні битви під Берестечком, стати учасником рольової гри — засідання козацької ради. Але вчитель не відокремлює завдання від того уроку, на якому відбувається захист, адже для учнів, що готували завдання, — це звіт про виконання проекту, а для більшості учнів класу — це лише джерело інформації, можливість перевірити власні знання тощо. Можна наводити багато прикладів, але всі вони здебільшого будуть підтвердженням визначених вище тенденцій. Різновидом проектного навчання є так звана технологія групової творчої справи.

А. Ремньова  використовує метод проектів для створення загального уявлення про історичний розвиток у новий період, на базі якого здійснюється подальше заглиблення у навчальний матеріал. Це проекти на зразок «Яким я бачу світ напередодні Другої світової війни?», «НЕП — джерела і причини» тощо. Учителі Бродівської гімназії ім. Івана Труша Львівської області В. Кметь та НВК № 30 м. Запоріжжя Є. Антонюк розглядають виконання учнями проектів як додатковий вид діяльності, спрямований на застосування школярами набутих знань та умінь, звідси й тематика проектів: «По кому подзвін?», «Пізнай свій рідний край» тощо.

Загрузка...