Застосування норм права — де владна діяльність компетентних державних органів, їх посадових осіб та інших’суб’єктів щодо прийняття індивідуальних правових приписів із метою вирішення конкретної справи.
У процесі застосування норм права уповноважений орган за допомогою індивідуальних актів вирішує два завдання:
1) організації виконання приписів норм права, їх позитивного виконання;
2) забезпечення відповідної реакції на порушення або неналежне виконання норм права.
Ознаки правозастосування:
1) це діяльність, яка здійснюється лише відповідними державними органами чи за їх делегуванням громадськими структурами;
2) застосуванню норм права притаманний державно-владний характер;
3) застосування норм права завжди має активний творчий характер;
4) правозастосування здійснюється у певних процесуальних формах;
5) процес застосування норм права завершується виданням пра-возастосовного акта, в якому фіксуються індивідуально-конкретні правові приписи.
Правозастосовний акт — це індивідуально-конкретний, дерта ино-владний припис, винесений відповідним органом унаслідок нирішення юридичної справи.
Ознаки правозастосовного акту:
— приймається лише державними органами в результаті здійснення правозастосовчої діяльності;
— націлений на юридичну фіксацію та визнання певних фактів з точки зору їх правомірності чи протиправності;
— має державно-владний характер і є обов’язковим для чітко визначених суб’єктів;
— має чітко визначену форму та атрибути;
— розрахований на однократне застосування;
— породжує певні юридичні наслідки для визначених суб’єктів
