загрузка...

рабовласники  Це повстання відбулося близько 1750 р. до нашої ери В двох папірусах, що дійшли до нас, збереглися докладні описи цієї події. Один з папірусів зберігається у Ленінграді, в Ермітажі.
…Високо знявся вогонь над столицею, заграву його видно далеко. Фараон потрапив у полон до повсталих і тепер горить його палац. Ось уже впав дах, згоріли дерев’яні колони, нічого більше не лишилося від палацу. І тільки обгорілі цегляні сті-ни сумно височать серед руїн та уламків, вкритих сірим попелом і розжареним вугіллям.
А поряд, у кварталах поблизу палацу, вирує вогонь. Тріщать балки, оповиті полум’ям, спалахують дерев’яні стіни будинків, не вистачає води, щоб залити це море вогню, не можна підійти близько через страшенний жар. Це горять палаци вельмож. «Столиця зруйнована за одну годину»,— говориться в папірусі.
Багато кварталів усе-таки уціліло. Ось на розі світлий будинок, його двері розчинені навстіж, в них безперестанку входять і виходять бідно зодягнені люди. На одних висить жалюгідне лахміття, інші зовсім голі, і тільки вузький пояс туго стягує їх стегна. Зате всі озброєні. Одним удалося здобути собі справжні мечі та списи, інші захопили великі дрючки; це повсталі бідняки — селяни, раби й ремісники — захопили столицю. Щойно вдерлися вони в будинок. Тут було управління по збиранню податків з усього Єгипту — податкова палата. Біля дверей прямо на вулиці валяються сувої папірусів. По них ходять, їх топчуть ногами, з шаленим задоволенням і ненавистю намагаються їх знищити.
А які зміни сталися всередині будинку, в кімнатах, де містилися канцелярії! Недавно тут на матах сиділи, схрестивши ноги, царські чиновники. На колінах їх були розгорнуті сувої, швидко бігала по папірусу тонко загострена очеретяна паличка. Чиновник-писар акуратно вмочав її в чорну фарбу і старанно виводив хитромудрі знаки ієратики, єгипетського скоропису. Уздовж стін стояли різьблені скриньки. У них зберігалося безліч сувоїв папірусу. В одних скриньках лежали податкові списки. В них були переписані всі селяни, розмір їх земельних ділянок, кількість худоби, дерев,— словом, усе майно. Регулярно через рік такий перепис царські чиновники робили по всій країні і відправ-ляли готові списки в податкову палату. А там спеціальні писарі вираховували, скільки зерна, олії, вина, льону, тканини, посуду та інших речей повинен давати кожний у царську казну. В окремих скриньках лежали списки боржників. На кожного був заведений рахунок, точно записувалися всі недоїмки бідняків. Час від часу чиновники із загоном сторожі виїжджали в номи, щоб зібрати недоїмки. Вони підпливали човнами до селищ, хапали бідних селян, били їх палицями, а потім за-бирали зерно, олію, вино, худобу,— словом, усе майно землероба, розоряючи його. Страшніші від чуми або навали чужоземних ворогів були ці карні загони чиновників з будинку податків.повстання
І ось будинок податків захопили бідні люди. У ньому все перевернуто догори дном. Чиновників прогнали, відкрили скриньки, викинули податкові списки. Знищено рахунок боргів бідняка, ніхто більше не насмілиться його грабувати!
рабиНе тільки податкову палату захопили бідняки. Усі установи столиці тепер в їх руках. Звідусіль, з усіх канцелярій, вигнано царських писарів. Одні встигли втекти, інші потрапили до рук повсталих.
Захопили бідняки й судову палату. Раніше туди не було доступу простим людям, таємниці палати суворо оберігалися. Ніколи не могли знайти правосуддя селяни або ремісники, бо в них не було коштів, щоб дати хабара писареві й судді; закон завжди захищав знатних і багатих вельмож. Тепер у палаті сидять судді-повстанці. Вони самі селяни й добре знають потреби бідняків.
Повстанці не обмежилися захопленням столиці фараона. По всій країні прокотилася хвилях пов-стання, увесь Єгипет охопила громадянська війна. «Бідняки в кожному місті говорять: Та будемо бити ми знатних серед нас… Країна півдня охоплена смутою, міста півдня зруйновані. Плаче північна країна…»,— так сказано в папірусі.
Селяни по всій країні — від дельти до Елефантіни, від кордону до кордону — повстали проти панів. Раби й ремісники, всі, хто був у біді й злиднях, приєдналися до повсталих. Вони замінили плуги на мечі, покинули долото й різець, шило й молот, взяли в, руки спис і сокиру, лук і ніж. Залишили мирну працю і стали воїнами.
Вельможі й правителі рятуються. Разом з ними тікають і їхні сім’ї, слідом — прислужники з канцелярії?
Усе змінилося в Єгипті. Земля перевернулася, подібно до гончарного круга.
Майно багачів і вельмож відібрали повсталі. Той, хто раніше був злидарем і навіть не міг зробити собі сандалій, став власником багатств. Той, хто не міг збудувати собі хатини, живе в прекрасному будинку. Той, у кого не було навіть шматка хліба, став господарем великої комори. Землероб, в якого не було осла, щоб зорати своє поле, тепер має ціле стадо биків. Бідняк, який носив жалюгідне лахміття, бо не міг виткати собі тканини, тепер носить одяг з тонкого полотна. Той, у кого не було човна, став тепер господарем кораблів.
Ніхто не кориться господарям. Слуги розбіглися від панів. Раби стали вільними. Ті, які не бачили денного світла, бо цілий день працювали в тісних комірках, тепер розгулюють безперешкодно. Усі рабині розкрили свої уста, не слухають своїх панів, самі віддають накази колишнім господиням. Коштовне намисто, браслети та прикраси наділи рабині. Та, яка дивилася на своє відображення лише у воді, тепер милується собою перед прекрас-ним дзеркалом.
Немає більше тих, які жили безтурботним щасливим життям і примушували працювати на себе масу селян та рабів. «Загинули ті, які бачили вчорашній день. Немає ніде людини вчорашнього дня…».
До нас не дійшли документи про те, як було придушено повстання, але, безперечно, єгипетські рабовласники безжалісноо розправилися з повсталими.
Та й самі повсталі селяни і раби не могли в той час довго удержувати владу в своїх руках. Вони не були об’єднані і ще не усвідомлювали того, що тільки цілковите знищення рабства може поліпшити їх становище. Бідняки й раби повстали проти своїх панів, багатьох прогнали, у більшості з них захопили багатства, але не встановили нових порядків у Єгипті.
І згодом, у період Нового царства, тут була відновлена влада царя, номархів і вельмож, влада рабовласників.

Загрузка...